Іван 10

Біблія	Pattloch Bibel
1 «Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, — злодюга той, розбійник!	1 "Wahrlich, wahrlich, ich sage euch: Wer nicht durch die Tür hineingeht in das Gehege der Schafe, sondern anderswo einsteigt, der ist ein Dieb und Räuber.
2 Хто ж увіходить дверима, той вівцям — вівчар.	2 Wer aber durch die Tür hineingeht, der ist Hirt der Schafe.
3 Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім’я, і виводить їх.	3 Dem macht der Torhüter auf, und die Schafe hören auf seine Stimme, und er ruft seine Schafe mit Namen und führt sie heraus.
4 А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.	4 Hat er die Seinigen alle herausgetrieben, geht er vor ihnen her, und die Schafe folgen ihm, denn sie kennen seine Stimme.
5 Не підуть за чужим вони — втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.»	5 Einem Fremden aber werden sie nicht folgen, sondern vor ihm fliehen, denn sie kennen nicht die Stimme der Fremden."
6 Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм.	6 In dieser Bildrede sprach Jesus zu ihnen; doch sie erfaßten nicht den Sinn dessen, was er zu ihnen sagte.
7 Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я — двері для овець.	7 Wiederum sprach daher Jesus zu ihnen: "Wahrlich, wahrlich, ich sage euch: Ich bin die Tür zu den Schafen.
8 Усі, скільки їх передо мною прийшло, — злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх.	8 Alle, die vor mir kamen, sind Diebe und Räuber; doch die Schafe hörten nicht auf sie.
9 Я — двері. Хто ввійде крізь мене — спасеться. Увійде він, вийде — і знайде пасовисько!	9 Ich bin die Tür. Wenn einer durch mich hineingeht, wird er Heil erfahren; er wird hineingehen und herausgehen und Weide finden.
10 Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали.	10 Der Dieb kommt nur, um zu stehlen und zu schlachten und Unheil anzurichten. Ich bin gekommen, damit sie Leben haben und es in Fülle haben.
11 Я — добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе.	11 Ich bin der gute Hirt. Der gute Hirt gibt sein Leben für die Schafe.
12 Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, — бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує.	12 Der aber Mietling ist und nicht Hirt, und dem die Schafe nicht zu eigen gehören, sieht den Wolf kommen, läßt die Schafe im Stich und flieht, und der Wolf räubert unter ihnen und versprengt sie.
13 Бо він — наймит і не турбується вівцями.	13 Er ist eben ein Mietling, und es liegt ihm nichts an den Schafen.
14 Я ж — добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають.	14 Ich bin der gute Hirt, ich kenne die Meinen, und die Meinen kennen mich,
15 Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець.	15 so wie mich der Vater kennt und ich den Vater kenne, und ich gebe mein Leben für die Schafe.
16 Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, — і буде одне стадо й один пастир!	16 Noch andere Schafe habe ich, die nicht aus diesem Gehege sind; auch diese muß ich führen, und sie werden auf meine Stimme hören, und es wird eine Herde sein, ein Hirt.
17 За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти.	17 Deshalb liebt mich der Vater, weil ich mein Leben hingebe, daß ich es wieder empfange.
18 Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.»	18 Niemand nimmt es mir weg, sondern aus mir selbst gebe ich es hin; ich habe Macht, es hinzugeben, und Macht, es wieder zu nehmen. Diesen Auftrag habe ich empfangen von meinem Vater."
19 Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів.	19 Wiederum kam es zu einer Spaltung unter den Juden wegen dieser Reden.
20 Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з’їхав. Навіщо його слухаєте?»	20 Viele von ihnen sagten: "Er hat einen Dämon und ist von Sinnen; was hört ihr auf ihn?"
21 Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?»	21 Andere sagten: "Das sind nicht Worte eines Besessenen. Kann denn ein Dämon die Augen von Blinden öffnen?"
22 Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була.	22 Man feierte gerade das Tempelweihfest in Jerusalem - es war Winter -,
23 Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком.	23 und Jesus ging im Tempel umher, in der Halle Salomons.
24 Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!»	24 Da umringten ihn die Juden und sagten zu ihm: "Wie lange noch hältst du uns in Spannung? Bist du der Messias, so sag es uns frei und offen!"
25 Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім’я Отця мого, — вони свідчать за мене.	25 Jesus antwortete ihnen: "Ich sagte es euch, und doch glaubt ihr nicht. Die Werke, die ich tue im Namen meines Vaters, sie geben Zeugnis über mich;
26 Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець.	26 ihr aber glaubt nicht, da ihr nicht von meinen Schafen seid.
27 Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують,	27 Meine Schafe hören auf meine Stimme; ich kenne sie, und sie folgen mir.
28 Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого!	28 Ich gebe ihnen ewiges Leben, und sie werden in Ewigkeit nicht verlorengehen, und niemand wird sie entreißen meiner Hand.
29 і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.	29 Mein Vater, der sie mir gab, ist größer als alle, und niemand vermag sie zu entreißen der Hand meines Vaters.
30 Я і Отець — одно.»	30 Ich und der Vater sind eins."
31 Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його.	31 Da hoben die Juden wiederum Steine auf, um ihn zu steinigen.
32 Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?»	32 Jesus entgegnete ihnen: "Viele gute Werke ließ ich euch sehen von seiten meines Vaters; für welches dieser Werke steinigt ihr mich?"
33 А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але — за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!»	33 Die Juden erwiderten ihm: "Nicht eines guten Werkes wegen steinigen wir dich, sondern der Lästerung wegen, weil nämlich du, der du ein Mensch bist, dich selber zu Gott machst."
34 Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви — боги?	34 Jesus entgegnete ihnen: "Steht nicht in eurem Gesetz geschrieben: "Ich habe gesagt: Ihr seid Götter" (Ps 82,6)?
35 Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, — а Писання годі усунути! —	35 Wenn er jene Götter nannte, an die das Wort Gottes erging, und wenn die Schrift nicht außer Geltung kommen kann,
36 то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, — бо я сказав, що я — Син Божий?	36 wie wollt ihr von dem, den der Vater geheiligt und in die Welt gesandt hat, sagen: Du lästerst!, weil ich sagte: Sohn Gottes bin ich?
37 Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого!	37 Tue ich nicht die Werke meines Vaters, dann glaubt mir nicht;
38 Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»	38 tue ich sie aber, so glaubt, wenn ihr mir nicht glaubt, den Werken, damit ihr zur Erkenntnis kommt und einseht, daß in mir der Vater ist und ich im Vater bin."
39 І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук.	39 Da suchten sie abermals ihn zu ergreifen: doch er entwich ihrer Hand.
40 І пішов знову на той бік Йордану, на місце, де Йоан спершу христив, — і перебував там.	40 Er begab sich wieder jenseits des Jordan an den Ort, wo Johannes zuerst getauft hatte, und hielt sich dort auf.
41 Багато людей посходилось до нього і казали: «Не вчинив Йоан ані одного чуда, та все, що Йоан говорив про нього, — була істина.»	41 Und viele kamen zu ihm und sagten: "Johannes hat zwar kein Zeichen gewirkt,
42 І увірували у нього численні.	42 alles aber, was Johannes über diesen sagte, ist wahr gewesen." Und es kamen dort viele zum Glauben an ihn.