Суддів 15

¹ По якомусь часі, під час пшеничних жнив, Самсон навідав свою жінку, мавши з собою козеня, мовивши: «Я хочу — в світлицю до моєї жінки.» Але батько її не дозволив йому ввійти;

² каже йому: «Я думав, ти вже більше її не любиш, і віддав її одному з твоїх бояринів. Та хіба менша її сестра не краща? Візьми її собі замість неї!»

³ Самсон же відказав їм: «Цим разом не буду винен перед філістимлянами, коли заподію їм яке лихо.»

⁴ Пішов Самсон, піймав триста лисиць, набрав смолоскипів, зв’язав по два лисичині хвости докупи, а в середину між кожну пару хвостів причепив по смолоскипу.

⁵ І запаливши смолоскипи, розпустив лисиць по філістимлянських житах та й підпалив полукіпки й збіжжя на пні, і виноградники й оливкові сади.

⁶ Спитали філістимляни: «Хто то зробив?» Відказали їм: «Самсон, зять Тімнатія, бо той забрав у нього жінку й віддав її одному з бояр.» Кинулись тоді філістимляни та й спалили її разом з батьківською хатою.

⁷ Самсон сказав їм: «Коли ви таке чините, то не вгамуюсь, покіль на вас не помщуся.»

⁸ І бив він їх де тільки міг, страшенно. Тоді пішов собі й осівсь у балці, що в Етам-скелі.

⁹ Філістимляни ж двигнулися й отаборились у Юдеї, й розкинулися геть по Лехі.

¹⁰ Мешканці Юдеї спитали: «Чого рушили походом проти нас?» А ті відказали: «Щоб зв’язати Самсона й зробити з ним так, як він зробив з нами.»

¹¹ Спустилося тоді три тисячі чоловік з Юдеї в балку, що в Етам-скелі та й сказали Самсонові: «Хіба ти не знаєш, що філістимляни панують над нами? Навіщо ти нам таке вчинив?» Він відказав їм: «Я зробив з ними так, як вони зо мною.»

¹² Вони ж йому сказали: «Ми прийшли, щоб тебе зв’язати й видати в руки філістимлянам.» А Самсон їм: «Заприсягніть мені, що ви мене не вб’єте.»

¹³ Ті обіцяли йому й сказали: «Ні, ми тільки зв’яжемо тебе й видамо їм у руки; убити ж тебе не вб’ємо.» І зв’язали вони його двома новими мотузками й витягли його зо скелі.

¹⁴ Як прибув він до Лехі, філістимляни, вийшовши йому назустріч, загукали з радощів. Тоді найшов на нього дух Господній, і мотуззя на руках у нього стало немов прядиво, коли вчує вогонь, і пов’язь попадала з рук у нього.

¹⁵ Знайшов він тоді свіжу ослячу щелепу і, простягши руку, вхопив та й убив нею тисячу чоловік.

¹⁶ І промовив Самсон: «Ослячою щелепою нагромадив я їх цілу гору, ослячою щелепою убив я тисячу чоловік.»

¹⁷ А як промовив це, відкинув щелепу геть від себе; тим і названо те місце Рамат-Лехі.

¹⁸ І захотілось йому дуже пити, і озвавсь він до Господа й сказав: «Дав ти оцю велику перемогу рукою слуги твого, а тепер доведеться мені вмерти від спраги та потрапити в руки необрізаним.»

¹⁹ І розколов Бог щілину, що була в скелі в Лехі, й потекла з неї вода. Як же напився, повернулась до нього сила, й він ожив. Через те прозвано те місце «Джерело взиваючого», що є в Лехі по цей день.

²⁰ Правив він Ізраїлем за часів філістимлян двадцять років.