Діяння Апостолів 12

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Під ту пору цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви.	1 About that time King Herod laid hands upon some members of the church to harm them.
2 Він стяв мечем Якова, Йоанового брата.	2 He had James, the brother of John, killed by the sword,
3 Побачивши, що це подобалося юдеям, він звелів, крім того, ще й Петра схопити; а були дні Опрісноків.	3 and when he saw that this was pleasing to the Jews he proceeded to arrest Peter also. (It was (the) feast of Unleavened Bread.)
4 Схопивши його, він посадив його у в’язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пасці.	4 He had him taken into custody and put in prison under the guard of four squads of four soldiers each. He intended to bring him before the people after Passover.
5 Отож, Петра стерегли у в’язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього.	5 Peter thus was being kept in prison, but prayer by the church was fervently being made to God on his behalf.
6 Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий двома ланцюгами, спав тієї ночі, між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в’язницю.	6 On the very night before Herod was to bring him to trial, Peter, secured by double chains, was sleeping between two soldiers, while outside the door guards kept watch on the prison.
7 Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскорше!» І ланцюги впали з рук у нього.	7 Suddenly the angel of the Lord stood by him and a light shone in the cell. He tapped Peter on the side and awakened him, saying, "Get up quickly." The chains fell from his wrists.
8 Далі сказав до нього ангел: «Підпережися і надінь свої сандалі.» (Петро) зробив так. Знову сказав до нього: «Накинь на себе плащ і йди за мною.»	8 The angel said to him, "Put on your belt and your sandals." He did so. Then he said to him, "Put on your cloak and follow me."
9 Вийшов Петро й ішов за ним; не знав він, чи це правда, що робив ангел; він думав, що видіння бачить.	9 So he followed him out, not realizing that what was happening through the angel was real; he thought he was seeing a vision.
10 Минули вони першу варту і другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, й ангел нараз відступив від нього.	10 They passed the first guard, then the second, and came to the iron gate leading out to the city, which opened for them by itself. They emerged and made their way down an alley, and suddenly the angel left him.
11 Тоді Петро, опритомнівши, мовив: «Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого очікував юдейський народ.»	11 Then Peter recovered his senses and said, "Now I know for certain that (the) Lord sent his angel and rescued me from the hand of Herod and from all that the Jewish people had been expecting."
12 Цілком свідомий, він пішов у дім Марії, Матері Йоана, що звався Марком, де досить багато зібрались і молилися.	12 When he realized this, he went to the house of Mary, the mother of John who is called Mark, where there were many people gathered in prayer.
13 Як він постукав у хвіртку брами, вийшла послухати дівчина, на ім’я Рода;	13 When he knocked on the gateway door, a maid named Rhoda came to answer it.
14 і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила брами, а вбігши, сповістила, що Петро стоїть при брамі.	14 She was so overjoyed when she recognized Peter's voice that, instead of opening the gate, she ran in and announced that Peter was standing at the gate.
15 Ті їй сказали: «Ти збожеволіла!» Вона ж таки своє твердила. Тоді вони сказали: «То його ангел.»	15 They told her, "You are out of your mind," but she insisted that it was so. But they kept saying, "It is his angel."
16 А Петро далі стукав. І відчинили і, побачивши його, нестямилися.	16 But Peter continued to knock, and when they opened it, they saw him and were astounded.
17 Махнувши їм рукою, щоб мовчали, він докладно оповів їм, як Господь вивів його з в’язниці, і мовив: «Оповістіть це Яковові і братам.» І, вийшовши, пішов у друге місце.	17 He motioned to them with his hand to be quiet and explained (to them) how the Lord had led him out of the prison, and said, "Report this to James and the brothers." Then he left and went to another place.
18 Коли ж настав день, поміж вояками настала чимала тривога: що воно могло з Петром статись?	18 At daybreak there was no small commotion among the soldiers over what had become of Peter.
19 Ірод послав, щоб його розшукати; та, не знайшовши, вчинив сторожам допит і повелів їх на смерть скарати. Потім він пішов з Юдеї в Кесарію і перебував там.	19 Herod, after instituting a search but not finding him, ordered the guards tried and executed. Then he left Judea to spend some time in Caesarea.
20 Ірод був сильно лютий на тирян та сидонян. Ці, змовившись разом, прибули до нього та, притягнувши на свій бік Власта, царського постельника, просили миру, бо край їхній живився із царського.	20 He had long been very angry with the people of Tyre and Sidon, who now came to him in a body. After winning over Blastus, the king's chamberlain, they sued for peace because their country was supplied with food from the king's territory.
21 І от призначеного дня Ірод, надягнувши царські шати і сівши на трибуні, держав до них промову.	21 On an appointed day, Herod, attired in royal robes, (and) seated on the rostrum, addressed them publicly.
22 Народ же викрикував: «Це голос Бога, не людини.»	22 The assembled crowd cried out, "This is the voice of a god, not of a man."
23 В ту ж саму мить ангел Господній вдарив його за те, що він не віддав Богові слави. Черви пожерли його, і він помер.	23 At once the angel of the Lord struck him down because he did not ascribe the honor to God, and he was eaten by worms and breathed his last.
24 А слово Боже росло і множилося.	24 But the word of God continued to spread and grow.
25 Варнава ж та Савло, виконавши службу й узявши з собою Йоана, прозваного Марком, повернулися з Єрусалиму.	25 After Barnabas and Saul completed their relief mission, they returned to Jerusalem, taking with them John, who is called Mark.