Сирах 33

Біблія	VULGATA
1 Хто Господа страхається, того лихо не спіткає, бо й від спокуси врятує він його наново.	1 Timenti Dominum non occurrent mala : sed in tentatione Deus illum conservabit, et liberabit a malis. Sapiens non odit mandata et justitias,
2 Мудрий не має ненависти до закону, хто ж з ним лицемірить — той мов судно у бурі.	2 et non illidetur quasi in procella navis.
3 Розумний плекає віру в закон: для нього закон — вірогідний вирок.	3 Homo sensatus credit legi Dei, et lex illi fidelis.
4 Приготуйся словом, і тебе будуть слухати; зосередься знанням — і тоді відповідай.	4 Qui interrogationem manifestat parabit verbum, et sic deprecatus exaudietur : et conservabit disciplinam, et tunc respondebit.
5 Серце дурного, мов те колесо в возі, й мов вісь, що обертається — його міркування.	5 Præcordia fatui quasi rota carri, et quasi axis versatilis cogitatus illius.
6 Глузливий друг — неначе той огир, який іржить під кожним вершником.	6 Equus emissarius, sic et amicus subsannator : sub omni supra sedente hinnit.
7 Чому воно так: день ліпший від дня, хоч денне світло в році — все від одного сонця?	7 Quare dies diem superat, et iterum lux lucem, et annus annum a sole ?
8 Бо їх розрізнено спізнанням Господнім: він бо встановив усякі пори й свята.	8 A Domini scientia separati sunt, facto sole, et præceptum custodiente.
9 Одні серед них він посвятив і звисочив, інші ж учинив будніми днями.	9 Et immutavit tempora, et dies festos ipsorum, et in illis dies festos celebraverunt ad horam.
10 А й люди всі — з глини походять, з тої ж землі створено й Адама.	10 Ex ipsis exaltavit et magnificavit Deus, et ex ipsis posuit in numerum dierum : et omnes homines de solo et ex terra unde creatus est Adam.
11 У своїм повнознанні Господь розділив їх і різними їхні стани вчинив.	11 In multitudine disciplinæ Dominus separavit eos, et immutavit vias eorum.
12 З них деяких він благословив і вивищив, інших між ними — освятив і до себе наблизив, а деяких — прокляв, понизив, а й викинув їх із їхнього місця.	12 Ex ipsis benedixit et exaltavit, et ex ipsis sanctificavit, et ad se applicavit, et ex ipsis maledixit, et humiliavit, et convertit illos a separatione ipsorum.
13 Так, як і глина в руках ганчаря, що з неї виробляє він за своєю волею, так люди в руках, того, хто створив їх і хто їм воздає за своєю справедливістю.	13 Quasi lutum figuli in manu ipsius, plasmare illud et disponere.
14 Супроти зла — добро, супроти смерти — життя, тож так і супроти благочесного — грішник.	14 Omnes viæ ejus secundum dispositionem ejus : sic homo in manu illius qui se fecit, et reddet illi secundum judicium suum.
15 Поглянь же на всі діла Всевишнього: вони всі — до пари, одне проти одного.	15 Contra malum bonum est, et contra mortem vita : sic et contra virum justum peccator, et sic intuere in omnia opera Altissimi, duo et duo, et unum contra unum.
16 А я, останній — я, не доспавши, дозбирував за тими, що виноград збирають.	16 Et ego novissimus evigilavi, et quasi qui colligit acinos post vindemiatores.
17 За Господнім благословенням, прибув я швидко й, мов винозборець, винотоку наповнив.	17 In benedictione Dei et ipse speravi, et quasi qui vindemiat replevi torcular.
18 Зважте ж: я трудивсь не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають.	18 Respicite quoniam non mihi soli laboravi, sed omnibus exquirentibus disciplinam.
19 Тож слухайте мене, вельможі народу, — проводарі громади, насторожіть вуха!	19 Audite me, magnates et omnes populi : et rectores ecclesiæ, auribus percipite.
20 Синові й жінці, братові й другові, доки живеш — не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад.	20 Filio et mulieri, fratri et amico, non des potestatem super te in vita tua : et non dederis alii possessionem tuam, ne forte p?niteat te, et depreceris pro illis.
21 Доки ще живеш і доки духу в тобі — будь-кому себе не видавай на поталу.	21 Dum adhuc superes et aspiras, non immutabit te omnis caro.
22 Ліпше бо, коли в тебе діти попросять, ніж сам би ти в руки дітей своїх заглядав.	22 Melius est enim ut filii tui te rogent, quam te respicere in manus filiorum tuorum.
23 У всіх своїх ділах будь незалежний і не допускай твоїй славі заплямитись.	23 In omnibus operibus tuis præcellens esto.
24 Коли закінчаться дні життя твого, коли смерть настане, — роздавай свою спадщину.	24 Ne dederis maculam in gloria tua. In die consummationis dierum vitæ tuæ, et in tempore exitus tui, distribue hæreditatem tuam.
25 Для осла — паша, палиця і вантаж, для раба — хліб, карність і праця.	25 Cibaria, et virga, et onus asino : panis, et disciplina, et opus servo.
26 Застав раба до праці, і матимеш спокій; а звільниш йому руки — він шукатиме волі.	26 Operatur in disciplina, et quærit requiescere : laxa manus illi, et quærit libertatem.
27 Ярмо й посторонок гнуть шию, тож рабові лукавому — колоди й побої.	27 Jugum et lorum curvant collum durum, et servum inclinant operationes assiduæ.
28 Займи його працею, нехай не дармує: з безділля навчаються багато лихого.	28 Servo malevolo tortura et compedes : mitte illum in operationem, ne vacet :
29 Нехай так працює, як йому личить, а коли не слухається — наклади кайдани.	29 multam enim malitiam docuit otiositas.
30 Однак не вимагай ні від кого занадто й не роби нічого без здорового глузду.	30 In opera constitue eum : sic enim condecet illum. Quod si non obaudierit, curva illum compedibus, et non amplifices super omnem carnem : verum sine judicio nihil facias grave.
31 Коли маєш слугу, хай буде — мов ти сам; він бо — кровне твоє надбання.	31 Si est tibi servus fidelis, sit tibi quasi anima tua : quasi fratrem sic eum tracta, quoniam in sanguine animæ comparasti illum.
32 Коли маєш слугу — вважай його за брата, бо й як себе самого, так і його потребуватимеш.	32 Si læseris eum injuste, in fugam convertetur :
33 Як знущатимешся з нього, і він утече геть від тебе, то — на якій дорозі тоді його шукатимеш?	33 et si extollens discesserit, quem quæras et in qua via quæras illum nescis.