Проповідник 3

Біблія	DIODATI
1 Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом:	1 OGNI cosa ha la sua stagione, ed ogni azione sotto il cielo ha il suo tempo.
2 час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати.	2 Vi è tempo di nascere, e tempo di morire; tempo di piantare, e tempo di divellere ciò che è piantato;
3 Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати.	3 tempo di uccidere, e tempo di sanare; tempo di distruggere, e tempo di edificare;
4 Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати.	4 tempo di piangere, e tempo di ridere; tempo di far cordoglio, e tempo di saltare;
5 Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати.	5 tempo di spargere le pietre, e tempo di raccorle; tempo di abbracciare, e tempo di allontanarsi dagli abbracciamenti;
6 Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати.	6 tempo di procacciare, e tempo di perdere; tempo di guardare, e tempo di gittar via;
7 Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити.	7 tempo di stracciare, e tempo di cucire; tempo di tacere, e tempo di parlare;
8 Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир.	8 tempo di amare, e tempo di odiare; tempo di guerra, e tempo di pace.
9 Що за користь тому, хто працює, з того, над чим він трудиться?	9 Che profitto ha chi fa alcuna cosa, di quello intorno a che egli si affatica?
10 Я бачив те заняття, що Бог дав людям, щоб вони ним клопотались.	10 Io ho veduta questa occupazione, che Iddio ha data a’ figliuoli degli uomini, acciocchè si occupino in essa
11 Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця.	11 Egli ha fatta ogni cosa bella nella sua stagione: ha eziandio posto l’eternità nel cuor degli uomini, senza che però l’uomo possa giammai rinvenir l’opere che Iddio ha fatte, da capo al fine.
12 Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого, як веселитись і заживати добра поки віку його.	12 Io ho conosciuto che fra essi non vi è altro bene, che di rallegrarsi, e di far bene in vita sua.
13 А й те: чи їсть, чи п’є, чи заживає добра у кожній своїй праці, і це — дар Божий.	13 Ed anche che ogni uomo mangi e beva; e, con ogni sua fatica, goda del bene, è dono di Dio.
14 Я знаю, що все, що робить Бог, воно буде повіки; нічого до нього не можна причинити, нічого від нього відняти; Бог робить так, щоб його боялись.	14 Io ho conosciuto che tutto quello che Iddio fa è in perpetuo; a ciò niente si può aggiungere, e niente se ne può diminuire; e Dio il fa, acciocchè gli uomini lo temano.
15 Те, що є, — давно вже було, а те, що має бути, — вже є; Бог же викликає минуле.	15 Ciò che è stato era già prima, e ciò che ha da essere già è stato; e Iddio ricerca quello che è passato
16 Бачив я ще й таке під сонцем: на місці правосуддя — кривда; на місці справедливости — беззаконня.	16 Avendo, oltre a ciò, veduto sotto il sole, che nel luogo del giudicio vi è l’empietà; che nel luogo della giustizia vi è l’empietà;
17 Я мовив у моїм сеоці: Праведника і грішника Бог буде судити, бо час-пора на всяку річ і на всякий вчинок.	17 io ho detto nel mio cuore: Iddio giudicherà il giusto e l’empio; perciocchè, là, vi è un tempo per ogni cosa e per ogni opera.
18 Я мовив про людей у моєму серці: Бог випробовує їх, щоб показати, що самі собі вони — скотина.	18 Io ho detto nel mio cuore, intorno alla condizione de’ figliuoli degli uomini, ch’egli sarebbe da desiderare che Iddio li chiarisse, e ch’essi vedessero che da loro stessi non sono altro che bestie.
19 Бо доля людей і доля тварин — одна в них доля: як помирають ці, так помирають і ті, і один дух у всіх них; людина нічим не ліпша від скотини, бо усе — марнота.	19 Perciocchè ciò che avviene a’ figliuoli degli uomini è ciò che avviene alle bestie; vi è un medesimo avvenimento per essi tutti; come muore l’uno, così muore l’altro, e tutti hanno un medesimo fiato; e l’uomo non ha vantaggio alcuno sopra le bestie; perciocchè tutti son vanità.
20 Усе прямує до одного місця; все з пороху постало і все повертається у порох.	20 Tutti vanno in un medesimo luogo; tutti sono stati fatti di polvere, e tutti ritornano in polvere.
21 Хто зна, чи людський дух знімається угору, а дух звірячий сходить наниз додолу?	21 Chi sa che lo spirito de’ figliuoli degli uomini salga in alto, e quel delle bestie scenda a basso sotterra?
22 Я побачив, що нема нічого кращого для чоловіка, як радіти своїми ділами; така бо його доля; бо хто дасть йому побачити, що буде після нього?	22 Io ho dunque veduto che non vi è altro bene, se non che l’uomo si rallegri nelle sue opere; conciossiachè questa sia la sua parte; perciocchè chi lo rimenerà, per veder quello che sarà dopo lui?