Сирах 30

Біблія	NOVA VULGATA
1 Хто любить свого сина — тримає для нього різку, щоб мати з нього врешті-решт утіху.	1 De filiis. Qui diligit filium suum, assi duat illi flagella, ut laetetur in novissimo suo.
2 Хто сина виховує добре — матиме з нього користь, а й серед знайомих пишатись ним буде.	2 Qui docet filium suum, fructum habebit in illo et in medio domesticorum in illo gloriabitur.
3 Хто сина повчає, тому заздритиме ворог, перед друзями ж буде ним радіти.	3 Qui docet filium suum, in zelum mittet inimicum et in medio amicorum gloriabitur in illo.
4 Такий батько, померши, наче й не вмре: по собі бо лишив подібного до себе.	4 Mortuus est pater eius et quasi non est mortuus: similem enim reliquit sibi post se.
5 За життя свого побачивши, милувався він з нього, тож при смерті своїй не зазнав він смутку.	5 In vita sua vidit et laetatus est in illo, in obitu suo non est contristatus. Nec confusus est coram inimicis:
6 Проти своїх ворогів лишив він відплатника, а й для друзів — того, хто добродійства оплатить.	6 reliquit enim defensorem domus contra inimicos et amicis reddentem gratiam.
7 Хто ж випещує сина — той і рани його перев’яже ще й над кожним його зойком серцем здригатиметься.	7 Qui blanditur filio, colligabit vulnera eius, et super omnem vocem turbabuntur viscera sua.
8 Необ’їжджений кінь стає норовистим, а син свавільний стає зухвалим.	8 Equus indomitus evadit durus, et filius remissus evadet praeceps.
9 Випестиш сина, — а він тебе розчарує, гратимешся з ним, — а він тебе засмутить.	9 Lacta filium, et paventem te faciet; lude cum eo, et contristabit te.
10 З ним не пересміхайся, щоб з ним не сумував ти та врешті-решт не скреготав зубами.	10 Non corrideas illi, ne doleas, et in novissimo obstupescent dentes tui.
11 За юности його не давай йому волі й очей не заплющуй, як поводиться по-дурному.	11 Non des illi potestatem in iuventute et ne despicias errata illius.
12 Ще замолоду роби його шию гнучкою, товчи йому боки, поки він ще молодий, бо, ставши впертим, він буде неслухняний.	12 Curva cervicem eius in iuventute et tunde latera eius, dum infans est, ne forte induret et non credat tibi, et erit tibi ab illo dolor animae.
13 Виховуй свого сина, ходи коло нього так, щоб ти не зазнав на собі його зухвальства.	13 Doce filium tuum et operare in illo, ne in turpitudinem illius offendas.
14 Бідний, а здоровий і сильний це краще, ніж багатий, а з ранами на своєму тілі.	14 Melior est pauper sanus et fortis viribus quam dives imbecillis et flagellatus in carne sua.
15 Здоров’я й сила ліпші від усякого золота, а сильне тіло — від надмірного багатства.	15 Salus carnis melior est omni auro et argento, et spiritus validus quam census immensus.
16 Немає багатства над тілесне здоров’я, і немає щастя над сердечну радість.	16 Non est census super censum salutis corporis, et non est oblectatio super cordis gaudium.
17 Краще смерть, ніж гірке життя, і вічний спочинок, ніж постійне чав’ядіння.	17 Melior est mors quam vita amara, et requies aeterna quam languor perseverans.
18 Що страви смачні для стуленого рота, те й приноси харчів, розкладених на гробі.	18 Bona effusa in ore clauso quasi appositiones epularum circumpositae sepulcro.
19 Яка ж бо користь від жертви бовванові? Таж він її ні їсти, ні нюхати не може! Отакий і той, хто має багатство, а не може ним покористуватись.	19 Quid proderit libatio idolo? Nec enim manducabit nec odorabitur:
20 Лиш очима він оглядає й стогне при тому, мов скопець, який, дівчину обіймаючи, — скиглить.	20 sic qui effugatur a Domino portans mercedes iniquitatis,
21 Не завдавай душі своїй жалю, не муч себе думами сумними.	21 videns oculis et ingemiscens sicut spado complectens virginem et suspirans.
22 Радощі серця — то життя людини, а чоловіка веселощі — довголіття.	22 Tristitiam non des animae tuae et non affligas temetipsum in consilio tuo.
23 Розважай себе, втішай своє серце, геть проганяй від себе печаль: багатьох бо сум уже погубив — немає ніякого з нього пожитку.	23 Iucunditas cordis haec est vita hominis et thesaurus sine defectione sanctitatis, et exsultatio viri est longaevitas.
24 Заздрість і гнів позбавляють віку, а журба завчасно старість приводить.	24 Indulge animae tuae et consolare cor tuum et tristitiam longe repelle a te.
25 Щедре й добре серце насичене буде і користатиме з свого харчування.	25 Multos enim occidit tristitia, et non est utilitas in illa;
	26 zelus et iracundia minuunt dies, et ante tempus senectam adducet cogitatus.
	27 Splendidum cor et bonum in epulis est; epulae enim illius diligenter fiunt.