Сирах 37

Біблія	KÁLDI-NEOVULGÁTA
1 Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою.	1 Minden barát mondja: »Én is jó barát vagyok!« De van barát, aki csak név szerint barát! Nemde halálos szomorúság,
2 Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться?	2 ha ellenség lesz abból, aki bajtárs volt és barát!
3 О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити?	3 Miért teremtettek téged, rút arcátlanság? Talán azért, hogy elborítsd a föld színét gonoszsággal és álnoksággal?
4 Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, — коли ж він у скруті, то стає проти нього!	4 Együtt vigad az ilyen barát a társával a jólétben, de szükség idején ellenség lesz belőle.
5 Товариш другові ради шлунка допомагає, — а битва настала, то й хапає він зброю!	5 A jó barát szembeszáll az ellenféllel és pajzsot ragad az ellenséggel szemben.
6 Не забудь про друга, коли бій відбувається, — не губи про нього згадки, у достатках бувши.	6 Ne feledkezz meg barátodról lelkedben, és ne felejtsd el őt gazdagságodban!
7 Кожен дорадник хвалить свою раду, — вже ж є й такий, що радить собі на користь.	7 Ne kérj tanácsot irigyedtől, és titkold el szándékodat azoktól, akik féltékenyek rád.
8 Супроти дорадника будь обережний: заздалегідь довідайсь, чого йому треба, — він бо дораджує собі на користь, отож щоб не кинув проти тебе жереба,	8 Minden tanácsadó útbaigazít, de van olyan, aki saját javára ad tanácsot.
9 а й щоб не мовив тобі: «Гарну маєш дорогу!» — щоб потім протистати й зорити, що тобі станеться.	9 Légy óvatos a tanácsadóval szemben! Tudd meg előbb, mire van szüksége, mert ő is magáról gondoskodik,
10 Не радься того, хто з недовір’ям дивиться на тебе: від заздрісників твоїх крий свої наміри.	10 hogy karót ne dugjon a földbe, és ne mondja neked:
11 Не радься жінки про її суперницю, ані боягуза — про воєнну справу, ані крамаря — про справи обміну, ані покупця — про справи продажу, ані заздрісного — про діло вдячности, ані жорстокого — про добродійство, ані ледачого — про будь-яку працю, ані наймита поденного — про закінчення роботи, ані раба лінивого — про труди важкії: у жадній їхній пораді на них не покладайся.	11 »Jó úton vagy!« s azután odaálljon, hogy lássa, mi lesz veled.
12 Та завжди бувай із мужем благочесним, про якого знаєш, що пильнує він заповіді й що душа його подібна до душі твоєї, і що він, коли впадеш, тобі співчуватиме.	12 Ha vallástalan emberrel szent dologról beszélsz, igaztalannal igazságról, asszonnyal vetélytársnőjéről, gyávával háborúról, kereskedővel üzletről, vevővel eladásról, irigy emberrel háláról,
13 Тримайся поради серця свого: для тебе над нього нема нічого вірнішого.	13 könyörtelennel irgalmasságról, becstelennel becsületességről, rest munkással bármi munkáról,
14 Душа бо чоловіка звістить часто краще, ніж сім вартових, що височать на вартівні.	14 esztendei munkással évi számadásról, lusta rabszolgával sok munkáról: ne hallgass semmiféle tanácsukra!
15 Понад усі ж бо речі — до Всевишнього молися, щоб дорогу твою спрямував до правди.	15 De keresd fel gyakran a jámbor embert, akiről tudod, hogy Isten félelmében jár,
16 Кожному ділу початок — слово: кожній дії передує — порада.	16 aki lélekben hozzád hasonló, aki megsajnál, ha sötétben botorkálsz!
17 Серце править за коріння думок, тож з нього виринають чотири речі:	17 De lelkiismereted jó tanácsára is ügyelj, mert semmi sem ér neked többet ennél!
18 добро і зло, життя і смерть, — а над ними язик завжди володіє.	18 A jámbor embert egyébként a lelkiismerete néha eligazítja, mint hét őr, akik magas helyükön ülve kémlelnek.
19 Не один вправний — навчає багатьох, а для себе самого — геть непорадний.	19 Mindezek mellett a Magasságbelihez fordulj könyörgéssel, hogy igazságban vezérelje utadat.
20 Не один мудрагель, із-за слів зненавиджений, позбавиться всякої смачної поживи,	20 Helyes megfontolás előzze meg minden dolgodat, és szilárd elhatározás minden tettedet!
21 бо Господь ласки йому не зізволяє, тож і мудрість у ньому ніяка.	21 A szív az elhatározás gyökere, négy hajtás sarjadzik belőle: a jó és a rossz, az élet és a halál, és mindezeknek teljesen a nyelv az ura. Van olyan bölcs ember, aki sokak tanítómestere, de önmagának nincsen hasznára.
22 Не один є, хто сам для себе мудрий, і плоди його розуму, як він думає, певні.	22 Van olyan tudós férfi, aki sokakat tanít, és maga is hasznát látja.
23 Мудрий муж народ свій навчає, тож плоди його розуму певні.	23 Van olyan, aki bölcsen beszél, de megvetik, és mindenben a rövidebbet húzza;
24 Мудрий муж благословенням сповниться, тож усі, що його бачать, — величають щасливим.	24 nem nyert az Úrtól kegyet, ezért nem ér el semmit a bölcsessége.
25 Людського життя дні обраховані, але дням Ізраїля числа немає.	25 Van olyan bölcs, aki a maga javára bölcs, és tudása gyümölcsét dicsérik,
26 Мудрий здобуває довір’я в своїм народі, тож імення його повіки житиме.	26 s van olyan bölcs, aki népének tanítómestere, és tudásának gyümölcsei maradandók.
27 Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся.	27 A bölcs férfi eltelik áldással, s akik látják őt, boldognak mondják.
28 Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ довподоби.	28 Csekély számú nap az ember élete, de Izrael napjait nem lehet megszámlálni!
29 Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви,	29 Aki bölcs a nép javára, dicsőséget arat, és hírneve örökké él!
30 бож ніяк не здорово — їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги.	30 Fiam! Ameddig csak élsz, vigyázz magadra, és ha valami árt, ne engedd meg magadnak.
31 З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе — життя своє продовжає.	31 Mert nem minden válik mindenki javára, és nem ízlik mindenkinek minden. Ne légy mohó semmilyen lakomán, és ne vesd magad bármely étel után, mert a nagyétkűség betegséghez vezet, s a mohóságnak hasmenés a vége. Sokan mentek már tönkre mértéktelenség miatt, de aki tartózkodó, meghosszabbítja életét.