Лука 10

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.	1 Dopo questo designò Iesù altri settanta due discepoli, e mandogli in ogni città e luogo nel quale dovevano andare.
2 Він до них промовив «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.	2 E disse a loro: la mietitura è molta, ma li operatori sono pochi. Adunque pregate il signore del campo, che ponga li mietitori nel campo suo.
3 Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.	3 Andate; ed ecco ch' io vi mando, sì come agnelli infra li lupi.
4 Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.	4 Non vogliate portare tasca, nè sacco, nè calzamenta; e nullo salutarete per via.
5 В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше Мир домові цьому!	5 E in qualunque casa voi entrerete, prima dite pace sia in questa casa.
6 І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.	6 E se quivi sarà il figliuolo di pace, riposerassi sopra di lui la pace vostra; ma se non fia figliuolo di pace, la pace ritornerà a voi.
7 І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.	7 State in quella medesima casa, e mangiate e bevete di quelle cose che vi sono (poste inanzi da mangiare da quelli della casa); imperò che il mercenario è degno di ricevere la sua mercede. Non vogliate andare di casa in casa.
8 І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;	8 In qualunque città voi entrerete, ed egli vi riceveranno, mangiate di quelle cose che sono di coloro della casa.
9 оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм Наблизилося до вас Царство Боже.	9 E curate gl' infermi li quali sono in quella città, e dite a loro: egli s' appressa a voi il regno del cielo.
10 Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть	10 E in qualunque città che sarete entrati, loro non vi accetteranno, uscite fuori nelle sue piazze, e dicete:
11 Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.	11 etiam noi gittiamo contra di voi la polvere che si accosta a noi della vostra città; nientedimeno questo sappiate, che s' appressarà il regno di Dio.
12 Кажу вам Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.v	12 Dicovi, come sarà in quel giorno più remissione a quelli di Sodoma, che a quella città.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!	13 Guai a te, Corozain; guai a te, Betsaida; imperò che se fussero state fatte le virtù in Tiro e in Sidonia, le quali (già per il passato) sono state in voi, sedendo loro nel cilicio e in cenere, avrebbono fatto penitenza.
14 Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.	14 Nientemeno sarebbe più remissibile nel giudizio a Tiro e a Sidonia, che a voi.
15 Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба Аж до самого пекла провалишся!	15 E tu, Cafarnao, [che] sei esaltata insino alli cieli, sarai demersa insino all' inferno.
16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.»	16 Chi vi ode, ode me; e chi vi disprezza, disprezza me; e chi mi sprezza, sprezza cui mi ha mandato.
17 Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.»	17 Di che ritornarono gli settantadue con allegrezza, dicendo: messere, etiam gli demonii a noi sono sudditi nel nome tuo.
18 Він же сказав їм «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.	18 Ed egli disse: io vedeva satana cadere dal cielo come fulgore.
19 Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.	19 Ecco ch' io vi ho data la potestà di conculcare sopra li serpenti e scorpioni, e sopra ogni virtù dell' inimico; e nulla vi nocerà.
20 Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.»	20 Nientemeno per questo non vi rallegrate, perchè gli spiriti sieno sottoposti a voi; ma rallegratevi che li nomi vostri sono scritti ne' cieli.
21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.	21 Ed egli in essa ora esultò nel Spirito santo, e disse: a te confesso, Padre, Signore del cielo e della terra, che hai celato queste cose alli sapienti e prudenti, e ha'le revelate alli piccolini. Etiam, padre, perchè questo ha piaciuto dinanzi a te.
22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!»	22 Dal Padre mio a me sono date tutte le cose. E nullo sa chi sia il figliuolo, salvo il Padre; e chi sia il Padre, salvo il Figliuolo, e a cui vorrà revelare il Figliuolo.
23 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.	23 E voltato alli discepoli suoi, disse: beati gli occhi che vedono quello che vedete voi.
24 Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.»	24 E dicovi che molti profeti e re volsero vedere quello che voi vedete, e non lo vederono; e [udire] quello che voi udite, e nollo udirono.
25 І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути»	25 E (così dicendo Iesù) levossi su uno de' savii della legge, e volselo tentare, e disse: maestro, che potrei fare, ch' io posseda vita eterna?
26 А Ісус мовив до нього «В законі що написано Як там читаєш»	26 Disse a lui Iesù: che è scritto nella legge, dove tu leggi?
27 Озвався той і каже «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.»	27 E quello rispose e disse: ama il Signore Iddio tuo con tutto il cuore tuo, e con tutta l'anima tua, e con tutta la forza tua, e con tutta la mente tua; e il prossimo tuo come te medesimo.
28 «Ти добре відповів», сказав (Ісус), «роби це й будеш жити.»	28 E Iesù gli disse: drittamente hai risposto; e imperò fa questo, e viverai.
29 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса «А хто мій ближній»	29 E vegliendosi giustificare, disse a Iesù: chi è il mio prossimo?
30 Мовив тоді Ісус, кажучи «Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.	30 E Iesù il guardò, e disse così: uno uomo si partì di Ierusalem, e andava in Gerico, e incontrossi in latroni, li quali spogliaronlo e ferironlo, e andorono via, e lassoronlo mezzo morto.
31 Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.	31 E passando uno sacerdote per quella medesima via, e' vide costui (e lassollo stare) e passò oltre.
32 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.	32 Similmente passando uno diacono appresso lui, e anche vedendolo, passò oltre.
33 Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.	33 Ma uno Samaritano, facendo quello medesimo cammino, abbattessi in costui; e vedendolo, ebbeli compassione.
34 Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.	34 E preselo, e fasciogli le sue ferite, ungendo con l'olio e col vino; e poselo a cavallo, e menollo ad albergo; ed ebbe cura di lui.
35 На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.	35 E l'altro giorno dètte duo denari all' albergatore, e dissegli: abbi cura di costui; e ciò che spenderai oltre a questi duo denari, quando io tornerò, te gli renderò.
36 Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки»	36 (Dimmi adunque): qual di costoro tre ti pare che fusse più prossimo a costui ch' era venuto alle mani de' latroni?
37 Він відповів «Той, хто вчинив над ним милосердя.» Тоді Ісус сказав до нього «Іди і ти роби так само.»	37 E quello rispuose e disse: certo colui che gli (usò e) fece misericordia. E Iesù li disse: va tu, e fa similmente.
38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату.	38 Fatto è adunque, quando andavano, Iesù entrò in uno castello; e una femina, che avea nome Marta, ricevettelo in casa sua.
39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.	39 E costei avea una sorella, che avea nome Maria, la quale stava alli piedi del Signore, e udiva la sua parola.
40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити Скажи їй, щоб мені допомогла.»	40 E Marta s' affaticava, e frequentava apparecchiare a Iesù; e costei andò a Iesù, e dissegli: Signore, tu non hai cura di dire alla sorella mia (che m' aiuti ad apparecchiar, conciosia) ch' io sono sola, e apparecchio? Imperò digli, ch' ella mi aiuti.
41 Озвався Господь до неї і промовив «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,	41 Rispose il Signore, e dissegli: Marta, Marta, tu sei sollecita, e turbiti intorno a molte cose.
42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.»	42 Ma per lo fermo una cosa è necessaria. Maria ha eletta l'ottima parte, la quale non fia a lei mai tolta (in eterno).