Ісая 16

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 «Пошліть ягнята господареві краю Скелі, що в пустині, на гору дочки Сіону!	1 16:2 Comme des oiseaux errants, qu’on a chassés du nid les filles de Moab s’arrêtent aux gués de l’Arnon.
2 Неначе птичка, що втікає, немов сполоханий виводок, дочки моавські будуть коло бродів Арнону.	2 16:1De Séla, proche du désert, on envoie les agneaux au mont de la fille de Sion: ne sont-ils pas seigneurs du pays?
3 Дай раду, розсуди, вчини над нами серед полудня твою тінь, як уночі, сховай утікачів, блукаючих не видай!	3 On leur fait dire: Tenez un conseil, prenez une décision: que même en plein midi ton ombre vaille celle de la nuit, cache les exilés, ne trahis pas les fugitifs.
4 Нехай перебудуть у тебе втікачі з Моаву! Будь їм захистом від спустошника! Коли напасника не стане, коли спустошник зникне, коли гнобителі покинуть землю,	4 Que les exilés de Moab puissent se réfugier chez toi, sois leur asile face au pillard, le temps que disparaisse l’oppresseur que la destruction prenne fin et que celui qui piétine abandonne le pays,
5 тоді престол ствердиться милосердям, і на ньому, в Давидовім наметі, возсяде суддя по правді, що дбатиме про право, швидкий до правосуду.	5 (Oui, le trône sera rétabli, stable grâce à l’esprit de bonté. Un chef aimant le droit, passionné de justice, siégera sur ce trône en toute loyauté dans la tente de David.)
6 Ми чули про гордість Моава, надмірну гордість, про його пиху та гординю, про його бундючність, порожнє белькотання.	6 Nous en savons assez sur l’orgueil de Moab, du très orgueilleux Moab, sur ses prétentions, son insolence, sa fierté et ses bavardages qui ne mènent à rien.
7 Тим то Моав плаче над Моавом — увесь плаче. За марципанами з родзинок кір-харесетських вони, тяжко прибиті, плачуть.	7 Laissons Moab se lamenter sur Moab, laissons le pays à ses pleurs. Abattus, vous gémissez, vous regrettez vos gâteaux de raisins de Kir-Ha-Résset.
8 Бо хешбонські ниви опустіли та й виноградники Сівми, яких добірні грона володарів над народами впивали, сягали до Язеру, в пустиню продирались; а пагінці їхні поширювались поза море.	8 Les vignobles de Heshbon se flétrissent, les rois des nations ont saccagé les beaux raisins des vignes de Sibma. Elles s’étendaient jadis jusqu’à Yazer, elles s’avançaient jusqu’au désert, leurs rejetons s’allongeaient au-delà de la mer.
9 Тому я плачу разом з Язером за виноградниками Сівми, сльозами поливаю вас, Хешбоне та Елале, бо над твоїми літніми плодами й зборами ворожий крик розлігся.	9 C’est pourquoi je prends part au deuil de Yazer, pour ses vignes de Sibma. Je verse sur vous mes larmes, Heshbon, Éléalé. Car on n’entend plus le chant du paysan ni sur ta récolte, ni sur ta moisson.
10 Замовкли по садах веселощі й радощі; по виноградниках уже не співають і не веселяться; не топчуть більше грона в винотоках, веселі крики зникли.	10 La joie et la fête ont disparu de tes vergers: plus un chant, plus une clameur dans tes vignes! Nul déjà ne foule le raisin dans tes cuves, c’est fini de leurs cris joyeux.
11 Тому й стогне моє нутро над Моавом, немов гарфа, і моє серце над Кір-Харесом.	11 Voilà pourquoi, pensant à Moab, je sens mes intérieurs vibrer comme une harpe et mon cœur en moi frémit pour Kir-Hérès.
12 І хоч Моав з’являтиметься аж до втоми на узвишшях і входитиме у святилище молитись, йому те не допоможе.»	12 Moab peut venir et s’agiter sur le haut-lieu, entrer dans son temple pour prier, cela ne changera rien.
13 Отаке слово виповів колись Господь проти Моава.	13 C’est là la parole que Yahvé prononça jadis au sujet de Moab.
14 А тепер ось як говорить Господь: «За три роки, рахуючи роками наймитів, слава Моавова занидіє разом з усім його велелюддям, а його останок буде маленький, незначний, безсилий.»	14 Et maintenant Yahvé dit ceci: Encore trois années comptées comme celles d’un salarié, et toute la gloire de Moab, de ce peuple nombreux, sera par terre; ce qui en restera sera peu de chose et de peu de valeur.