Діяння Апостолів 2

Torna indietro

Біблія	La Sacra Bibbia (Iubilaeum)
¹ А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.	¹ Il giorno della Pentecoste volgeva al suo termine, ed essi stavano riuniti nello stesso luogo.
² Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.	² D'improvviso vi fu dal cielo un rumore, come all'irrompere di un vento impetuoso, che riempì tutta la casa in cui si trovavano.
³ І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.	³ Apparvero ad essi delle lingue come di fuoco che si dividevano e che andarono a posarsi su ciascuno di essi.
⁴ Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.	⁴ Tutti furono riempiti di Spirito Santo e cominciarono a parlare in altre lingue, secondo che lo Spirito dava ad essi il potere di esprimersi.
⁵ А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.	⁵ Si trovavano allora in Gerusalemme Giudei devoti, provenienti da tutte le nazioni del mondo.
⁶ І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.	⁶ Al prodursi di questo rumore incominciò a radunarsi una gran folla, eccitata e confusa, perché ciascuno li udiva parlare nella propria lingua.
⁷ Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?	⁷ Fuori di sé per la meraviglia dicevano: "Tutti costoro che parlano non sono forse Galilei?
⁸ Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову:	⁸ Come mai ciascuno di noi li ode parlare nella propria lingua nativa?
⁹ партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,	⁹ Parti, Medi, Elamiti, abitanti della Mesopotamia, della Giudea e della Cappadocia, del Ponto e dell'Asia,
¹⁰ Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,	¹⁰ della Frigia e della Panfilia, dell'Egitto e delle regioni della Libia presso Cirene, Romani qui residenti,
¹¹ юдеї і прозеліти, крітяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»	¹¹ sia Giudei che proseliti, Cretesi e Arabi, tutti quanti li sentiamo esprimere nelle nostre lingue le grandi opere di Dio!".
¹² Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»	¹² Tutti erano sbalorditi e non sapevano che pensare e andavano domandandosi gli uni agli altri: "Che cosa vuol dire tutto ciò?".
¹³ Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»	¹³ Altri poi beffandoli dicevano: "Sono ubriachi di mosto dolce!".
¹⁴ Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:	¹⁴ Allora Pietro, in piedi con gli Undici, levò alta la voce e parlò loro così: "Voi, Giudei, e abitanti tutti di Gerusalemme, fate attenzione a ciò che sto per dire e porgete l'orecchio alle mie parole.
¹⁵ Люди ці не п’яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.	¹⁵ Costoro non sono ubriachi, come voi pensate, poiché sono soltanto le nove del mattino;
¹⁶ Але це те, що був сказав Пророк Йоіл:	¹⁶ si sta invece verificando ciò che fu detto per mezzo del profeta Gioele:
¹⁷ — І буде останніми днями, — каже Бог, — я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.	¹⁷ Negli ultimi giorni, dice il Signore, effonderò il mio spirito su ogni essere umano e profeteranno i vostri figli e le vostre figlie, i vostri giovani vedranno visioni e i vostri anziani sogneranno sogni;
¹⁸ І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.	¹⁸ certo, sui servi miei e sulle mie ancelle effonderò in quei giorni il mio spirito e profeteranno.
¹⁹ І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.	¹⁹ Farò prodigi in alto nel cielo e segni prodigiosi giù sulla terra, sangue e fuoco e vapori di fumo.
²⁰ Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.	²⁰ Il sole si trasformerà in tenebre e la luna in sangue, prima che venga il giorno del Signore, il gran giorno sfolgorante.
²¹ А кожний, хто призве ім’я Господнє, той спасеться.	²¹ Allora chiunque invocherà il nome del Signore sarà salvo.
²² Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, —	²² Uomini d'Israele, udite queste parole: Gesù il Nazareno fu un uomo accreditato da Dio presso di voi con prodigi, portenti e miracoli, che per mezzo di lui il Signore operò in mezzo a voi, come voi ben sapete;
²³ отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;	²³ Dio, nel suo volere e nella sua provvidenza, ha permesso che egli vi fosse consegnato: e voi, per mano di empi senza legge, lo avete ucciso inchiodandolo al patibolo.
²⁴ його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.	²⁴ Ma Dio lo ha risuscitato, liberandolo dalle doglie della morte; poiché non era possibile che la morte lo possedesse.
²⁵ Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.	²⁵ Dice infatti Davide a suo riguardo: Vedevo il Signore davanti a me continuamente, perché egli è alla mia destra, affinché non vacilli.
²⁶ Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.	²⁶ Perciò si rallegra il mio cuore e le mie parole sono piene di letizia: io, benché essere mortale, riposerò nella speranza,
²⁷ Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.	²⁷ perché non abbandonerai l'anima mia negl'inferi né permetterai che il tuo fedele veda la corruzione.
²⁸ Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.	²⁸ Mi hai fatto conoscere i sentieri della vita, mi colmerai di gioia con la tua presenza.
²⁹ Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.	²⁹ Fratelli, parliamoci francamente. Il nostro patriarca Davide morì e fu sepolto e il suo sepolcro si trova in mezzo a voi fino a questo giorno.
³⁰ Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,	³⁰ Ma egli era profeta e sapeva che Dio gli aveva giurato solennemente di far sedere sul suo trono uno della sua discendenza.
³¹ він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.	³¹ Perciò, prevedendo il futuro, parlò della risurrezione del Cristo, quando disse che non sarebbe stato abbandonato allo sceòl, né la sua carne avrebbe visto la corruzione.
³² Оцього Ісуса Бог воскресив, — ми всі цьому свідки.	³² Questo è quel Gesù che Dio ha risuscitato, e noi tutti ne siamo i testimoni.
³³ Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.	³³ Egli è stato dunque esaltato dalla destra di Dio, ha ricevuto dal Padre il dono dello Spirito Santo secondo la promessa e ha effuso questo stesso Spirito, come voi ora vedete e ascoltate.
³⁴ Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,	³⁴ Infatti Davide non ascese al cielo; tuttavia egli dice: Disse il Signore al mio Signore: siedi alla mia destra,
³⁵ поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.	³⁵ finché ponga i tuoi nemici sgabello dei tuoi piedi.
³⁶ Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли.»	³⁶ Sappia dunque con certezza tutta la casa d'Israele che Dio ha costituito Signore e Cristo questo Gesù che voi avete crocifisso".
³⁷ Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»	³⁷ A queste parole furono profondamente turbati e dissero a Pietro e agli altri apostoli: "Che cosa dobbiamo fare, fratelli?".
³⁸ Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.	³⁸ Pietro rispose loro: "Pentitevi e ciascuno di voi si faccia battezzare nel nome di Gesù Cristo per ottenere il perdono dei vostri peccati: e riceverete il dono del Santo Spirito.
³⁹ Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»	³⁹ Per voi infatti è la promessa e per i figli vostri e per tutti coloro che sono lontani, che il Signore Dio nostro chiamerà".
⁴⁰ І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»	⁴⁰ E con molte altre parole li scongiurava e li esortava: "Salvatevi da questa generazione perversa".
⁴¹ Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.	⁴¹ Essi allora accolsero la sua parola e furono battezzati, e in quel giorno si aggiunsero a loro quasi tremila persone.
⁴² Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.	⁴² Essi partecipavano assiduamente alle istruzioni degli apostoli, alla vita comune, allo spezzare del pane e alle preghiere.
⁴³ І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.	⁴³ In tutti si diffondeva un senso di religioso timore: infatti per mano degli apostoli si verificavano molti fatti prodigiosi e miracoli.
⁴⁴ Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним.	⁴⁴ Tutti i credenti, poi, stavano riuniti insieme e avevano tutto in comune;
⁴⁵ Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.	⁴⁵ le loro proprietà e i loro beni li vendevano e ne facevano parte a tutti, secondo il bisogno di ciascuno.
⁴⁶ Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;	⁴⁶ Ogni giorno erano assidui nel frequentare insieme il tempio, e nelle case spezzavano il pane, prendevano il cibo con gioia e semplicità di cuore,
⁴⁷ хвалили Бога і втішалися любов’ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися.	⁴⁷ lodando Dio e godendo il favore di tutto il popolo. Il Signore aggiungeva ogni giorno al gruppo coloro che accettavano la salvezza.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati