Матей 8

Біблія	EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS
1 Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу.	1 Cuando Jesús bajó de la montaña, lo siguió una gran multitud.
2 І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: «Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.»	2 Entonces un leproso fue a postrarse ante él y le dijo: «Señor, si quieres, puedes purificarme».
3 Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: «Хочу, очисться!» І він негайно же очистився від прокази.	3 Jesús extendió la mano y lo tocó, diciendo: «Lo quiero, queda purificado». Y al instante quedó purificado de su lepra.
4 Тоді Ісус промовив до нього: «Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.»	4 Jesús le dijo: «No se lo digas a nadie, pero ve a presentarse al sacerdote y entrega la ofrenda que ordenó Moisés para que les sirva de testimonio».
5 Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами:	5 Al entrar en Cafarnaúm, se le acercó un centurión, rogándole»
6 «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.»	6 «Señor, mi sirviente está en casa enfermo de parálisis y sufre terriblemente».
7 Ісус каже до нього: «Я прийду й оздоровлю його.»	7 Jesús le dijo: «Yo mismo iré a curarlo».
8 Тоді сотник у відповідь мовив: «Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.	8 Pero el centurión respondió: «Señor, no soy digno de que entres en mi casa; basta que digas una palabra y mi sirviente se sanará.
9 Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, — і йде, а тому: Ходи, — і приходить; і слузі моєму: Зроби це, — і він робить.»	9 Porque cuando yo, que no soy más que un oficial subalterno, digo a uno de los soldados que están a mis órdenes: «Ve», él va, y a otro: «Ven», él viene; y cuando digo a mi sirviente: «Tienes que hacer esto», él lo hace».
10 Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: «Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.	10 Al oírlo, Jesús quedó admirado y dijo a los que lo seguían: «Les aseguro que no he encontrado a nadie en Israel que tenga tanta fe.
11 Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім,	11 Por eso les digo que muchos vendrán de Oriente y de Occidente, y se sentarán a la mesa con Abraham, Isaac y Jacob, en el Reino de los Cielos;
12 а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.»	12 en cambio, los herederos del reino serán arrojados afuera, a las tinieblas, donde habrá llantos y rechinar los dientes».
13 І сказав Ісус сотникові: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!» І видужав слуга тієї ж години.	13 Y Jesús dijo al centurión: «Ve, y que suceda como has creído». Y el sirviente se curó en ese mismo momento.
14 А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці.	14 Cuando Jesús llegó a la casa de Pedro, encontró a la suegra de este en cama con fiebre.
15 Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому.	15 Le tocó la mano y se le pasó la fiebre. Ella se levantó y se puso a servirlo.
16 І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,	16 Al atardecer, le llevaron muchos endemoniados, y él, con su palabra, expulsó a los espíritus y curó a todos los que estaban enfermos,
17 щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.»	17 para que se cumpliera lo que había sido anunciado por el profeta Isaías: "El tomó nuestras debilidades y cargó sobre sí nuestras enfermedades".
18 Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік.	18 Al verse rodeado de tanta gente, Jesús mandó a sus discípulos que cruzaran a la otra orilla.
19 І приступивши один книжник, сказав до нього: «Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.»	19 Entonces se aproximó un escriba y le dijo: «Maestro, te seguiré adonde vayas».
20 А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні — гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.»	20 Jesús le respondió: «Los zorros tienen sus cuevas y las aves del cielo sus nidos; pero el Hijo del hombre no tiene dónde reclinar la cabeza».
21 Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.»	21 Otro de sus discípulos le dijo: «Señor, permíteme que vaya antes a enterrar a mi padre».
22 Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.»	22 Pero Jesús le respondió: «Sígueme, y deja que los muertos entierren a sus muertos».
23 Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.	23 Después Jesús subió a la barca y sus discípulos lo siguieron.
24 Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.	24 De pronto se desató en el mar una tormenta tan grande, que las olas cubrían la barca. Mientras tanto, Jesús dormía.
25 Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: «Рятуй, Господи, ми гинемо!»	25 Acercándose a él, sus discípulos lo despertaron, diciéndole: «¡Sálvanos, Señor, nos hundimos!».
26 А він до них каже: «Чого ви лякливі, маловіри?» Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.	26 El les respondió: «¿Por qué tienen miedo, hombres de poca fe?». Y levantándose, increpó al viento y al mar, y sobrevino una gran calma.
27 І здивувались люди та й заговорили між собою: «Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?»	27 Los hombres se decían entonces, llenos de admiración: «¿Quién es este, que hasta el viento y el mar le obedecen?».
28 Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.	28 Cuando Jesús llegó a la otra orilla, a la región de los gadarenos, fueron a su encuentro dos endemoniados que salían de los sepulcros. Eran tan feroces, que nadie podía pasar por ese camino.
29 І почали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?»	29 Y comenzaron a gritar: «¿Que quieres de nosotros, Hijo de Dios? ¿Has venido aquí para atormentarnos antes de tiempo?»
30 Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.	30 A cierta distancia había una gran piara de cerdos paciendo.
31 Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.»	31 Los demonios suplicaron a Jesús: «Si vas a expulsarnos, envíanos a esa piara».
32 «Ідіть» — сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.	32 El les dijo: «Vayan». Ellos salieron y entraron en los cerdos: estos se precipitaron al mar desde lo alto del acantilado, y se ahogaron.
33 А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.	33 Los cuidadores huyeron y fueron a la ciudad para llevar la noticia de todo lo que había sucedido con los endemoniados.
34 Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.	34 Toda la ciudad salió al encuentro de Jesús y, al verlo, le rogaron que se fuera de su territorio.