Сирах 51

Біблія	GREEK BIBLE
1 Славословитиму тебе, Господи, Царю, і восхвалю тебе, Боже, мій Спасителю; славу воздам імені твоєму!	1 εξομολογησομαι σοι κυριε βασιλευ και αινεσω σε θεον τον σωτηρα μου εξομολογουμαι τω ονοματι σου
2 Бо ти був для мене покровитель і помічник, і тіло моє врятував єси від згуби, від сітей язика, що його мають обмовці, від уст отих, що брехню кують, — тож проти тих, які мене оточили, помічником моїм був ти і мене єси визволив, —	2 οτι σκεπαστης και βοηθος εγενου μοι και ελυτρωσω το σωμα μου εξ απωλειας και εκ παγιδος διαβολης γλωσσης απο χειλεων εργαζομενων ψευδος και εναντι των παρεστηκοτων εγενου βοηθος και ελυτρωσω με
3 милосердям твоїм великим та іменням твоїм: від укусу готових мене пожерти, від руки зазіхальників на моє життя, від тих великих злиднів, які мене обсіли,	3 κατα το πληθος ελεους και ονοματος σου εκ βρυγμων ετοιμον εις βρωμα εκ χειρος ζητουντων την ψυχην μου εκ πλειονων θλιψεων ων εσχον
4 від вогню, що навколо, — вогню, не мною розпаленого,	4 απο πνιγμου πυρας κυκλοθεν και εκ μεσου πυρος ου ουκ εξεκαυσα
5 із самих глибин адових нутрощів, від нечестивого язика й неправдивого слова,	5 εκ βαθους κοιλιας αδου και απο γλωσσης ακαθαρτου και λογου ψευδους
6 від наклепу несправедливого язика перед царем! Душа моя наблизилась до самісінької смерти, й моє життя було вже долі, поблизу від аду;	6 βασιλει διαβολη γλωσσης αδικου ηγγισεν εως θανατου η ψυχη μου και η ζωη μου ην συνεγγυς αδου κατω
7 звідусіль я був оточений — помічника не було, рятунку людського виглядав я — його не було.	7 περιεσχον με παντοθεν και ουκ ην ο βοηθων ενεβλεπον εις αντιλημψιν ανθρωπων και ουκ ην
8 І згадав тоді я, Господи, про твоє милосердя і про діла твої, що від віків стаються, про визволення тих, які на тебе надіються, про те, як спасаєш їх ти від рук ворожих, —	8 και εμνησθην του ελεους σου κυριε και της εργασιας σου της απ' αιωνος οτι εξαιρη τους υπομενοντας σε και σωζεις αυτους εκ χειρος εχθρων
9 і возніс я з землі прохання своє, і благав, щоб звільнитись, мені від смерти.	9 και ανυψωσα απο γης ικετειαν μου και υπερ θανατου ρυσεως εδεηθην
10 До Господа візвав я — до батька мого, Господа, щоб він мене не покинув за днів тієї скрути, за часів, де діють горді й де немає допомоги. Повсякчасно буду твоє ім’я хвалити, і славословитиму його піснями.	10 επεκαλεσαμην κυριον πατερα κυριου μου μη με εγκαταλιπειν εν ημεραις θλιψεως εν καιρω υπερηφανιων αβοηθησιας αινεσω το ονομα σου ενδελεχως και υμνησω εν εξομολογησει
11 І мольбу мою вислухано: ти спас мене від згуби і врятував від лихої години.	11 και εισηκουσθη η δεησις μου εσωσας γαρ με εξ απωλειας και εξειλου με εκ καιρου πονηρου
12 Тому славословитиму тебе й хвалитиму, — і благословитиму ім’я Господнє.	12 δια τουτο εξομολογησομαι σοι και αινεσω σε και ευλογησω τω ονοματι κυριου
13 Ще юнаком, заки в мандри я пустився, шукав я щиро мудрости у своїй молитві.	13 ετι ων νεωτερος πριν η πλανηθηναι με εζητησα σοφιαν προφανως εν προσευχη μου
14 Перед святинею благав про неї — і до кінця її буду шукати.	14 εναντι ναου ηξιουν περι αυτης και εως εσχατων εκζητησω αυτην
15 У розквіті своїм, мов достигаюче гроно, серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я.	15 εξ ανθους ως περκαζουσης σταφυλης ευφρανθη η καρδια μου εν αυτη επεβη ο πους μου εν ευθυτητι εκ νεοτητος μου ιχνευον αυτην
16 Лиш вухом нахиливсь я — і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику.	16 εκλινα ολιγον το ους μου και εδεξαμην και πολλην ευρον εμαυτω παιδειαν
17 Їй завдяки поступив я багато, — тож прославлю того, що дав мені мудрість.	17 προκοπη εγενετο μοι εν αυτη τω διδοντι μοι σοφιαν δωσω δοξαν
18 Рішив я ділом її вживати, шукав добра я ревно — і не осоромився!	18 διενοηθην γαρ του ποιησαι αυτην και εζηλωσα το αγαθον και ου μη αισχυνθω
19 За неї змагалась моя душа, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я.	19 διαμεμαχισται η ψυχη μου εν αυτη και εν ποιησει νομου διηκριβασαμην τας χειρας μου εξεπετασα προς υψος και τα αγνοηματα αυτης επενθησα
20 Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, — тим то й полишений я не буду.	20 την ψυχην μου κατευθυνα εις αυτην και εν καθαρισμω ευρον αυτην καρδιαν εκτησαμην μετ' αυτης απ' αρχης δια τουτο ου μη εγκαταλειφθω
21 Тремтів усім нутром я, шукаючи її, — тим і придбав я майно прекрасне.	21 και η κοιλια μου εταραχθη του εκζητησαι αυτην δια τουτο εκτησαμην αγαθον κτημα
22 Господь язик дав мені у нагороду, — тож ним і буду його я хвалити.	22 εδωκεν κυριος γλωσσαν μοι μισθον μου και εν αυτη αινεσω αυτον
23 Підійдіть же ближче до мене, неуки, і знайдіть оселю в домі повчань!	23 εγγισατε προς με απαιδευτοι και αυλισθητε εν οικω παιδειας
24 Чого твердите, що тих речей вам бракує, і ваші душі так сильно її прагнуть?	24 τι οτι υστερεισθαι λεγετε εν τουτοις και αι ψυχαι υμων διψωσι σφοδρα
25 Відкрив я уста й заговорив про неї: без грошей її для себе набувайте!	25 ηνοιξα το στομα μου και ελαλησα κτησασθε εαυτοις ανευ αργυριου
26 Шию вашу вкладіте в отеє ярмо: хай ваша душа прийме повчання, бо шукати її не треба далеко!	26 τον τραχηλον υμων υποθετε υπο ζυγον και επιδεξασθω η ψυχη υμων παιδειαν εγγυς εστιν ευρειν αυτην
27 Гляньте власним оком, як мало я трудився, — а таки знайшов для себе спокій превеликий.	27 ιδετε εν οφθαλμοις υμων οτι ολιγον εκοπιασα και ευρον εμαυτω πολλην αναπαυσιν
28 Набувайте освіту й великим коштом: в ній собі придбаєте золота чимало.	28 μετασχετε παιδειας εν πολλω αριθμω αργυριου και πολυν χρυσον κτησασθε εν αυτη
29 Хай душа ваша радіє милосердям Господнім. — і ніяк не стидайтесь хвалити його!	29 ευφρανθειη η ψυχη υμων εν τω ελεει αυτου και μη αισχυνθειητε εν αινεσει αυτου
30 Ваше діло чиніте заздалегідь, — а він своєчасно дасть вам нагороду.	30 εργαζεσθε το εργον υμων προ καιρου και δωσει τον μισθον υμων εν καιρω αυτου .