Проповідник 3

Біблія	Biblia Sagrada
1 Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом:	1 Todo tiene su momento, y cada cosa su tiempo bajo el cielo:
2 час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати.	2 Tiempo de nacer, tiempo de morir; | tiempo de plantar, tiempo de arrancar;
3 Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати.	3 tiempo de matar, tiempo de sanar; | tiempo de destruir, tiempo de construir;
4 Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати.	4 tiempo de llorar, tiempo de reír; | tiempo de hacer duelo, tiempo de bailar;
5 Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати.	5 tiempo de arrojar piedras, tiempo de recogerlas; | tiempo de abrazar, tiempo de desprenderse;
6 Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати.	6 tiempo de buscar, tiempo de perder; | tiempo de guardar, tiempo de arrojar;
7 Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити.	7 tiempo de rasgar, tiempo de coser; | tiempo de callar, tiempo de hablar;
8 Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир.	8 tiempo de amar, tiempo de odiar; | tiempo de guerra, tiempo de paz.
9 Що за користь тому, хто працює, з того, над чим він трудиться?	9 ¿Qué saca el obrero de sus fatigas?
10 Я бачив те заняття, що Бог дав людям, щоб вони ним клопотались.	10 Comprobé la tarea que Dios ha encomendado a los hombres para que se ocupen en ella:
11 Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця.	11 todo lo hizo bueno a su tiempo, y les proporcionó el sentido del tiempo, pero el hombre no puede llegar a comprender la obra que hizo Dios, de principio a fin.
12 Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого, як веселитись і заживати добра поки віку його.	12 Y así he comprendido que el único bien del hombre es disfrutar y pasarlo bien en la vida.
13 А й те: чи їсть, чи п’є, чи заживає добра у кожній своїй праці, і це — дар Божий.	13 Pero que el hombre coma, beba y se regale en medio de sus fatigas es don de Dios.
14 Я знаю, що все, що робить Бог, воно буде повіки; нічого до нього не можна причинити, нічого від нього відняти; Бог робить так, щоб його боялись.	14 Comprendí que todo lo que hizo Dios durará siempre: nada se puede añadir ni restar. Y así hace Dios que lo teman.
15 Те, що є, — давно вже було, а те, що має бути, — вже є; Бог же викликає минуле.	15 Lo que es ya había sido, lo que será ya es, pues Dios hace que el pasado se repita.
16 Бачив я ще й таке під сонцем: на місці правосуддя — кривда; на місці справедливости — беззаконня.	16 Otra cosa he observado bajo el sol: en la sede del derecho, el delito; en el tribunal de la justicia, la iniquidad.
17 Я мовив у моїм сеоці: Праведника і грішника Бог буде судити, бо час-пора на всяку річ і на всякий вчинок.	17 Así que pensé: «Al justo y al malvado los juzgará Dios, pues hay un tiempo para cada asunto y un lugar para cada acción».
18 Я мовив про людей у моєму серці: Бог випробовує їх, щоб показати, що самі собі вони — скотина.	18 Acerca de los hombres, pensé lo siguiente: «Dios los prueba para que vean que, por sí mismos, son como los animales».
19 Бо доля людей і доля тварин — одна в них доля: як помирають ці, так помирають і ті, і один дух у всіх них; людина нічим не ліпша від скотини, бо усе — марнота.	19 En efecto, la suerte de hombres y animales es la misma: muere uno y muere el otro, todos tienen el mismo aliento de vida, y el hombre no supera a los animales. Todos son vanidad.
20 Усе прямує до одного місця; все з пороху постало і все повертається у порох.	20 Todos caminan al mismo lugar, todos vienen del polvo y todos vuelven al polvo.
21 Хто зна, чи людський дух знімається угору, а дух звірячий сходить наниз додолу?	21 ¿Quién sabe si el aliento de vida del hombre sube arriba y el aliento de vida del animal baja a la tierra?
22 Я побачив, що нема нічого кращого для чоловіка, як радіти своїми ділами; така бо його доля; бо хто дасть йому побачити, що буде після нього?	22 Y así observé que el único bien del hombre es disfrutar con lo que hace: esa es su paga. ¿Quién le va a guiar para que vea lo que pasará después de él?