Сирах 51

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Славословитиму тебе, Господи, Царю, і восхвалю тебе, Боже, мій Спасителю; славу воздам імені твоєму!
2 Бо ти був для мене покровитель і помічник, і тіло моє врятував єси від згуби, від сітей язика, що його мають обмовці, від уст отих, що брехню кують, — тож проти тих, які мене оточили, помічником моїм був ти і мене єси визволив, —
3 милосердям твоїм великим та іменням твоїм: від укусу готових мене пожерти, від руки зазіхальників на моє життя, від тих великих злиднів, які мене обсіли,
4 від вогню, що навколо, — вогню, не мною розпаленого,
5 із самих глибин адових нутрощів, від нечестивого язика й неправдивого слова,
6 від наклепу несправедливого язика перед царем! Душа моя наблизилась до самісінької смерти, й моє життя було вже долі, поблизу від аду;
7 звідусіль я був оточений — помічника не було, рятунку людського виглядав я — його не було.
8 І згадав тоді я, Господи, про твоє милосердя і про діла твої, що від віків стаються, про визволення тих, які на тебе надіються, про те, як спасаєш їх ти від рук ворожих, —
9 і возніс я з землі прохання своє, і благав, щоб звільнитись, мені від смерти.
10 До Господа візвав я — до батька мого, Господа, щоб він мене не покинув за днів тієї скрути, за часів, де діють горді й де немає допомоги. Повсякчасно буду твоє ім’я хвалити, і славословитиму його піснями.
11 І мольбу мою вислухано: ти спас мене від згуби і врятував від лихої години.
12 Тому славословитиму тебе й хвалитиму, — і благословитиму ім’я Господнє.
13 Ще юнаком, заки в мандри я пустився, шукав я щиро мудрости у своїй молитві.
14 Перед святинею благав про неї — і до кінця її буду шукати.
15 У розквіті своїм, мов достигаюче гроно, серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я.
16 Лиш вухом нахиливсь я — і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику.
17 Їй завдяки поступив я багато, — тож прославлю того, що дав мені мудрість.
18 Рішив я ділом її вживати, шукав добра я ревно — і не осоромився!
19 За неї змагалась моя душа, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я.
20 Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, — тим то й полишений я не буду.
21 Тремтів усім нутром я, шукаючи її, — тим і придбав я майно прекрасне.
22 Господь язик дав мені у нагороду, — тож ним і буду його я хвалити.
23 Підійдіть же ближче до мене, неуки, і знайдіть оселю в домі повчань!
24 Чого твердите, що тих речей вам бракує, і ваші душі так сильно її прагнуть?
25 Відкрив я уста й заговорив про неї: без грошей її для себе набувайте!
26 Шию вашу вкладіте в отеє ярмо: хай ваша душа прийме повчання, бо шукати її не треба далеко!
27 Гляньте власним оком, як мало я трудився, — а таки знайшов для себе спокій превеликий.
28 Набувайте освіту й великим коштом: в ній собі придбаєте золота чимало.
29 Хай душа ваша радіє милосердям Господнім. — і ніяк не стидайтесь хвалити його!
30 Ваше діло чиніте заздалегідь, — а він своєчасно дасть вам нагороду.