Лука 10

Біблія	SAGRADA BIBLIA
1 Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.	1 Depois disso, designou o Senhor ainda setenta e dois outros discípulos e mandou-os, dois a dois, adiante de si, por todas as cidades e lugares para onde ele tinha de ir.
2 Він до них промовив «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.	2 Disse-lhes: Grande é a messe, mas poucos são os operários. Rogai ao Senhor da messe que mande operários para a sua messe.
3 Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.	3 Ide; eis que vos envio como cordeiros entre lobos.
4 Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.	4 Não leveis bolsa nem mochila, nem calçado e a ninguém saudeis pelo caminho.
5 В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше Мир домові цьому!	5 Em toda casa em que entrardes, dizei primeiro: Paz a esta casa!
6 І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.	6 Se ali houver algum homem pacífico, repousará sobre ele a vossa paz; mas, se não houver, ela tornará para vós.
7 І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.	7 Permanecei na mesma casa, comei e bebei do que eles tiverem, pois o operário é digno do seu salário. Não andeis de casa em casa.
8 І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;	8 Em qualquer cidade em que entrardes e vos receberem, comei o que se vos servir.
9 оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм Наблизилося до вас Царство Боже.	9 Curai os enfermos que nela houver e dizei-lhes: O Reino de Deus está próximo.
10 Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть	10 Mas se entrardes nalguma cidade e não vos receberem, saindo pelas suas praças, dizei:
11 Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.	11 Até o pó que se nos pegou da vossa cidade, sacudimos contra vós; sabei, contudo, que o Reino de Deus está próximo.
12 Кажу вам Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.v	12 Digo-vos: naqueles dias haverá um tratamento menos rigoroso para Sodoma.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!	13 Ai de ti, Corozaim! Ai de ti, Betsaida! Porque, se em Tiro e Sidônia tivessem sido feitos os prodígios que foram realizados em vosso meio, há muito tempo teriam feito penitência, cobrindo-se de saco e cinza.
14 Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.	14 Por isso haverá no dia do juízo menos rigor para Tiro e Sidônia do que para vós.
15 Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба Аж до самого пекла провалишся!	15 E tu, Cafarnaum, que te elevas até o céu, serás precipitada até aos infernos.
16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.»	16 Quem vos ouve, a mim ouve; e quem vos rejeita, a mim rejeita; e quem me rejeita, rejeita aquele que me enviou.
17 Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.»	17 Voltaram alegres os setenta e dois, dizendo: Senhor, até os demônios se nos submetem em teu nome!
18 Він же сказав їм «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.	18 Jesus disse-lhes: Vi Satanás cair do céu como um raio.
19 Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.	19 Eis que vos dei poder para pisar serpentes, escorpiões e todo o poder do inimigo.
20 Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.»	20 Contudo, não vos alegreis porque os espíritos vos estão sujeitos, mas alegrai-vos de que os vossos nomes estejam escritos nos céus.
21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.	21 Naquele mesma hora, Jesus exultou de alegria no Espírito Santo e disse: Pai, Senhor do céu e da terra, eu te dou graças porque escondeste estas coisas aos sábios e inteligentes e as revelaste aos pequeninos. Sim, Pai, bendigo-te porque assim foi do teu agrado.
22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!»	22 Todas as coisas me foram entregues por meu Pai. Ninguém conhece quem é o Filho senão o Pai, nem quem é o Pai senão o Filho, e aquele a quem o Filho o quiser revelar.
23 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.	23 E voltou-se para os seus discípulos, e disse: Ditosos os olhos que vêem o que vós vedes,
24 Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.»	24 pois vos digo que muitos profetas e reis desejaram ver o que vós vedes, e não o viram; e ouvir o que vós ouvis, e não o ouviram.
25 І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути»	25 Levantou-se um doutor da lei e, para pô-lo à prova, perguntou: Mestre, que devo fazer para possuir a vida eterna?
26 А Ісус мовив до нього «В законі що написано Як там читаєш»	26 Disse-lhe Jesus: Que está escrito na lei? Como é que lês?
27 Озвався той і каже «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.»	27 Respondeu ele: Amarás o Senhor teu Deus de todo o teu coração, de toda a tua alma, de todas as tuas forças e de todo o teu pensamento {Dt 6,5}; e a teu próximo como a ti mesmo {Lv 19,18}.
28 «Ти добре відповів», сказав (Ісус), «роби це й будеш жити.»	28 Falou-lhe Jesus: Respondeste bem; faze isto e viverás.
29 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса «А хто мій ближній»	29 Mas ele, querendo justificar-se, perguntou a Jesus: E quem é o meu próximo?
30 Мовив тоді Ісус, кажучи «Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.	30 Jesus então contou: Um homem descia de Jerusalém a Jericó, e caiu nas mãos de ladrões, que o despojaram; e depois de o terem maltratado com muitos ferimentos, retiraram-se, deixando-o meio morto.
31 Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.	31 Por acaso desceu pelo mesmo caminho um sacerdote, viu-o e passou adiante.
32 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.	32 Igualmente um levita, chegando àquele lugar, viu-o e passou também adiante.
33 Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.	33 Mas um samaritano que viajava, chegando àquele lugar, viu-o e moveu-se de compaixão.
34 Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.	34 Aproximando-se, atou-lhe as feridas, deitando nelas azeite e vinho; colocou-o sobre a sua própria montaria e levou-o a uma hospedaria e tratou dele.
35 На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.	35 No dia seguinte, tirou dois denários e deu-os ao hospedeiro, dizendo-lhe: Trata dele e, quanto gastares a mais, na volta to pagarei.
36 Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки»	36 Qual destes três parece ter sido o próximo daquele que caiu nas mãos dos ladrões?
37 Він відповів «Той, хто вчинив над ним милосердя.» Тоді Ісус сказав до нього «Іди і ти роби так само.»	37 Respondeu o doutor: Aquele que usou de misericórdia para com ele. Então Jesus lhe disse: Vai, e faze tu o mesmo.
38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату.	38 Estando Jesus em viagem, entrou numa aldeia, onde uma mulher, chamada Marta, o recebeu em sua casa.
39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.	39 Tinha ela uma irmã por nome Maria, que se assentou aos pés do Senhor para ouvi-lo falar.
40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити Скажи їй, щоб мені допомогла.»	40 Marta, toda preocupada na lida da casa, veio a Jesus e disse: Senhor, não te importas que minha irmã me deixe só a servir? Dize-lhe que me ajude.
41 Озвався Господь до неї і промовив «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,	41 Respondeu-lhe o Senhor: Marta, Marta, andas muito inquieta e te preocupas com muitas coisas;
42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.»	42 no entanto, uma só coisa é necessária; Maria escolheu a boa parte, que lhe não será tirada.