Матей 15

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:	1 Tada pristupe Isusu farizeji i pismoznanci iz Jeruzalema govoreći:
2 «Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?»	2 »Zašto tvoji učenici prestupaju predaju starih? Ne umivaju rukû prije jela!«
3 А він у відповідь сказав їм: «А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?	3 On im odgovori: »A zašto vi prestupate zapovijed Božju radi svoje predaje?
4 Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.	4 Ta reče Bog: Poštuj oca i majku! I: Tko prokune oca ili majku, smrću neka se kazni!
5 А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —	5 A vi velite: ‘Rekne li tko ocu ili majci: Pomoć koja te od mene ide neka bude sveti dar,
6 той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.	6 ne treba da poštuje oca svoga ni majku svoju.’ Tako dokinuste riječ Božju radi svoje predaje.
7 О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:	7 Licemjeri, dobro prorokova o vama Izaija:
8 Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.	8 Narod me ovaj usnama časti, a srce mu je daleko od mene.
9 Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.»	9 Uzalud me štuju naučavajući nauke – uredbe ljudske.«
10 І прикликавши людей, сказав їм: «Слухайте й розумійте!	10 Tada dozove mnoštvo i reče: »Slušajte i razumijte!
11 Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину».	11 Ne onečišćuje čovjeka što ulazi u usta, nego što iz usta izlazi – to čovjeka onečišćuje.«
12 Тоді приступили учні й кажуть йому: «Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?»	12 Tada pristupe k njemu učenici i kažu mu: »Znaš li da su se farizeji sablaznili kad su čuli tu riječ?«
13 Ісус озвався: «Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.	13 On im odgovori: »Svaki nasad koji ne posadi Otac moj nebeski iskorijenit će se.
14 Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.»	14 Pustite ih! Slijepi su, vođe slijepaca! A ako slijepac slijepca vodi, obojica će u jamu pasti.«
15 Тоді Петро заговорив до нього й каже: «З’ясуй нам оту притчу.»	15 Petar prihvati i reče mu: »Protumači nam tu prispodobu!«
16 Він же відповів: «То ви також без розуму ще й досі?	16 A on reče: »I vi još uvijek ne razumijete?
17 Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?	17 Ne shvaćate li: sve što ulazi na usta, ide u trbuh te se izbacuje u zahod.
18 А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;	18 Naprotiv, što iz usta izlazi, iz srca izvire i to onečišćuje čovjeka.
19 із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.	19 Ta iz srca izviru opake namisli, ubojstva, preljubi, bludništva, krađe, lažna svjedočanstva, psovke.
20 Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.»	20 To onečišćuje čovjeka; a jesti neopranih ruku ne onečišćuje čovjeka.«
21 Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.	21 Isus zatim ode odande i povuče se u krajeve tirske i sidonske.
22 Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.»	22 I gle: žena neka, Kanaanka iz onih krajeva, iziđe vičući: »Smiluj mi se, Gospodine, Sine Davidov! Kći mi je teško opsjednuta!«
23 Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: «Відпусти її, бо вона кричить за нами.»	23 Ali on joj ne uzvrati ni riječi. Pristupe mu na to učenici te ga moljahu: »Udovolji joj jer viče za nama.«
24 А він у відповідь промовив: «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.»	24 On odgovori: »Poslan sam samo k izgubljenim ovcama doma Izraelova.«
25 Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: «Господи, допоможи мені!»	25 Ali ona priđe, pokloni mu se ničice i kaže: »Gospodine, pomozi mi!«
26 Він відповів їй: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.»	26 On odgovori: »Ne priliči uzeti kruh djeci i baciti ga psićima.«
27 А вона каже: «Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.»	27 A ona će: »Da, Gospodine! Ali psići jedu od mrvica što padaju sa stola njihovih gospodara!«
28 Тоді відповів їй Ісус: «О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.» І видужала її дочка від тієї години.	28 Tada joj Isus reče: »O ženo! Velika je vjera tvoja! Neka ti bude kako želiš.« I ozdravi joj kći toga časa.
29 Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.	29 Otišavši odande, dođe Isus do Galilejskog mora, uziđe na goru i sjede ondje.
30 Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.	30 Tada nagrnu k njemu silan svijet s hromima, kljastima, slijepima, nijemima i mnogima drugima. Polože mu ih do nogu, a on ih izliječi.
31 І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.	31 Gledajući kako su nijemi progovorili, kljasti ozdravili, hromi prohodali, slijepi progledali, divilo se mnoštvo i slavilo Boga Izraelova.
32 Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: «Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.»	32 A Isus dozva svoje učenike pa im reče: »Žao mi je naroda jer su već tri dana uza me, a nemaju što jesti. Otpraviti ih gladne neću da ne klonu putem.«
33 Кажуть до нього його учні: «Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?»м	33 Kažu mu učenici: »Odakle nam u pustinji toliko kruha da nahranimo toliko mnoštvo?«
34 Ісус спитав їх: «А скільки в вас хлібів?» «Сім», — кажуть, — «і кілька рибин.»	34 A Isus im reče: »Koliko kruhova imate?« Oni će: »Sedam, i malo riba.«
35 Тоді він звелів людям сісти на землю,	35 Nato zapovjedi mnoštvu da posjeda po zemlji,
36 взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.	36 uze sedam kruhova i ribe, zahvali, razlomi i davaše učenicima, a učenici mnoštvu.
37 Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.	37 I jeli su i nasitili se. A od preteklih ulomaka nakupiše sedam punih košara.
38 Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.	38 A blagovalo je četiri tisuće muškaraca, osim žena i djece.
39 І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану.	39 Tada otpusti mnoštvo, uđe u lađu i ode u kraj magadanski.