Суддів 19

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Того часу, як не було в Ізраїлі царя, був один левіт, що жив глибоко в Ефраїм-горах; він узяв собі за наложницю одну жінку з Вифлеєму в Юдеї.	1 At that time, when there was no king in Israel, there was a Levite residing in remote parts of the mountain region of Ephraim who had taken for himself a concubine from Bethlehem of Judah.
2 Його наложниця розсердилась на нього та й утекла від нього в дім батька свого в Вифлеємі в Юдеї, і пробула там чотири місяці.	2 His concubine was unfaithful to him and left him for her father's house in Bethlehem of Judah, where she stayed for some four months.
3 Тоді чоловік її пустивсь у дорогу за нею, щоб вибачитись перед нею й узяти назад до себе. А був при ньому його наймит та пара ослів. Ввела вона його в дім батька свого; батько ж молодиці, побачивши його, радо вийшов йому назустріч.	3 Her husband then set out with his servant and a pair of asses, and went after her to forgive her and take her back. She brought him into her father's house, and on seeing him, the girl's father joyfully made him welcome.
4 І затримав його у себе тесть, батько молодиці, й пробув він три дні в нього. Там їли вони, пили й спали.	4 He was detained by the girl's father, and so he spent three days with this father-in-law of his, eating and drinking and passing the night there.
5 Четвертого ж дня встали вони вдосвіта, й зять заходився збиратися в дорогу, та батько молодиці сказав до нього: «Підкріпись перш шматком хліба, й тоді собі підете.»	5 On the fourth day they rose early in the morning and he prepared to go. But the girl's father said to his son-in-law, "Fortify yourself with a little food; you can go later on."
6 От вони обоє зостались і їли та пили вкупі. Батько молодиці сказав до чоловіка: «Лишися ще раз на ніч та повеселися.»	6 So they stayed and the two men ate and drank together. Then the girl's father said to the husband, "Why not decide to spend the night here and enjoy yourself?"
7 Чоловік же підвівсь, щоб іти в дорогу, але тесть присилував його так, що він ще раз переночував там.	7 The man still made a move to go, but when his father-in-law pressed him he went back and spent the night there.
8 Коли ж він устав п’ятого дня вранці, щоб іти в дорогу, сказав батько молодиці: «Підкріпися!» І так загаялись, покіль день схилився. І їли собі знов обидва.	8 On the fifth morning he rose early to depart, but the girl's father said, "Fortify yourself and tarry until the afternoon." When he and his father-in-law had eaten,
9 Тоді чоловік устав у дорогу, сам він і його наложниия й наймит, тесть же, батько молодиці, сказав до нього: «Дивись, як день уже хилиться до вечора, ночуй тут, глянь бо — смеркає. Ночуй тут та повеселися, а взавтра рано встанете й підете в дорогу додому.»	9 and the husband was ready to go with his concubine and servant, the girl's father said to him, "It is already growing dusk. Stay for the night. See, the day is coming to an end. Spend the night here and enjoy yourself. Early tomorrow you can start your journey home."
10 Чоловік же не схотів уже ночувати, вирушив у дорогу й прибув навпроти Євусу тобто Єрусалиму, з парою навантажених ослів і наложницею.	10 The man, however, refused to stay another night; he and his concubine set out with a pair of saddled asses, and traveled till they came opposite Jebus, which is Jerusalem.
11 Як же були вони під Євусом, і день вельми вже був схилився, каже наймит своєму панові: «Завернімо лишень у це євусійське місто й переночуємо в ньому.»	11 Since they were near Jebus with the day far gone, the servant said to his master, "Come, let us turn off to this city of the Jebusites and spend the night in it."
12 Але пан його мовив до нього: «Не завернемо в місто чужинців, що не з синів Ізраїля. Підемо далі до Гівеа.»	12 But his master said to him, "We will not turn off to a city of foreigners, who are not Israelites, but will go on to Gibeah.
13 І сказав він наймитові своєму: «Ходи лишень та дійдемо до якогось із міст, і переночуємо в Гівеа або в Рамі.»	13 Come," he said to his servant, "let us make for some other place, either Gibeah or Ramah, to spend the night."
14 І попростували вони далі; поблизу Гівеа Веніямина зайшло на їхніх очах сонце.	14 So they continued on their way till the sun set on them when they were abreast of Gibeah of Benjamin.
15 І завернули вони туди, щоб у Гівеа переночувати. Ввійшов левіт та й сів на майдані в місті, бо ніхто не прийняв їх до себе на ночівлю.	15 There they turned off to enter Gibeah for the night. The man waited in the public square of the city he had entered, but no one offered them the shelter of his home for the night.
16 Але саме тоді переходив один старенький чоловік що повертався ввечері з роботи а полі. Родом він був з Ефраїмських гір, але жив у Гівеа, хоч тамтешні люди й були веніяминяни.	16 In the evening, however, an old man came from his work in the field; he was from the mountain region of Ephraim, though he lived among the Benjaminite townspeople of Gibeah.
17 Споглянувши, побачив старенький того подорожнього на майдані в місті та й спитав: «Куди йдеш і звідкіля ти?»	17 When he noticed the traveler in the public square of the city, the old man asked where he was going, and whence he had come.
18 Цей відказав: «Ми йдемо з Вифлеєму Юдейського в саму середину Ефраїмських гір; я родом звідти; ходив я у Вифлеєм Юдейський, і повертаюсь тепер додому, та ніхто не хоче прийняти нас у свою господу,	18 He said to him, "We are traveling from Bethlehem of Judah far up into the mountain region of Ephraim, where I belong. I have been to Bethlehem of Judah and am now going back home; but no one has offered us the shelter of his house.
19 дарма, що в мене є й солома й ослам паша, є й хліб, є й вино для мене й для твоєї слугині й для наймита, що при твоїх слугах; нічого не бракує.»	19 We have straw and fodder for our asses, and bread and wine for the woman and myself and for our servant; there is nothing else we need."
20 Старий чоловік сказав: «Не журись! Чого б тобі тільки треба, здайся на мене, тільки не ночуй надворі.»	20 "You are welcome," the old man said to him, "but let me provide for all your needs, and do not spend the night in the public square."
21 І увів він їх до себе в хату й дав ослам їсти; і обмивши собі ноги, їли вони і пили.	21 So he led them to his house and provided fodder for the asses. Then they washed their feet, and ate and drank.
22 Тим часом, коли вони гарно веселились, обступили горожани, нікчемні людці, хату й, гримаючи в двері, заходилися вигукувати до старенького господаря хати: «Виведи чоловіка, що зайшов до тебе в хату, бо ми хочемо його спізнати!»	22 While they were enjoying themselves, the men of the city, who were corrupt, surrounded the house and beat on the door. They said to the old man whose house it was, "Bring out your guest, that we may abuse him."
23 Вийшов до них чоловік, господар хати, та й сказав до них: «Ні, браття! Не чиніть, я прошу вас, лиха! Коли цей чоловік зайшов до мене в господу, не чиніть такої нечести!	23 The owner of the house went out to them and said, "No, my brothers; do not be so wicked. Since this man is my guest, do not commit this crime.
24 Ось у мене дочка-дівиця, а в нього наложниця; виведу їх вам: знущайтеся над ними та робіть, що вам довподоби; над цим же чоловіком не чиніть такої нечести.»	24 Rather let me bring out my maiden daughter or his concubine. Ravish them, or do whatever you want with them; but against the man you must not commit this wanton crime."
25 Та ті людці, однак, не хотіли його слухати. Тоді взяв чоловік свою наложницю й вивів її до них за двері, й вони злягалися з нею, а, зловживши нею цілу ніч до ранку, покинули її, як зоря зачервонілась.	25 When the men would not listen to his host, the husband seized his concubine and thrust her outside to them. They had relations with her and abused her all night until the following dawn, when they let her go.
26 Коли ж розвиднілось, повернулась молодиця та й повалилась перед дверима того чоловіка, де був її пан, і лежала там, покіль настав день.	26 Then at daybreak the woman came and collapsed at the entrance of the house in which her husband was a guest, where she lay until the morning.
27 Устав уранці її пан, відчинив двері й вийшов, щоб іти своєю дорогою, аж наложниця його лежить перед дверима хати, розкинувши руки на дорозі.	27 When her husband rose that day and opened the door of the house to start out again on his journey, there lay the woman, his concubine, at the entrance of the house with her hands on the threshold.
28 Сказав він до неї: «Вставай, підемо!» А вона ні слова. Тоді він узяв її, поклав на осла й рушив назад додому.	28 He said to her, "Come, let us go"; but there was no answer. So the man placed her on an ass and started out again for home.
29 Повернувшися додому, вхопив ножа, взяв наложницю, розшматував її на дванадцять куснів і розіслав їх по всій землі Ізраїльській.	29 On reaching home, he took a knife to the body of his concubine, cut her into twelve pieces, and sent them throughout the territory of Israel.
30 І кожен, хто те бачив, говорив уголос: «Такого не бувало й не видано з того часу, як Ізраїль вийшов з Єгипту, по цей день! Тож подумайте про це, порадьте, скажіть, що чинити!»	30 Everyone who saw this said, "Nothing like this has been done or seen from the day the Israelites came up from the land of Egypt to this day. Take note of it, and state what you propose to do."