Плач Єремії 1

1 2 3 4 5
Versetti esaminati

Torna indietro

Біблія Bíblia Matos Soares
1 Яким же самотнім зосталося місто, що було повне люду! Стало немов би вдовою! Воно, що між народами було велике, що князювало над краями, — ось данину платить!1 ALEF. Como assim está sentada solitária, a cidade (antes) cheia de povo! Tornou-se como uma viúva grande entre as nações; a princesa (outrora) das províncias ficou sujeita ao tributo.
2 Плаче ночами гірко, і сльози його на щоках у нього. З усіх, які його любили, нема нікого, хто б його розважив. Усі його друзі зрадили його, стали для нього ворогами.2 BET. Chora sem cessar durante a noite e as suas lágrimas inundam as suas faces; não há quem a console entre todos os que a amavam; todos os seus amigos a atraiçoaram, tornaram-se seus inimigos.
3 Юда пішов у неволю по утиску та тяжкім рабстві. Він оселився серед народів, не знайшов спочинку… Усі його гонителі його наздогнали у тіснинах.3 CHIMEL. Judá sofreu a deportação com grande miséria e pesada escravidão. Habita entre as nações, e não acha repouso; todos os seus perseguidores a põem em aperto, numa pungente angústia.
4 Дороги на Сіон сумують, ніхто не йде на свята. Всі брами його опустіли, священики його зідхають, дівчата його тужать, і самому йому гірко.4 DALET. Os caminhos de Sião estão de luto, porque não há mais quem venha às solenidades; todas as suas portas se acham destruídas, os seus sacerdotes gementes, as suas virgens desoladas, e ela oprimida de amargura.
5 Противники його взяли гору, а вороги його щасливі, Господь бо засмутив його за його переступів безліч. Діти його пішли в неволю перед противником.5 HE. Os seus adversários prevaleceram, os seus inimigos prosperaram, porque o Senhor a atormentou por causa da multidão das suas iniquidades; os seus filhinhos foram levados para o cativeiro ante a face do opressor.
6 І відійшла від дочки Сіону вся її слава. Князі його немов олені стали, що не знаходять собі паші, і пленталися без сили перед тими, що гнали їх.6 VAU. Desterrou-se da filha de Sião toda a sua formosura; os seus príncipes ficaram sendo como carneiros, que não acham pastagens; foram caminhando desfalecidos diante do seu perseguidor.
7 Єрусалим пригадує собі у дні злиднів та тривоги всі свої скарби, що мав із давніх-давен, — тепер, коли народ його падає в ворожі руки, а допомоги йому немає; його гнобителі дивилися на нього, сміялися з його руїн.7 ZAIN. Jerusalém recordou-se, nos dias da sua aflição e da sua vida errante, de todas as coisas apetecíveis, que tinha tido desde os dias antigos. Quando o seu povo cala debaixo da mão inimiga, sem haver quem lhe acudisse, os seus inimigos viram-na e fizeram escárnio da sua ruína.
8 Згрішив, згрішив Єрусалим, тим і зробивсь осоружний! Усі, що його поважали, ним гордують, бо бачили його наготу. Та й сам він теж зідхає і обертається назад.8 HET. Jerusalém cometeu um grande pecado tornou-se coisa impura. Todos os que a honravam, desprezam-na porque viram a sua nudez. Ela, gemendo, volta o rosto para o lado (confundida).
9 Нечистота його на полах у нього, та він про свій кінець не думав; тому й упав так низько, і втішника не має. Споглянь, о Господи, на мої злидні, бо ворог зростає!9 TET. As suas impurezas mancharam suas vestes. (Entre os seus pecados) não pensava neste fim; foi pasmosamente abatida, sem ter consolador. Vê Senhor, a minha aflição, porque o inimigo está triunfante.
10 Противник простяг свою руку на усі його скарби. Він бачив, як погани ввійшли в його святиню, яким ти заборонив вступати в твою громаду.10 JOD. O inimigo lançou a mão a tudo o que ela tinha de precioso: ela viu os gentios entrar no seu santuário, (os gentios) acerca dos quais tu tinhas mandado que não entrassem na tua assembleia.
11 Увесь його народ зідхає, хліба шукає. Скарби свої вони за харч віддали, щоб відживити душу. О, зглянься, Господи, й подивися, як я упідлився!11 CAF. Todo o seu povo está gemendo, procurando pão; dão tudo o que têm de precioso a troco de alimento, para sustentar a vida. Vê Senhor, e considera o vilipêndio a que estou reduzida.
12 Нехай, вас ніколи таке не спіткає, о, всі ви, що дорогою проходите повз! О, гляньте, подивіться, чи є біль, як мій біль, що мені заподіяно, що ним побив мене Господь у день палаючого гніву свого!12 LAMED. Ó vós todos os que passais pelo caminho, atendei e vede se há dor semelhante à dor que me atormenta, com que o Senhor me afligiu no dia sua ardente cólera.
13 З висоти він зіслав вогонь у мої кості, і той пожирає. Він сітку розстелив мені під ноги і завернув мене назад. Він завдав мені смутку, — я повсякденно недужий.13 MEM. Ele enviou, do alto, um fogo que consome os meus ossos; estendeu uma rede aos meus pés, fez-me cair para trás; lançou-me na desolação, na tristeza, todo o dia.
14 Ярмо моїх переступів накладено його рукою; і вони, сплетені докупи, тяжать на моїй шиї. Він підбив мою силу. Видав мене Господь їм у руки, я проти них не можу протистати.14 NUN. O jugo (ou castigo) das minhas maldades pesa sobre mim; com a sua mão foram elas enfelxadas e postas sobre o meu pescoço; enfraqueceu-se a minha força; o Senhor entregou-me a mãos a que não poderei resistir.
15 Усіх моїх хоробрих повалив Господь посеред мене. Він скликав проти мене збори, щоб знищити моїх юнаків. Господь топтав, немов у винотоці, дівицю — дочку Юди.15 SAMBC. O Senhor tirou todos os meus guerreiros do meio de mim; convocou contra mim um exército para destruir os meus jovens escolhidos. O Senhor pisou como em um lagar, a virgem, filha de Judá.
16 Тому я плачу, і око моє, око проливає сльози, далеко бо від мене мій утішитель, що відживив би мені душу. Діти мої в смутку, бо ворог узяв гору.16 AIN. Por isso eu choro, os meus olhos derramam lágrimas, porque se afastou de mim o consolador, que podia tornar-me a vida. Os meus filhos estão abatidos porque o inimigo prevaleceu.
17 Сіон простягнув руки, але немає, хто б його розважив. Господь дав наказ проти Якова, щоб вороги його навкруги нього стали. Єрусалим посеред них занечистився.17 PE. Estendeu Sião as suas mãos, mas não há quem a console. O Senhor enviou contra Jacob os seus inimigos que o cercam; Jerusalém tornou-se para eles como uma coisa manchada (e repugnante).
18 Господь — справедливий, бо я не слухав його слова. О, вчуйте, благаю, всі народи, гляньте на мою муку! Мої дівчата й мої хлопці поволоклися в неволю.18 SADB. Justo é o Senhor, porque fui rebelde aos seus preceitos. Ouvi, todos os povos, e vede a minha dor; as minhas virgens e os meus jovens foram para o cativeiro.
19 Кличу моїх коханців: але вони мене зрадили. Священики мої й мої старші загинуть у місті, шукаючи собі поживи, щоб відживити душу,19 COF. Chamei os meus amigos, mas eles me enganaram; os meus sacerdotes e os meus anciães pereceram na cidade, quando buscavam alimento com que sustentassem a vida.
20 Зглянься, о Господи, бо мені сумно! Горить у нутрі в мене, серце моє в мені перевернулось, бо я впертий завжди був проти тебе. У полі меч забрав моїх дітей, а вдома — смерть.20 RES. Vê, Senhor, a minha angústia! Estremecem as minhas entranhas; conturbado está o meu coração dentro de mim mesma, porque tenho sido sempre rebelde. Fora, a espada faz estragos, e dentro há (fome que é) mortandade.
21 Почули, що я стогну, — немає, хто б мене розважив. Усі вороги мої почули про моє нещастя та й зраділи, бо ти вчинив це. Коли б ти вже послав той день, що його заповідав, і вони стали такими, як я!21 SIN. Ouvem os meus gemidos, mas não há quem me console! Todos os meus inimigos souberam a minha desventura, e alegraram-se com o que fizeste. Faze vir o dia que publicaste e (então) eles tornar-se-ão semelhantes a mim.
22 Нехай прийде вся їхня злоба перед тебе; обходься з ними так, як обійшовсь ти зо мною за всі мої переступи, бо я стогну без перестання, і серце моє мліє.22 TAU. Põe diante de ti toda a sua malícia e trata-os como me trataste por causa de todas as minhas iniquidades. Porque os meus gemidos são incessantes e o meu coração desfalece.