Сирах 33

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Хто Господа страхається, того лихо не спіткає, бо й від спокуси врятує він його наново.	1 Tko se boji Gospoda, zlo ga ne snalazi i uvijek se iz kušnje izbavlja.
2 Мудрий не має ненависти до закону, хто ж з ним лицемірить — той мов судно у бурі.	2 Nije mudar tko mrzi Zakon, a tko je u njemu licemjer, ljulja se kao lađa u oluji.
3 Розумний плекає віру в закон: для нього закон — вірогідний вирок.	3 Razborit se čovjek pouzdava u Zakon, on u Zakon vjeruje kao u proroštvo.
4 Приготуйся словом, і тебе будуть слухати; зосередься знанням — і тоді відповідай.	4 Pripravi svoj govor, i tad će te slušati; priberi znanje svoje, i tad odgovori.
5 Серце дурного, мов те колесо в возі, й мов вісь, що обертається — його міркування.	5 Osjećaji su luđakovi kao kolski točak, a misao mu je kao osovina što se okreće.
6 Глузливий друг — неначе той огир, який іржить під кожним вершником.	6 Ujedljiv je prijatelj kao uspaljen konj: tko god ga zajaše, on zarže.
7 Чому воно так: день ліпший від дня, хоч денне світло в році — все від одного сонця?	7 Zašto je dan od dana uzvišeniji, kad im svima kroz godinu svjetlost od sunca dolazi?
8 Бо їх розрізнено спізнанням Господнім: він бо встановив усякі пори й свята.	8 Zato što su u misli Gospodnjoj razdijeljeni, Gospod je razlučio doba i blagdane.
9 Одні серед них він посвятив і звисочив, інші ж учинив будніми днями.	9 Neke je uzvisio i posvetio, a druge uvrstio u dane obične.
10 А й люди всі — з глини походять, з тої ж землі створено й Адама.	10 I svi su ljudi od blata, i Adam je od zemlje stvoren.
11 У своїм повнознанні Господь розділив їх і різними їхні стани вчинив.	11 Ali ih Gospod u svojoj velikoj mudrosti razdijeli i dade im različite sudbine.
12 З них деяких він благословив і вивищив, інших між ними — освятив і до себе наблизив, а деяких — прокляв, понизив, а й викинув їх із їхнього місця.	12 Neke je blagoslovio i uzvisio, druge posvetio i sebi približio; neke je opet prokleo i ponizio i oborio ih s mjesta njihova.
13 Так, як і глина в руках ганчаря, що з неї виробляє він за своєю волею, так люди в руках, того, хто створив їх і хто їм воздає за своєю справедливістю.	13 Kao što je glina u rukama lončara koji je oblikuje po svojoj volji, tako su i ljudi u rukama Tvorca svoga koji im daje prema svom sudu.
14 Супроти зла — добро, супроти смерти — життя, тож так і супроти благочесного — грішник.	14 Nasuprot zlu stoji dobro, nasuprot smrti stoji život: tako nasuprot pobožniku stoji grešnik.
15 Поглянь же на всі діла Всевишнього: вони всі — до пари, одне проти одного.	15 I gledaj tako sva djela Svevišnjega, sva su po dvoje, jedno prema drugome.
16 А я, останній — я, не доспавши, дозбирував за тими, що виноград збирають.	16 Ja se posljednji prenuh kao onaj koji pabirči iza berača;
17 За Господнім благословенням, прибув я швидко й, мов винозборець, винотоку наповнив.	17 ali stigoh s Božjim blagoslovom i napunih tijesak svoj kao pravi berač.
18 Зважте ж: я трудивсь не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають.	18 Gledajte kako se nisam trudio samo za se nego za sve one koji traže pouku.
19 Тож слухайте мене, вельможі народу, — проводарі громади, насторожіть вуха!	19 Oj, čujte me, glavari naroda, upravitelji općine, poslušajte!
20 Синові й жінці, братові й другові, доки живеш — не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад.	20 Ni sinu ni ženi, ni bratu ni prijatelju ne daj vlasti nad sobom za života svoga. Ne daj svoga blaga drugomu, da se ne pokaješ i ne zatražiš natrag.
21 Доки ще живеш і доки духу в тобі — будь-кому себе не видавай на поталу.	21 Dok si živ i dok je daha u tebi, ne daj nikomu vlasti nad sobom:
22 Ліпше бо, коли в тебе діти попросять, ніж сам би ти в руки дітей своїх заглядав.	22 jer je bolje da se djeca tebi mole nego da ti moliš u sinova svojih.
23 У всіх своїх ділах будь незалежний і не допускай твоїй славі заплямитись.	23 U svim djelima svojim budi gospodar i ne daj da ti se okalja čast.
24 Коли закінчаться дні життя твого, коли смерть настане, — роздавай свою спадщину.	24 Kad ti se završe dani života, u času smrti, razdijeli svoju baštinu.
25 Для осла — паша, палиця і вантаж, для раба — хліб, карність і праця.	25 Magarcu krma, batina i teret, a robu kruh, stega i rad.
26 Застав раба до праці, і матимеш спокій; а звільниш йому руки — він шукатиме волі.	26 Daj sluzi raditi, pa ćeš naći počinka; pustiš li mu slobodne ruke, tražit će slobodu.
27 Ярмо й посторонок гнуть шию, тож рабові лукавому — колоди й побої.	27 Jaram i uzde savijaju šiju, a zla slugu klade i mučila.
28 Займи його працею, нехай не дармує: з безділля навчаються багато лихого.	28 Šalji ga na rad, da se ne ulijeni, jer lijenost poučava zloćama mnogim.
29 Нехай так працює, як йому личить, а коли не слухається — наклади кайдани.	29 Zaposli ga kako mu pripada, i ako ne sluša, stavi ga u okove.
30 Однак не вимагай ні від кого занадто й не роби нічого без здорового глузду.	30 Ali ne prelazi mjere ni prema kome i ne čini ništa nepravedno.
31 Коли маєш слугу, хай буде — мов ти сам; він бо — кровне твоє надбання.	31 Imaš li roba, neka ti bude kao ti sam, jer si ga krvlju stekao!
32 Коли маєш слугу — вважай його за брата, бо й як себе самого, так і його потребуватимеш.	32 Imaš li roba, postupaj s njim kao s bratom, jer ti je potreban kao ti sam sebi.
33 Як знущатимешся з нього, і він утече геть від тебе, то — на якій дорозі тоді його шукатимеш?	33 Ako ga zlostavljaš pa ti odbjegne, na kojem ćeš ga putu tražiti?