Лука 6

Біблія	BIBBIA MARTINI
1 Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.	1 E avvenne, che nel sabato secondo-primo passando egli pe' seminati, i suoi discepoli coglievano delle spighe, e stritolatele colle mani, mangiavano.
2 Деякі з фарисеїв їм сказали «Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу»	2 E allora alcuni dei Farisei disser loro: Perché fate voi quello, che non è permesso in giorno di sabato?
3 Ісус відповів їм «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним	3 E Gesù rispose, e disse loro: Non avete voi dunque letto neppure quel, che fece Davidde, trovandosi affamato egli, e i suoi compagni?
4 Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, — хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам»	4 Come entrò nella casa di Dio, e prese i pani della proposizione, e ne mangiò, e ne diede ai suoi compagni: de' quali (pani) non è lecito di mangiare se non a' soli sacerdoti?
5 Далі сказав їм «Син Чоловічий — Владика і суботи.»	5 E diceva loro: o padrone il Figliuolo dell'uomo anche del sabato.
6 Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.	6 E un altro sabato avvenne, che entrò egli nella sinagoga, e insegnava. Ed era quivi un uomo, che aveva la mano destra inaridita.
7 От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.	7 E gli Scribi, e i Farisei stavano ad osservare, se egli lo guariva nel sabato, per trovar di che accusarlo.
8 Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку «Підведись і стань посередині!» Підвівся той і став.	8 Ma egli conosceva i lor pensamenti: e disse a colui, che aveva la mano inaridita: Alzati, e vieni qua in mezzo. E quegli alzatosi si stette.
9 Тоді Ісус до них промовив «Питаю вас Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити Спасти життя, чи погубити»	9 E Gesù disse loro: Domando a voi, se sia lecito il giorno di sabato di far del bene, o del male; di salvare un uomo, o di ucciderlo?
10 І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього «Простягни свою руку!» Той зробив так, і його рука стала здорова.	10 E dato a tutti intorno uno sguardo, disse a colui: Stendi la tua mano. Ed egli la stese: e la mano di lui fu renduta sana.
11 Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити	11 Ma coloro entrarono nelle furie, e discorrevano tra di loro, che dovessero far di Gesù.
12 Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.	12 Ed avvenne di que' giorni, che egli andò sopra un monte ad orare, e stava passando la notte in orazione di Dio.
13 А як настав день, покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами	13 E fattosi giorno, chiamò i suoi discepoli: e scelse dodici di essi, (a' quali diede anche il nome di Apostoli)
14 Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,	14 Simone, cui diede il soprannome di Pietro, e Andrea suo fratello, Giacomo, e Giovanni, Filippo, e Bartolommeo,
15 Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,	15 Matteo, e Tommaso, Giacomo d'Alfeo, e Simone chiamato Zelote,
16 Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.	16 E Giuda di Giacomo, e Giuda Iscariote, che fu il traditore.
17 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.	17 E disceso con essi, si fermò alla pianura egli, e la turba de' suoi discepoli, e una gran frotta di popolo di tutta la Giudea, e di Gerusalemme, e del paese marittimo di Tiro, e di Sidone,
18 Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.	18 La qual gente era venuta per ascoltarlo, e per essere sanata dalle sue malattie. E quelli, che erano tormentati dagli spiriti immondi, erano risanati.
19 Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.	19 E tutto il popolo proccurava di toccarlo: perché scaturiva da lui virtù, la quale rendeva a tutti salute.
20 Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати «Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже.	20 Ed egli alzati gli occhi verso de' suoi discepoli, diceva: Beati poveri perché vostro è il regno di Dio.
21 Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.	21 Beati voi, che avete adesso fame: perché sarete satollati. Beati voi, che ora piangete: perché riderete.
22 Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради.	22 Beati sarete, allora quando gli uomini vi odieranno, e vi scomunicheranno, e vi diranno improperj, e rigetteranno come abbominevole il vostro nome, a causa del figliuolo dell'uomo.
23 Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.	23 Rallegratevi allora, e tripudiate: perché, mirate, come grande è la merce de vostra nel cielo: conciossiachè cosi erano trattati i profeti dai padri di costoro.
24 Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.	24 Ma guai a voi, o ricchi: perché ricevuto avete la vostra consolazione.
25 Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.	25 Guai a voi, che siete satolli: perché soffrirete la fame. Guai a voi, che adesso ridete: perché piangerete, e gemerete.
26 Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.	26 Guai a voi, quando gli uomini vi benediranno: imperocché cosi facevano co' falsi profeti i padri di costoro.
27 А вам, що слухаєте, кажу Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,	27 Ma a voi, che ascoltate, io dico: Amate i vostri nemici, fate del bene a que', che vi odiano.
28 благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.	28 Benedite que', che vi mandano imprecazioni, e orate pe' vostri calunniatori.
29 Тому, хто б’є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.	29 E a chi ti da uno schiaffo, presentagli l'altra guancia. E a chi ti toglie il mantello, non vietargli di prendere anche la tonaca.
30 Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.	30 Dona a chiunque ti chiede: e non ridomandare il tuo da chi te lo leva.
31 І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.	31 E quel, che volete, che facciano gli uomini inverso di voi, fatelo voi puro con essi.
32 Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.	32 Che se voi amate quelli, che vi amano, che merito ne avete voi? imperocché anche i peccatori amano chi gli ama.
33 І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга Та й грішники те саме чинять.	33 E se fate del bene a coloro, che a voi ne fanno, che merito ne avete voi? Imperocché anche i peccatori fanno altrettanto.
34 І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.	34 E se date in prestito a coloro, da' quali sperate il contraccambio, qnal merito n' avrete voi? Imperocché anche i cattivi prestano a' cattivi per ricevere il contraccambio.
35 Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.	35 Amate pertanto i vostri nemici: fate del bene, e imprestate senza speranza di profitto: e grande sia la vostra mercede, e sarete figliuoli dell'Altissimo, perché egli è benigno con gl' ingrati, e con i cattivi.
36 Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.	36 Siate adunque misericordiosi, come anche il Padre vostro è misericordioso.
37 Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.	37 Non giudicate, e non sarete giudicati: non condannate, e non sarete condannati. Perdonate, e sarà a voi perdonato.
38 Дайте, то й вам дасться міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.»	38 Date, e sarà dato a voi: misura giusta, pigiata, scossa, e colma sarà versata in seno a voi: perché colla stessa misura, onde avrete misurato, sarà rimisurato a voi.
39 Він їм сказав також і притчу «Чи може сліпий водити сліпого Хіба вони обидва не впадуть у яму	39 Diceva di più ad essi una similitudine: E' egli possibile, che un cieco guidi un cieco? non caderann' eglino ambedue nella fossa?
40 Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.	40 Non v' ha scolare da più del maestro: ma chicchessia sarà perfetto, ove sia come il suo maestro.
41 Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш	41 Perché poi osservi tu una pagliuzza nell'occhio del tuo fratello; e non badi alla trave, che hai nel tuo occhio?
42 І як можеш сказати братові твоєму Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.	42 Ovvero come puoi tu dire al tuo fratello: Lascia, fratello, che io ti cavi dall'occhio la pagliuzza, che vi hai: mentre tu non vedi la trave, che è nel tuo occhio? Ipocrita, cava prima dall'occhio tuo la trave, e allora guarderai di cavare la pagliuzza dall'occhio del tuo fratello.
43 Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.	43 Imperocché non è buon albero quello, che fa i frutti cattivi: né cattivo quello, che fa buon frutto.
44 Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.	44 Imperocché ogni albero distinguesi dal suo frutto. Dappoiché nè fichi si colgono dalle spine; né uva vendemmiasi da un roveto.
45 Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж — з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.	45 L'uomo dabbene dal buon tesoro del cuor suo cava fuora del bene: e il cattivo uomo da un cattivo tesoro mette fuori del male. Imperocché dall'abbondanza del cuore parla la bocca.
46 Чому ви мене звете Господи, Господи, а не робите, що я говорю	46 Ma e perché dite voi a me, Signore, Signore: e non fate quel, che io vi dico?
47 Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, — покажу вам на кого він схожий.	47 Chiunque viene a me, e ascoltale mie parole, e le mette in opera, vi spiegherò io, a che rassomigli:
48 Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.	48 Ei rassomiglia a un uomo, che fabbricò una casa, il quale fece scavo profondo, e gettò i fondamenti sul sasso: e venuta l'inondazione, la fiumana andò a urtare la casa, e non potè smuoverla: perché era fondata sopra la pietra.
49 Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.»	49 Ma colui, che ascolta, e non fa è simile a un uomo, il quale fabbricò una casa sul suolo senza fondamenti: nella qual (casa) urtò la fiumana, ed ella andò subito giù: e fu grande la rovina d quella casa.