Матей 8

Біблія	STUTTGARTENSIA-DELITZSCH
1 Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу.	1 וַיֵּרֶד מִן־הָהָר וַיֵּלֶךְ אַחֲרָיו הֲמוֹן עַם רָב
2 І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: «Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.»	2 וְהִנֵּה אִישׁ מְצֹרָע בָּא וַיִּשְׁתַּחוּ־לוֹ וַיֹּאמַר אֲדֹנִי אִם־תִּרְצֶה תּוּכַל לְטַהֲרֵנִי
3 Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: «Хочу, очисться!» І він негайно же очистився від прокази.	3 וַיִּשְׁלַח יֵשׁוּעַ אֶת־יָדוֹ וַיִּגַּע־בּוֹ וַיֹּאמֶר חָפֵץ אָנֹכִי טְהָר וּמִיָּד נִרְפְּאָה צָרַעְתּוֹ
4 Тоді Ісус промовив до нього: «Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.»	4 וַיֹּאמֶר אֵלָיו יֵשׁוּעַ רְאֵה פֶּן־תְּסַפֵּר לְאִישׁ כִּי אִם־לֶךְ־לְךָ וְהֵרָאֵה אֶל־הַכֹּהֵן וְהַקְרֵב אֶת־הַקָּרְבָּן אֲשֶׁר צִוָּה משֶׁה לְעֵדוּת לָהֶם
5 Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами:	5 וַיְהִי כְּבֹאוֹ אֶל־כְּפַר־נַחוּם וַיִּגַּשׁ אֵלָיו שַׂר־מֵאָה אֶחָד וַיִּתְחַנֶּן־לוֹ לֵאמֹר
6 «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.»	6 אֲדֹנִי הִנֵּה נַעֲרִי נָפַל לְמִשְׁכָּב בְּבֵיתִי וְהוּא נְכֵה אֵבָרִים וּמְעֻנֶּה עַד־מְאֹד
7 Ісус каже до нього: «Я прийду й оздоровлю його.»	7 וַיֹּאמֶר יֵשׁוּעַ אֵלָיו אָבֹא וְאֶרְפָּאֵהוּ
8 Тоді сотник у відповідь мовив: «Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.	8 וַיַּעַן שַׂר־הַמֵּאָה וַיֹּאמַר אֲדֹנִי נְקַלֹּתִי מִבֹּאֲךָ בְּצֵל קוֹרָתִי אַךְ דַּבֶּר־נָא רַק דָּבָר וְנִרְפָּא נַעֲרִי
9 Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, — і йде, а тому: Ходи, — і приходить; і слузі моєму: Зроби це, — і він робить.»	9 כִּי אָנֹכִי אִישׁ נָתוּן תַּחַת הַשִּׁלְטוֹן וְגַם־יֵשׁ תַּחַת יָדִי אַנְשֵׁי צָבָא וְאָמַרְתִּי לָזֶה לֵךְ וְהָלַךְ וְלָזֶה בּוֹא וּבָא וּלְעַבְדִּי עֲשֵׂה־זֹאת וְעָשָׂה
10 Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: «Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.	10 וַיִּשְׁמַע יֵשׁוּעַ וַיִּתְמַהּ וַיֹּאמֶר אֶל־הַהֹלְכִים אַחֲרָיו אָמֵן אֹמֵר אֲנִי לָכֶם גַּם־בְּיִשְׂרָאֵל לֹא־מָצָאתִי אֱמוּנָה גְּדוֹלָה כָזֹאת
11 Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім,	11 וַאֲנִי אֹמֵר לָכֶם רַבִּים יָבֹאוּ מִמִּזְרָח וּמִמַּעֲרָב וְיָסֵבּוּ עִם־אַבְרָהָם וְיִצְחָק וְיַעֲקֹב בְּמַלְכוּת הַשָּׁמָיִם
12 а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.»	12 אֲבָל בְּנֵי הַמַּלְכוּת הֵמָּה יְגֹרְשׁוּ אֶל־הַחשֶׁךְ הַחִיצוֹן שָׁם תִּהְיֶה הַיְלָלָה וַחֲרוֹק הַשִּׁנָּיִם
13 І сказав Ісус сотникові: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!» І видужав слуга тієї ж години.	13 וַיֹּאמֶר יֵשׁוּעַ אֶל־שַׂר־הַמֵּאָה לֵךְ וְכֶאֱמוּנָתְךָ כֵּן יִהְיֶה־לָּךְ וַיֵּרָפֵא נַעֲרוֹ בַּשָּׁעָה הַהִיא
14 А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці.	14 וַיָּבֹא יֵשׁוּעַ בֵּיתָה פֶטְרוֹס וַיַּרְא אֶת־חֲמוֹתוֹ נֹפֶלֶת לְמִשְׁכָּב כִּי אֲחָזַתָּהּ הַקַּדָּחַת
15 Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому.	15 וַיִּגַּע בְּיָדָהּ וַתִּרֶף מִמֶּנָּה הַקַּדָּחַת וַתָּקָם וַתְּשָׁרְתֵם
16 І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,	16 וַיְהִי לְעֵת עֶרֶב וַיָּבִיאוּ אֵלָיו רַבִּים אֲחוּזֵי שֵׁדִים וַיְגָרֶשׁ אֶת־הָרוּחוֹת בִּדְבַר פִּיו וַיְרַפֵּא אֵת כָּל־הַחוֹלִים
17 щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.»	17 לְמַלֹּאת אֵת אֲשֶׁר דִּבֶּר יְשַׁעְיָהוּ הַנָּבִיא לֵאמֹר חֳלָיֵנוּ הוּא נָשָׂא וּמַכְאֹבֵינוּ סְבָלָם
18 Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік.	18 וַיְהִי כִּרְאוֹת יֵשׁוּעַ הֲמוֹן עַם רָב סְבִיבֹתָיו וַיְצַו לַעֲבֹר מִשָּׁם אֶל־עֵבֶר הַיָּם
19 І приступивши один книжник, сказав до нього: «Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.»	19 וַיִּגַּשׁ אֵלָיו אַחַד הַסּוֹפְרִים וַיֹּאמֶר אֵלָיו רַבִּי אֵלְכָה אַחֲרֶיךָ אֶל כָּל־אֲשֶׁר תֵּלֵךְ
20 А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні — гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.»	20 וַיֹּאמֶר אֵלָיו יֵשׁוּעַ לַשּׁוּעָלִים יֵשׁ־חוֹרֵי עָפָר וּלְעוֹף הַשָּׁמַיִם קִנִּים וּבֶן־הָאָדָם אֵין לוֹ מָקוֹם לְהָנִיחַ שָׁם אֶת־רֹאשׁוֹ
21 Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.»	21 וְאַחֵר מִן־הַתַּלְמִידִים אָמַר אֵלָיו אֲדֹנִי הַנִּיחָה־לִּי בָרִאשׁוֹנָה לָלֶכֶת וְלִקְבֹּר אֶת־אָבִי
22 Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.»	22 וַיֹּאמֶר אֵלָיו יֵשׁוּעַ לֵךְ אַחֲרָי וְהַנַּח לַמֵּתִים לִקְבֹּר אֵת־מֵתֵיהֶם
23 Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.	23 וַיֵּרֶד אֶל־הָאֳנִיָּה וַיֵּרְדוּ אִתּוֹ תַּלְמִידָיו
24 Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.	24 וְהִנֵּה סַעַר גָּדוֹל הָיָה בַיָּם וַתְּכֻסֶּה הָאֳנִיָּה בַּגַּלִּים וְהוּא יָשֵׁן
25 Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: «Рятуй, Господи, ми гинемо!»	25 וַיִּגְּשׁוּ אֵלָיו תַּלְמִידָיו וַיָּעִירוּ אוֹתוֹ לֵאמֹר הוֹשִׁיעֵנוּ אֲדֹנֵינוּ אָבָדְנוּ
26 А він до них каже: «Чого ви лякливі, маловіри?» Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.	26 וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם קְטַנֵּי הָאֱמוּנָה לָמָּה זֶּה יְרֵאתֶם וַיָּקָם וַיִּגְעַר בָּרוּחוֹת וּבַיָּם וַתְּהִי דְּמָמָה גְדוֹלָה
27 І здивувались люди та й заговорили між собою: «Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?»	27 וַיִּתְמְהוּ הָאֲנָשִׁים וַיֹּאמְרוּ מִי אֵפוֹא הוּא אֲשֶׁר גַּם־הָרוּחוֹת וְהַיָּם לוֹ יִשְׁמָעוּן
28 Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.	28 וַיְהִי כְּבֹאוֹ אֶל־עֵבֶר הַיָּם אֶל־אֶרֶץ הַגַּדְרִיִּם וַיִּפְגְּשׁוּהוּ שְׁנֵי אֲנָשִׁים אֲחוּזֵי שֵׁדִים יֹצְאִים מִבָּתֵּי הַקְּבָרוֹת וְהֵמָּה רַגְזָנִים מְאֹד עַד אֲשֶׁר לֹא־יָכֹל אִישׁ לַעֲבֹר בַּדֶּרֶךְ הַהוּא
29 І почали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?»	29 וְהִנֵּה הֵם צֹעֲקִים לֵאמֹר מַה־לָּנוּ וָלָךְ יֵשׁוּעַ בֶּן־הָאֱלֹהִים הֲבָאתָ הֲלֹם לְעַנּוֹתֵנוּ בְּלֹא עִתֵּנוּ
30 Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.	30 וְעֵדֶר חֲזִירִים רַבִּים הָיָה־שָׁם בַּמִּרְעֶה הַרְחֵק מֵהֶם
31 Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.»	31 וַיִּתְחַנְנוּ אֵלָיו הַשֵּׁדִים לֵאמֹר אִם־תְּגָרְשֵׁנוּ שַׁלְּחֵנוּ בְּעֵדֶר הַחֲזִירִים
32 «Ідіть» — сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.	32 וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם לְכוּ לָכֶם וַיֵּצְאוּ וַיָּבֹאוּ בְּעֵדֶר הַחֲזִירִים וְהִנֵּה הִשְׂתָּעֵר כָּל־עֵדֶר הַחֲזִירִים מִן־הַמּוֹרָד עַל־הַיָּם וַיָּמוּתוּ בַּמָּיִם
33 А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.	33 וַיָּנוּסוּ הָרֹעִים וַיָּבֹאוּ הָעִירָה וַיַּגִּידוּ אֶת־הַכֹּל וְאֵת אֲשֶׁר נַעֲשָׂה לַאֲחוּזֵי הַשֵּׁדִים
34 Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.	34 וְהִנֵּה כָּל־הָעִיר יָצְאָה לִקְרַאת יֵשׁוּעַ וְכִרְאוֹתָם אֹתוֹ וַיְבַקְשׁוּ מִמֶּנּוּ לַעֲבֹר מִגְּבוּלָם