Лука 10

Біблія	BIBBIA CEI 1974
1 Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.	1 Dopo questi fatti il Signore designò altri settantadue discepoli e li inviò a due a due avanti a sé in ogni città e luogo dove stava per recarsi.
2 Він до них промовив «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.	2 Diceva loro: "La messe è molta, ma gli operai sono pochi. Pregate dunque il padrone della messe perché mandi operai per la sua messe.
3 Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.	3 Andate: ecco io vi mando come agnelli in mezzo a lupi;
4 Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.	4 non portate borsa, né bisaccia, né sandali e non salutate nessuno lungo la strada.
5 В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше Мир домові цьому!	5 In qualunque casa entriate, prima dite: Pace a questa casa.
6 І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.	6 Se vi sarà un figlio della pace, la vostra pace scenderà su di lui, altrimenti ritornerà su di voi.
7 І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.	7 Restate in quella casa, mangiando e bevendo di quello che hanno, perché l'operaio è degno della sua mercede. Non passate di casa in casa.
8 І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;	8 Quando entrerete in una città e vi accoglieranno, mangiate quello che vi sarà messo dinanzi,
9 оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм Наблизилося до вас Царство Боже.	9 curate i malati che vi si trovano, e dite loro: Si è avvicinato a voi il regno di Dio.
10 Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть	10 Ma quando entrerete in una città e non vi accoglieranno, uscite sulle piazze e dite:
11 Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.	11 Anche la polvere della vostra città che si è attaccata ai nostri piedi, noi la scuotiamo contro di voi; sappiate però che il regno di Dio è vicino.
12 Кажу вам Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.v	12 Io vi dico che in quel giorno Sòdoma sarà trattata meno duramente di quella città.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!	13 Guai a te, Corazin, guai a te, Betsàida! Perché se in Tiro e Sidone fossero stati compiuti i miracoli compiuti tra voi, già da tempo si sarebbero convertiti vestendo il sacco e coprendosi di cenere.
14 Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.	14 Perciò nel giudizio Tiro e Sidone saranno trattate meno duramente di voi.
15 Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба Аж до самого пекла провалишся!	15 E tu, Cafàrnao, 'sarai innalzata fino al cielo? Fino agli inferi sarai precipitata!'
16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.»	16 Chi ascolta voi ascolta me, chi disprezza voi disprezza me. E chi disprezza me disprezza colui che mi ha mandato".
17 Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.»	17 I settantadue tornarono pieni di gioia dicendo: "Signore, anche i demòni si sottomettono a noi nel tuo nome".
18 Він же сказав їм «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.	18 Egli disse: "Io vedevo satana cadere dal cielo come la folgore.
19 Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.	19 Ecco, io vi ho dato il potere di camminare sopra i serpenti e gli scorpioni e sopra ogni potenza del nemico; nulla vi potrà danneggiare.
20 Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.»	20 Non rallegratevi però perché i demòni si sottomettono a voi; rallegratevi piuttosto che i vostri nomi sono scritti nei cieli".
21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.	21 In quello stesso istante Gesù esultò nello Spirito Santo e disse: "Io ti rendo lode, Padre, Signore del cielo e della terra, che hai nascosto queste cose ai dotti e ai sapienti e le hai rivelate ai piccoli. Sì, Padre, perché così a te è piaciuto.
22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!»	22 Ogni cosa mi è stata affidata dal Padre mio e nessuno sa chi è il Figlio se non il Padre, né chi è il Padre se non il Figlio e colui al quale il Figlio lo voglia rivelare".
23 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.	23 E volgendosi ai discepoli, in disparte, disse: "Beati gli occhi che vedono ciò che voi vedete.
24 Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.»	24 Vi dico che molti profeti e re hanno desiderato vedere ciò che voi vedete, ma non lo videro, e udire ciò che voi udite, ma non l'udirono".
25 І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути»	25 Un dottore della legge si alzò per metterlo alla prova: "Maestro, che devo fare per ereditare la vita eterna?".
26 А Ісус мовив до нього «В законі що написано Як там читаєш»	26 Gesù gli disse: "Che cosa sta scritto nella Legge? Che cosa vi leggi?".
27 Озвався той і каже «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.»	27 Costui rispose: "'Amerai il Signore Dio tuo con tutto il tuo cuore, con tutta la tua anima, con tutta la tua forza' e con tutta la tua mente e 'il prossimo tuo come te stesso'".
28 «Ти добре відповів», сказав (Ісус), «роби це й будеш жити.»	28 E Gesù: "Hai risposto bene; fa' questo e vivrai".
29 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса «А хто мій ближній»	29 Ma quegli, volendo giustificarsi, disse a Gesù: "E chi è il mio prossimo?".
30 Мовив тоді Ісус, кажучи «Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.	30 Gesù riprese: "Un uomo scendeva da Gerusalemme a Gèrico e incappò nei briganti che lo spogliarono, lo percossero e poi se ne andarono, lasciandolo mezzo morto.
31 Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.	31 Per caso, un sacerdote scendeva per quella medesima strada e quando lo vide passò oltre dall'altra parte.
32 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.	32 Anche un levita, giunto in quel luogo, lo vide e passò oltre.
33 Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.	33 Invece un Samaritano, che era in viaggio, passandogli accanto lo vide e n'ebbe compassione.
34 Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.	34 Gli si fece vicino, gli fasciò le ferite, versandovi olio e vino; poi, caricatolo sopra il suo giumento, lo portò a una locanda e si prese cura di lui.
35 На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.	35 Il giorno seguente, estrasse due denari e li diede all'albergatore, dicendo: Abbi cura di lui e ciò che spenderai in più, te lo rifonderò al mio ritorno.
36 Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки»	36 Chi di questi tre ti sembra sia stato il prossimo di colui che è incappato nei briganti?".
37 Він відповів «Той, хто вчинив над ним милосердя.» Тоді Ісус сказав до нього «Іди і ти роби так само.»	37 Quegli rispose: "Chi ha avuto compassione di lui". Gesù gli disse: "Va' e anche tu fa' lo stesso".
38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату.	38 Mentre erano in cammino, entrò in un villaggio e una donna, di nome Marta, lo accolse nella sua casa.
39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.	39 Essa aveva una sorella, di nome Maria, la quale, sedutasi ai piedi di Gesù, ascoltava la sua parola;
40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити Скажи їй, щоб мені допомогла.»	40 Marta invece era tutta presa dai molti servizi. Pertanto, fattasi avanti, disse: "Signore, non ti curi che mia sorella mi ha lasciata sola a servire? Dille dunque che mi aiuti".
41 Озвався Господь до неї і промовив «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,	41 Ma Gesù le rispose: "Marta, Marta, tu ti preoccupi e ti agiti per molte cose,
42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.»	42 ma una sola è la cosa di cui c'è bisogno. Maria si è scelta la parte migliore, che non le sarà tolta".