Лука 13

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами.	1 Upravo u taj čas dođoše neki te mu javiše što se dogodilo s Galilejcima kojih je krv Pilat pomiješao s krvlju njihovih žrtava.
2 Озвавшись, він сказав їм «Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї	2 Isus im odgovori: »Mislite li da ti Galilejci, jer tako postradaše, bijahu grešniji od drugih Galilejaca?
3 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.	3 Nipošto, kažem vam, nego ako se ne obratite, svi ćete slično propasti!
4 Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму	4 Ili onih osamnaest na koje se srušila kula u Siloamu i ubila ih, zar mislite da su oni bili veći dužnici od svih Jeruzalemaca?
5 Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.»	5 Nipošto, kažem vam, nego ako se ne obratite, svi ćete tako propasti.«
6 І він розповів їм оцю притчу; «Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов.	6 Nato im pripovjedi ovu prispodobu: »Imao netko smokvu zasađenu u svom vinogradu. Dođe tražeć ploda na njoj i ne nađe
7 Тоді він сказав до виноградаря Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її нащо й землю займає ще	7 pa reče vinogradaru: ‘Evo, već tri godine dolazim i tražim ploda na ovoj smokvi i ne nalazim. Posijeci je. Zašto da iscrpljuje zemlju?’
8 А той озвався до нього Пане, лиши її ще на цей рік я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм.	8 A on mu odgovori: ‘Gospodaru, ostavi je još ove godine dok je ne okopam i ne pognojim.
9 Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.»	9 Možda će ubuduće ipak uroditi. Ako li ne, posjeći ćeš je.’«
10 Ісус навчав в одній з синагог у суботу.	10 Jedne je subote naučavao u nekoj sinagogi.
11 Була ж там одна жінка що її тримав дух у недузі вісімнадцять років вона була скорчена й не могла ніяк випростатись.	11 Kad eto žene koja je osamnaest godina imala duha bolesti. Bila je zgrbljena i nikako se nije mogla uspraviti.
12 Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї «Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.»	12 Kad je Isus opazi, dozva je i reče joj: »Ženo, oslobođena si svoje bolesti!«
13 І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога.	13 I položi na nju ruke, a ona se umah uspravi i poče slaviti Boga.
14 Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу «Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.»	14 Nadstojnik sinagoge – ozlovoljen što je Isus u subotu izliječio – govoraše mnoštvu: »Šest je dana u koje treba raditi! U te dakle dane dolazite i liječite se, a ne u dan subotnji!«
15 Господь у відповідь сказав до нього «Лицеміри! Чи кожний з вас не відв’язує свого вола або осла від ясел і не веде його поїти	15 Odgovori mu Gospodin: »Licemjeri! Ne driješi li svaki od vas u subotu svoga vola ili magarca od jasala da ga vodi na vodu?
16 Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній»	16 Nije li dakle i ovu kćer Abrahamovu, koju Sotona sveza evo osamnaest je već godina, trebalo odriješiti od tih spona u dan subotnji?«
17 І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він зробив.	17 Na te njegove riječi postidješe se svi protivnici njegovi, a sav se narod radovaše zbog svega čime se on proslavio.
18 Далі промовив «На що схоже Царство Боже До чого б мені його прирівняти	18 Govoraše dakle: »Čemu je slično kraljevstvo Božje? Čemu da ga prispodobim?
19 Воно схоже на зерно гірчичне, що чоловік узяв та й кинув у город свій, і воно вигналось і стало деревом великим, і небесне птаство гніздиться у його гілляках.	19 Ono je kao kad čovjek uze gorušičino zrno i baci ga u svoj vrt. Uzraste i razvi se u stablo te mu se ptice nebeske gnijezde po granama.«
20 І знову промовив «До чого мені прирівняти Царство Боже	20 I opet im reče: »Čemu da prispodobim kraljevstvo Božje?
21 Воно схоже на закваску, що жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне.»	21 Ono je kao kad žena uze kvasac i zamijesi ga u tri mjere brašna dok sve ne uskisne.«
22 Ісус проходив через міста та через села, навчаючи й простуючи до Єрусалиму.	22 Putujući tako u Jeruzalem, prolazio je i naučavao gradovima i selima.
23 Аж ото сказав хтось до нього «Господи, чи мало буде тих, що спасуться» Він відповів їм	23 Reče mu tada netko: »Gospodine, je li malo onih koji se spašavaju?« A on im reče:
24 «Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть.	24 »Borite se da uđete na uska vrata jer mnogi će, velim vam, tražiti da uđu, ali neće moći.«
25 І як господар устане й замкне двері, а ви, зоставшися знадвору, почнете стукати у двері та казати Господи, відчини нам! — він відповість вам Не знаю вас, звідкіля ви.	25 »Kada gospodar kuće ustane i zaključa vrata, a vi stojeći vani počnete kucati na vrata: ‘Gospodine, otvori nam!’, on će vam odgovoriti: ‘Ne znam vas odakle ste!’
26 Тоді ви почнете казати Ми їли й пили перед тобою, і ти навчав нас на майданах наших.	26 Tada ćete početi govoriti: ‘Pa mi smo s tobom jeli i pili, po našim si trgovima naučavao!’
27 Та він відповість Кажу бо вам Не знаю вас, звідкіля ви; геть від мене всі ви, що чините неправду!	27 A on će vam reći: ‘Kažem vam: ne znam odakle ste. Odstupite od mene, svi zlotvori!’«
28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у Царстві Божім, себе ж самих викинутих назовні.	28 »Ondje će biti plač i škrgut zubi kad ugledate Abrahama i Izaka i Jakova i sve proroke u kraljevstvu Božjem, a sebe vani, izbačene.
29 Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім.	29 I doći će s istoka i zapada, sa sjevera i juga i sjesti za stol u kraljevstvu Božjem.
30 Тоді останні стануть першими, а перші — останніми.»	30 Evo, ima posljednjih koji će biti prvi, ima i prvih koji će biti posljednji.«
31 Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали йому «Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче тебе вбити.»	31 U taj čas pristupe neki farizeji i reknu mu: »Otiđi, otputuj odavde jer te Herod hoće ubiti.«
32 Він же сказав їм «Ідіть і скажіть тому лисові Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся.	32 A on će njima: »Idite i kažite toj lisici: ‘Evo, izgonim đavle i liječim danas i sutra, a treći dan dovršujem.
33 Однак сьогодні, завтра й ще наступного дня я мушу простувати далі, бо не годиться, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.	33 Ali danas, sutra i prekosutra moram nastaviti put jer ne priliči da prorok pogine izvan Jeruzalema.’«
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуеш посланних до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, — та ви не захотіли!	34 »Jeruzaleme, Jeruzaleme, koji ubijaš proroke i kamenuješ one što su tebi poslani! Koliko li puta htjedoh skupiti djecu tvoju kao kvočka piliće pod krila i ne htjedoste!
35 Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам Ви не побачите мене, аж поки не настане день, коли ви скажете Благословен той, що приходить в ім’я Господнє!»	35 Evo, napuštena vam kuća. A kažem vam, nećete me vidjeti dok ne dođe čas te reknete: »Blagoslovljen Onaj koji dolazi u ime Gospodnje!«