Діяння Апостолів 2

Torna indietro

Біблія	Библия Синодальный перевод
¹ А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.	¹ При наступлении дня Пятидесятницы все они были единодушно вместе.
² Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.	² И внезапно сделался шум с неба, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились.
³ І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.	³ И явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.
⁴ Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.	⁴ И исполнились все Духа Святаго, и начали говорить на иных языках, как Дух давал им провещевать.
⁵ А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.	⁵ В Иерусалиме же находились Иудеи, люди набожные, из всякого народа под небом.
⁶ І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.	⁶ Когда сделался этот шум, собрался народ, и пришел в смятение, ибо каждый слышал их говорящих его наречием.
⁷ Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?	⁷ И все изумлялись и дивились, говоря между собою: сии говорящие не все ли Галилеяне?
⁸ Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову:	⁸ Как же мы слышим каждый собственное наречие, в котором родились.
⁹ партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,	⁹ Парфяне, и Мидяне, и Еламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Асии,
¹⁰ Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,	¹⁰ Фригии и Памфилии, Египта и частей Ливии, прилежащих к Киринее, и пришедшие из Рима, Иудеи и прозелиты,
¹¹ юдеї і прозеліти, крітяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»	¹¹ критяне и аравитяне, слышим их нашими языками говорящих о великих [делах] Божиих?
¹² Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»	¹² И изумлялись все и, недоумевая, говорили друг другу: что это значит?
¹³ Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»	¹³ А иные, насмехаясь, говорили: они напились сладкого вина.
¹⁴ Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:	¹⁴ Петр же, став с одиннадцатью, возвысил голос свой и возгласил им: мужи Иудейские, и все живущие в Иерусалиме! сие да будет вам известно, и внимайте словам моим:
¹⁵ Люди ці не п’яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.	¹⁵ они не пьяны, как вы думаете, ибо теперь третий час дня;
¹⁶ Але це те, що був сказав Пророк Йоіл:	¹⁶ но это есть предреченное пророком Иоилем:
¹⁷ — І буде останніми днями, — каже Бог, — я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.	¹⁷ И будет в последние дни, говорит Бог, излию от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши; и юноши ваши будут видеть видения, и старцы ваши сновидениями вразумляемы будут.
¹⁸ І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.	¹⁸ И на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни излию от Духа Моего, и будут пророчествовать.
¹⁹ І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.	¹⁹ И покажу чудеса на небе вверху и знамения на земле внизу, кровь и огонь и курение дыма.
²⁰ Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.	²⁰ Солнце превратится во тьму, и луна--в кровь, прежде нежели наступит день Господень, великий и славный.
²¹ А кожний, хто призве ім’я Господнє, той спасеться.	²¹ И будет: всякий, кто призовет имя Господне, спасется.
²² Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, —	²² Мужи Израильские! выслушайте слова сии: Иисуса Назорея, Мужа, засвидетельствованного вам от Бога силами и чудесами и знамениями, которые Бог сотворил через Него среди вас, как и сами знаете,
²³ отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;	²³ Сего, по определенному совету и предведению Божию преданного, вы взяли и, пригвоздив руками беззаконных, убили;
²⁴ його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.	²⁴ но Бог воскресил Его, расторгнув узы смерти, потому что ей невозможно было удержать Его.
²⁵ Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.	²⁵ Ибо Давид говорит о Нем: видел я пред собою Господа всегда, ибо Он одесную меня, дабы я не поколебался.
²⁶ Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.	²⁶ Оттого возрадовалось сердце мое и возвеселился язык мой; даже и плоть моя упокоится в уповании,
²⁷ Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.	²⁷ ибо Ты не оставишь души моей в аде и не дашь святому Твоему увидеть тления.
²⁸ Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.	²⁸ Ты дал мне познать путь жизни, Ты исполнишь меня радостью пред лицем Твоим.
²⁹ Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.	²⁹ Мужи братия! да будет позволено с дерзновением сказать вам о праотце Давиде, что он и умер и погребен, и гроб его у нас до сего дня.
³⁰ Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,	³⁰ Будучи же пророком и зная, что Бог с клятвою обещал ему от плода чресл его воздвигнуть Христа во плоти и посадить на престоле его,
³¹ він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.	³¹ Он прежде сказал о воскресении Христа, что не оставлена душа Его в аде, и плоть Его не видела тления.
³² Оцього Ісуса Бог воскресив, — ми всі цьому свідки.	³² Сего Иисуса Бог воскресил, чему все мы свидетели.
³³ Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.	³³ Итак Он, быв вознесен десницею Божиею и приняв от Отца обетование Святаго Духа, излил то, что вы ныне видите и слышите.
³⁴ Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,	³⁴ Ибо Давид не восшел на небеса; но сам говорит: сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня,
³⁵ поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.	³⁵ доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих.
³⁶ Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли.»	³⁶ Итак твердо знай, весь дом Израилев, что Бог соделал Господом и Христом Сего Иисуса, Которого вы распяли.
³⁷ Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»	³⁷ Услышав это, они умилились сердцем и сказали Петру и прочим Апостолам: что нам делать, мужи братия?
³⁸ Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.	³⁸ Петр же сказал им: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для прощения грехов; и получите дар Святаго Духа.
³⁹ Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»	³⁹ Ибо вам принадлежит обетование и детям вашим и всем дальним, кого ни призовет Господь Бог наш.
⁴⁰ І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»	⁴⁰ И другими многими словами он свидетельствовал и увещевал, говоря: спасайтесь от рода сего развращенного.
⁴¹ Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.	⁴¹ Итак охотно принявшие слово его крестились, и присоединилось в тот день душ около трех тысяч.
⁴² Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.	⁴² И они постоянно пребывали в учении Апостолов, в общении и преломлении хлеба и в молитвах.
⁴³ І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.	⁴³ Был же страх на всякой душе; и много чудес и знамений совершилось через Апостолов в Иерусалиме.
⁴⁴ Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним.	⁴⁴ Все же верующие были вместе и имели всё общее.
⁴⁵ Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.	⁴⁵ И продавали имения и всякую собственность, и разделяли всем, смотря по нужде каждого.
⁴⁶ Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;	⁴⁶ И каждый день единодушно пребывали в храме и, преломляя по домам хлеб, принимали пищу в веселии и простоте сердца,
⁴⁷ хвалили Бога і втішалися любов’ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися.	⁴⁷ хваля Бога и находясь в любви у всего народа. Господь же ежедневно прилагал спасаемых к Церкви.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati