Лука 13

Torna indietro

Біблія	Bibbia Vulgata Clementina
¹ Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами.	¹ Aderant autem quidam ipso in tempore, nuntiantes illi de Galilæis, quorum sanguinem Pilatus miscuit cum sacrificiis eorum.
² Озвавшись, він сказав їм «Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї	² Et respondens dixit illis : Putatis quod hi Galilæi præ omnibus Galilæis peccatores fuerint, quia talia passi sunt ?
³ Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.	³ Non, dico vobis : sed nisi pœnitentiam habueritis, omnes similiter peribitis.
⁴ Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму	⁴ Sicut illi decem et octo, supra quos cecidit turris in Siloë, et occidit eos : putatis quia et ipsi debitores fuerint præter omnes homines habitantes in Jerusalem ?
⁵ Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.»	⁵ Non, dico vobis : sed si pœnitentiam non egeritis, omnes similiter peribitis.
⁶ І він розповів їм оцю притчу; «Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов.	⁶ Dicebat autem et hanc similitudinem : Arborem fici habebat quidam plantatam in vinea sua, et venit quærens fructum in illa, et non invenit.
⁷ Тоді він сказав до виноградаря Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її нащо й землю займає ще	⁷ Dixit autem ad cultorem vineæ : Ecce anni tres sunt ex quo venio quærens fructum in ficulnea hac, et non invenio : succide ergo illam : ut quid etiam terram occupat ?
⁸ А той озвався до нього Пане, лиши її ще на цей рік я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм.	⁸ At ille respondens, dicit illi : Domine dimitte illam et hoc anno, usque dum fodiam circa illam, et mittam stercora,
⁹ Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.»	⁹ et siquidem fecerit fructum : sin autem, in futurum succides eam.
¹⁰ Ісус навчав в одній з синагог у суботу.	¹⁰ Erat autem docens in synagoga eorum sabbatis.
¹¹ Була ж там одна жінка що її тримав дух у недузі вісімнадцять років вона була скорчена й не могла ніяк випростатись.	¹¹ Et ecce mulier, quæ habebat spiritum infirmitatis annis decem et octo : et erat inclinata, nec omnino poterat sursum respicere.
¹² Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї «Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.»	¹² Quam cum videret Jesus, vocavit eam ad se, et ait illi : Mulier, dimissa es ab infirmitate tua.
¹³ І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога.	¹³ Et imposuit illi manus, et confestim erecta est, et glorificabat Deum.
¹⁴ Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу «Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.»	¹⁴ Respondens autem archisynagogus, indignans quia sabbato curasset Jesus, dicebat turbæ : Sex dies sunt in quibus oportet operari : in his ergo venite, et curamini, et non in die sabbati.
¹⁵ Господь у відповідь сказав до нього «Лицеміри! Чи кожний з вас не відв’язує свого вола або осла від ясел і не веде його поїти	¹⁵ Respondens autem ad illum Dominus, dixit : Hypocritæ, unusquisque vestrum sabbato non solvit bovem suum, aut asinum a præsepio, et ducit adaquare ?
¹⁶ Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній»	¹⁶ Hanc autem filiam Abrahæ, quam alligavit Satanas, ecce decem et octo annis, non oportuit solvi a vinculo isto die sabbati ?
¹⁷ І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він зробив.	¹⁷ Et cum hæc diceret, erubescebant omnes adversarii ejus : et omnis populus gaudebat in universis, quæ gloriose fiebant ab eo.
¹⁸ Далі промовив «На що схоже Царство Боже До чого б мені його прирівняти	¹⁸ Dicebat ergo : Cui simile est regnum Dei, et cui simile æstimabo illud ?
¹⁹ Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках.	¹⁹ Simile est grano sinapis, quod acceptum homo misit in hortum suum, et crevit, et factum est in arborem magnam : et volucres cæli requieverunt in ramis ejus.
²⁰ І знову промовив «До чого мені прирівняти Царство Боже	²⁰ Et iterum dixit : Cui simile æstimabo regnum Dei ?
²¹ Воно схоже на закваску, що жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне.»	²¹ Simile est fermento, quod acceptum mulier abscondit in farinæ sata tria, donec fermentaretur totum.
²² Ісус проходив через міста та через села, навчаючи й простуючи до Єрусалиму.	²² Et ibat per civitates et castella, docens, et iter faciens in Jerusalem.
²³ Аж ото сказав хтось до нього «Господи, чи мало буде тих, що спасуться» Він відповів їм	²³ Ait autem illi quidam : Domine, si pauci sunt, qui salvantur ? Ipse autem dixit ad illos :
²⁴ «Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть.	²⁴ Contendite intrare per angustam portam : quia multi, dico vobis, quærent intrare, et non poterunt.
²⁵ І як господар устане й замкне двері, а ви, зоставшися знадвору, почнете стукати у двері та казати Господи, відчини нам! — він відповість вам Не знаю вас, звідкіля ви.	²⁵ Cum autem intraverit paterfamilias, et clauserit ostium, incipietis foris stare, et pulsare ostium, dicentes : Domine, aperi nobis : et respondens dicet vobis : Nescio vos unde sitis :
²⁶ Тоді ви почнете казати Ми їли й пили перед тобою, і ти навчав нас на майданах наших.	²⁶ tunc incipietis dicere : Manducavimus coram te, et bibimus, et in plateis nostris docuisti.
²⁷ Та він відповість Кажу бо вам Не знаю вас, звідкіля ви; геть від мене всі ви, що чините неправду!	²⁷ Et dicet vobis : Nescio vos unde sitis : discedite a me omnes operarii iniquitatis.
²⁸ Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у Царстві Божім, себе ж самих викинутих назовні.	²⁸ Ibi erit fletus et stridor dentium : cum videritis Abraham, et Isaac, et Jacob, et omnes prophetas in regno Dei, vos autem expelli foras.
²⁹ Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім.	²⁹ Et venient ab oriente, et occidente, et aquilone, et austro, et accumbent in regno Dei.
³⁰ Тоді останні стануть першими, а перші — останніми.»	³⁰ Et ecce sunt novissimi qui erunt primi, et sunt primi qui erunt novissimi.
³¹ Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали йому «Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче тебе вбити.»	³¹ In ipsa die accesserunt quidam pharisæorum, dicentes illi : Exi, et vade hinc : quia Herodes vult te occidere.
³² Він же сказав їм «Ідіть і скажіть тому лисові Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся.	³² Et ait illis : Ite, et dicite vulpi illi : Ecce ejicio dæmonia, et sanitates perficio hodie, et cras, et tertia die consummor.
³³ Однак сьогодні, завтра й ще наступного дня я мушу простувати далі, бо не годиться, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.	³³ Verumtamen oportet me hodie et cras et sequenti die ambulare : quia non capit prophetam perire extra Jerusalem.
³⁴ Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуеш посланних до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, — та ви не захотіли!	³⁴ Jerusalem, Jerusalem, quæ occidis prophetas, et lapidas eos qui mittuntur ad te, quoties volui congregare filios tuos quemadmodum avis nidum suum sub pennis, et noluisti ?
³⁵ Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам Ви не побачите мене, аж поки не настане день, коли ви скажете Благословен той, що приходить в ім’я Господнє!»	³⁵ Ecce relinquetur vobis domus vestra deserta. Dico autem vobis, quia non videbitis me donec veniat cum dicetis : Benedictus qui venit in nomine Domini.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati