| 1 Під ту пору цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви. | 1 בָּעֵת הַהִיא שָׁלַח הַמֶּלֶךְ הוֹרְדוֹס אֶת־יָדוֹ לְהָרַע לַאֲנָשִׁים מִן־הַקָּהָל |
| 2 Він стяв мечем Якова, Йоанового брата. | 2 וַיָּמֶת אֶת־יַעֲקֹב אֲחִי יוֹחָנָן בֶּחָרֶב |
| 3 Побачивши, що це подобалося юдеям, він звелів, крім того, ще й Петра схопити; а були дні Опрісноків. | 3 וַיַּרְא כִּי־טוֹב הַדָּבָר בְּעֵינֵי הַיְּהוּדִים וַיּוֹסֶף לִתְפֹּשׂ גַּם־אֶת־פֶּטְרוֹס וְהַיָּמִים יְמֵי חַג־הַמַּצּוֹת |
| 4 Схопивши його, він посадив його у в’язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пасці. | 4 וַיֹּאחֶז אֹתוֹ וַיִּתְּנֵהוּ בְּמִשְׁמָר וַיִּמְסְרֵהוּ לְאַרְבַּע מַחְלְקוֹת שֶׁל־אַרְבָּעָה אַנְשֵׁי צָבָא לְשָׁמְרוֹ כִּי אָמַר לְהַעֲלוֹתוֹ אַחֲרֵי הַפֶּסַח לִפְנֵי הָעָם |
| 5 Отож, Петра стерегли у в’язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього. | 5 פֶּטְרוֹס הָיָה עָצוּר בְּמִשְׁמָר וְהַקְּהִלָּה הֶעְתִּירָה בַעֲדוֹ בְּחָזְקָה אֶל־הָאֱלֹהִים |
| 6 Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий двома ланцюгами, спав тієї ночі, між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в’язницю. | 6 וַיְהִי בַּלַּיְלָה הַהוּא אֲשֶׁר אָמַר הוֹרְדוֹס לַהֲבִיאוֹ מָחָר לְדִין וַיִּישַׁן פֶּטְרוֹס בֵּין־שְׁנֵי אַנְשֵׁי צָבָא וְהוּא אָסוּר בִּשְׁנַיִם אֲזִקִּים וְשֹׁמְרֵי הַפֶּתַח שֹׁמְרִים אֶת־הַמִּשְׁמָר |
| 7 Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскорше!» І ланцюги впали з рук у нього. | 7 וְהִנֵּה מַלְאַךְ יְהוָֹה נִצָּב עָלָיו וְאוֹר נָגַהּ בַּחֶדֶר וַיִּסְפֹּק עַל־יֶרֶךְ פֶּטְרוֹס וַיְעִירֵהוּ לֵאמֹר קוּם מְהֵרָה וַיִּפְּלוּ מוֹסְרוֹתָיו מֵעַל יָדָיו |
| 8 Далі сказав до нього ангел: «Підпережися і надінь свої сандалі.» (Петро) зробив так. Знову сказав до нього: «Накинь на себе плащ і йди за мною.» | 8 וַיֹּאמֶר אֵלָיו הַמַּלְאָךְ חֲגֹר מָתְנֶיךָ וְהַנְעֵל אֶת־רַגְלֶיךָ וַיַּעַשׂ כֵּן וַיֹּאמֶר אֵלָיו עֲטֵה מְעִילְךָ וְלֵךְ אַחֲרָי |
| 9 Вийшов Петро й ішов за ним; не знав він, чи це правда, що робив ангел; він думав, що видіння бачить. | 9 וַיֵּצֵא וַיֵּלֶךְ אַחֲרָיו וְלֹא יָדַע אִם־אֱמֶת הוּא הַנַּעֲשֶׂה־לּוֹ עַל־יְדֵי הַמַּלְאָךְ כִּי כְּמַרְאֶה הָיָה בְעֵינָיו |
| 10 Минули вони першу варту і другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, й ангел нараз відступив від нього. | 10 וַיַּעַבְרוּ דֶּרֶךְ הַמִּשְׁמֶרֶת הָרִאשׁוֹנָה וְהַשְּׁנִיָּה וַיָּבֹאוּ עַד־שַׁעַר הַבַּרְזֶל אֲשֶׁר יֵצְאוּ בוֹ הָעִירָה וַיִּפָּתַח הַשַּׁעַר לִפְנֵיהֶם מֵאֵלָיו וַיֵּצְאוּ הַחוּצָה וַיֵּלְכוּ מַהֲלַךְ רְחוֹב אֶחָד וְהַמַּלְאָךְ סָר מֵעָלָיו פִּתְאֹם |
| 11 Тоді Петро, опритомнівши, мовив: «Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого очікував юдейський народ.» | 11 וַיְהִי בְּשׁוּבוֹ אֶל־דַּעְתּוֹ וַיֹּאמֶר פֶּטְרוֹס עַתָּה זֶה יָדַעְתִּי בֶאֱמֶת כִּי הָאֱלֹהִים שָׁלַח אֶת־מַלְאָכוֹ וַיְפַלְּטֵנִי מִיַּד הוֹרְדוֹס וּמִכָּל־מְזִמַּת עַם הַיְּהוּדִים |
| 12 Цілком свідомий, він пішов у дім Марії, Матері Йоана, що звався Марком, де досить багато зібрались і молилися. | 12 הוּא חשֵׁב כָּזֹאת וְהוּא בָא עַד־בֵּית מִרְיָם אֵם יוֹחָנָן הַמְכֻנֶּה מַרְקוֹס אֲשֶׁר נִקְהֲלוּ־שָׁם רַבִּים וְהֵם מִתְפַּלְלִים יָחַד |
| 13 Як він постукав у хвіртку брами, вийшла послухати дівчина, на ім’я Рода; | 13 וַיִּדְפֹּק עַל־דֶּלֶת הַשָּׁעַר וַתִּגַּשׁ נַעֲרָה לְהַקְשִׁיב וּשְׁמָהּ רוֹדִי |
| 14 і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила брами, а вбігши, сповістила, що Петро стоїть при брамі. | 14 וַתַּכֵּר אֶת־קוֹל פֶּטְרוֹס וּמִשִּׂמְחָתָהּ לֹא־פָתְחָה לּוֹ אֶת־דֶּלֶת הַשָּׁעַר וַתָּרָץ הַבַּיְתָה וַתַּגֵּד לָהֶם כִּי־פֶטְרוֹס עֹמֵד עַל־הַשָּׁעַר |
| 15 Ті їй сказали: «Ти збожеволіла!» Вона ж таки своє твердила. Тоді вони сказали: «То його ангел.» | 15 וַיֹּאמְרוּ אֵלֶיהָ מְשֻׁגַּעַת אָתְּ וְהִיא מִתְאַמֶּצֶת כִי־כֵן הוּא וַיֹּאמְרוּ מַלְאָכוֹ הוּא |
| 16 А Петро далі стукав. І відчинили і, побачивши його, нестямилися. | 16 וּפֶטְרוֹס הִרְבָּה לִדְפֹּק וַיִּפְתְּחוּ וַיִּרְאֻהוּ וַיִּשְׁתּוֹמֵמוּ |
| 17 Махнувши їм рукою, щоб мовчали, він докладно оповів їм, як Господь вивів його з в’язниці, і мовив: «Оповістіть це Яковові і братам.» І, вийшовши, пішов у друге місце. | 17 וְהוּא רָמַז לָהֶם בְּיָדוֹ לַחֲשׁוֹת וַיְסַפֵּר לָהֶם אֵת אֲשֶׁר־הוֹצִיאוֹ הָאָדוֹן מִן־הַמִּשְׁמָר וַיֹּאמֶר הַגִּידוּ אֶת־זֹאת לְיַעֲקֹב וְלָאַחִים וַיֵּצֵא וַיֵּלֶךְ־לוֹ לְמָקוֹם אַחֵר |
| 18 Коли ж настав день, поміж вояками настала чимала тривога: що воно могло з Петром статись? | 18 הַבֹּקֶר אוֹר וּמְבוּכָה לֹא־קְטַנָּה הָיְתָה בֵּין אַנְשֵׁי הַצָּבָא עַל־פֶּטְרוֹס מֶה־הָיָה לוֹ |
| 19 Ірод послав, щоб його розшукати; та, не знайшовши, вчинив сторожам допит і повелів їх на смерть скарати. Потім він пішов з Юдеї в Кесарію і перебував там. | 19 וַיְהִי כַּאֲשֶׁר בִּקֵּשׁ אוֹתוֹ הוֹרְדוֹס וְלֹא מְצָאוֹ חָקַר אֶת־הַשֹּׁמְרִים וַיְצַו לְהוֹצִיאָם לַמָּוֶת וַיֵּרֶד מִיהוּדָה אֶל־קִסְרִין וַיֵּשֶׁב שָׁם |
| 20 Ірод був сильно лютий на тирян та сидонян. Ці, змовившись разом, прибули до нього та, притягнувши на свій бік Власта, царського постельника, просили миру, бо край їхній живився із царського. | 20 וְאֵיבָה הָיְתָה בֵּין הוֹרְדוֹס וּבֵין בְּנֵי־צוֹר וְצִידוֹן וַיָּבֹאוּ אֵלָיו בְּלֵב אֶחָד וַיְפַתּוּ אֶת־בְּלַסְטוֹס אֲשֶׁר עַל־חֲדַר הַמֶּלֶךְ וַיְבַקְשׁוּ שָׁלוֹם יַעַן לָקְחוּ מִחְיַת אַרְצוֹתָם מֵאֶרֶץ הַמֶּלֶךְ |
| 21 І от призначеного дня Ірод, надягнувши царські шати і сівши на трибуні, держав до них промову. | 21 וַיְהִי בַּיּוֹם הַמּוּעָד וַיִּלְבַּשׁ הוֹרְדוֹס לְבוּשׁ מַלְכוּת וַיֵּשֶׁב עַל־כִּסֵּא הַמִּשְׁפָּט וַיַּטֵּף אֲלֵיהֶם אִמְרָתוֹ |
| 22 Народ же викрикував: «Це голос Бога, не людини.» | 22 וַיָּרִיעוּ לוֹ הָעָם לֵאמֹר קוֹל אֱלֹהִים הוּא וְלֹא קוֹל אָדָם |
| 23 В ту ж саму мить ангел Господній вдарив його за те, що він не віддав Богові слави. Черви пожерли його, і він помер. | 23 וַיַּכֵּהוּ מַלְאַךְ־יְהוָֹה פִּתְאֹם עֵקֶב אֲשֶׁר לֹא־נָתַן הַכָּבוֹד לֵאלֹהִים וַיֹּאכְלֻהוּ תוֹלָעִים וַיִּגְוָע |
| 24 А слово Боже росло і множилося. | 24 וּדְבַר אֱלֹהִים הוֹלֵךְ וָרָב |
| 25 Варнава ж та Савло, виконавши службу й узявши з собою Йоана, прозваного Марком, повернулися з Єрусалиму. | 25 וַיָּשׁוּבוּ בַּר־נַבָּא וְשָׁאוּל מִירוּשָׁלָיִם אַחֲרֵי כַלּוֹתָם אֵת־הַשִּׁמּוּשׁ וַיִּקְחוּ אִתָּם אֶת־יוֹחָנָן הַמְכֻנֶּה מַרְקוֹס |