Суддів 8

¹ Тоді ефраїмії мовили до Гедеона: «Чому це ти зробив так з нами, що не покликав нас, коли йшов на війну з мідіянами?» І сварилися вони з ним тяжко.

² А він відказав їм: «Що я зробив інше, ніж ви? Хіба підбирання останків винограду Ефраїмом не ліпше від винозборів Авієзера?

³ Бог дав вам у руки мідіянських князів Орева й Зеева. Що ж міг би я зробити такого, як ви?» Як це промовив, угамувався гнів їхній на нього.

⁴ Прибувши до Йордану, Гедеон перейшов на той бік, сам він і триста чоловік, що були з ним, стомлені погонею за ворогом.

⁵ І попросив він мешканців Суккоту: «Дайте, будь ласка, хліба людям, що йдуть зо мною, бо вони стомились моєю гонитвою за Зевахом і Цалмунною, мідіянськими царями.»

⁶ А князі суккотські відповіли: «Хіба долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам давати хліб для твого війська?»

⁷ І сказав Гедеон: «Гаразд! Як Господь видасть Зеваха й Цалмунну мені в руки, я пороздираю ваше тіло глодами, що в пустині, ще й будяками.»

⁸ Звідти він двигнувся на Пенуел і сказав його мешканцям так само; а люди в Пенуелі відповіли йому так само, як жителі Суккоту.

⁹ Тоді він погрозив і мешканцям Пенуелу: «Як вернусь живим-здо-ровим, зруйную оцю твердиню.»

¹⁰ Зевах же і Цалмунна були в Каркорі зо своїм військом — до п’ятнадцять тисяч чоловік, — усе, що зосталося з цілого табору синів сходу, бо полягло їх сто двадцять тисяч чоловік, які справувались добре шаблею.

¹¹ Двигнувся, отже, Гедеон шляхом кочовиків на схід Новаху й Йогвеги та й ударив на табір, що спочивав собі безпечно.

¹² Зевах і Цалмунна втекли, він же кинувся за ними й упіймав обох царів мідіянських, Зеваха й Цалмунну, нагнавши страх на все військо.

¹³ Коли Гедеон, син Йоаша, повертався з війни Херес-схилом,

¹⁴ упіймав він хлопчину з Суккоту й випитував його, а той виписав йому сімдесят сім князів і старших суккотських.

¹⁵ Прийшовши до суккотян, сказав: «Ось Зевах та Цалмунна, за яких ви глузували з мене, казавши: хіба, мовляв, долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам харчувати твоїх стомлених людей?»

¹⁶ Схопив він тоді старших міста і, взявши пустельняних глодів і будяків, почав шмагати ними суккотян.

¹⁷ В Пенуелі ж зруйнував він твердиню і повбивав мешканців міста.

¹⁸ Тоді спитав Зеваха й Цалмунну: «Як виглядали мужі, що ви їх повбивали на Таворі?» А ті й відповіли: «Так, як ти. Кожний на вид, немов царенко.»

¹⁹ Він же відказав: «То були мої брати, сини матері моєї. Як жив Господь! Якби ви були зоставили їх живими, я не вбивав би вас.»

²⁰ І повелів він Єтерові, своєму первородному: «Встань, убий їх!» Та хлопчина не виймав меча з піхви, боявся, був бо ще маленький.

²¹ Озвались тоді Зевах й Цалмунна: «Встань сам і повбивай нас. Який бо чоловік, така в нього й сила!» Встав Гедеон та й убив Зеваха й Цалмунну, й забрав бляшки, що були на шиї в їхніх верблюдів.

²² Тоді ізраїльтяни сказали до Гедеона: «Прав нами, ти сам і син твій, і син твого сина, бо ти визволив нас із рук мідіян.»

²³ Гедеон же відрік їм: «Не буду правити я вами, не буде правити вами й син мій: Господь нехай править вами.»

²⁴ А далі Гедеон додав: «Хочу в вас чогось попросити: дайте мені кожен з вас по каблучці з вашої здобичі.» Вони бо носили золоті каблучки, бо були ізмаїльтяни.

²⁵ Вони ж відповіли: «Ми радо дамо тобі їх.» Розстелили вони плащ, і кожен кинув туди каблучку із своєї здобичі.

²⁶ І було золотих каблучок, що він попросив, вагою тисяча сімсот шеклів, опріч бляшок, ковтків та пурпурових шат, що були на царях мідіянських, і опріч нашийників, що були на шиях верблюдів.

²⁷ Гедеон же зробив з того ефод і поставив його в своїм ріднім місті, в Офрі, і весь Ізраїль блудував там з ним, і це стало пасткою для Гедеона та його родини.

²⁸ Так упокорились мідіяни перед синами Ізраїля і не задирали більше голову вгору. І земля жила миром сорок років, за часів Гедеона.

²⁹ Повернувсь додому Єрувваал, син Йоаша, і жив у себе дома.

³⁰ Було ж у Гедеона сімдесят синів, яким усім він доводився рідним батьком, мав бо жінок багато.

³¹ А наложниця його, що жила в Сихемі, вродила йому також сина, й назвав він його Авімелех.

³² Помер Гедеон, син Йоаша, в глибокій старості, й поховано його в гробниці його батька Йоаша, у Офрі Авієзеріїв.

³³ А коли Гедеон помер, блудували сини Ізраїля знову за Ваалом й ставили Ваал-Беріта собі за бога.

³⁴ І не пам’ятали сини Ізраїля про Господа, Бога свого, що визволяв їх скрізь із рук ворогів їх,

³⁵ і не були вдячні родині Єрувваала-Гедеона за все те добро, що він вчинив для Ізраїля.