Проповідник 3

Біблія	Biblia Tysiąclecia
1 Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом:	1 Wszystko ma swój czas, i jest wyznaczona godzina na wszystkie sprawy pod niebem:
2 час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати.	2 Jest czas rodzenia i czas umierania, czas sadzenia i czas wyrywania tego, co zasądzono,
3 Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати.	3 czas zabijania i czas leczenia, czas burzenia i czas budowania,
4 Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати.	4 czas płaczu i czas śmiechu, czas zawodzenia i czas pląsów,
5 Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати.	5 czas rzucania kamieni i czas ich zbierania, czas pieszczot cielesnych i czas wstrzymywania się od nich,
6 Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати.	6 czas szukania i czas tracenia, czas zachowania i czas wyrzucania,
7 Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити.	7 czas rozdzierania i czas zszywania, czas milczenia i czas mówienia,
8 Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир.	8 czas miłowania i czas nienawiści, czas wojny i czas pokoju.
9 Що за користь тому, хто працює, з того, над чим він трудиться?	9 Cóż przyjdzie pracującemu z trudu, jaki sobie zadaje?
10 Я бачив те заняття, що Бог дав людям, щоб вони ним клопотались.	10 Przyjrzałem się pracy, jaką Bóg obarczył ludzi, by się nią trudzili.
11 Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця.	11 Uczynił wszystko pięknie w swoim czasie, dał im nawet wyobrażenie o dziejach świata, tak jednak, że nie pojmie człowiek dzieł, jakich Bóg dokonuje od początku aż do końca.
12 Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого, як веселитись і заживати добра поки віку його.	12 Poznałem, że dla niego nic lepszego, niż cieszyć się i o to dbać, by szczęścia zaznać w swym życiu.
13 А й те: чи їсть, чи п’є, чи заживає добра у кожній своїй праці, і це — дар Божий.	13 Bo też, że człowiek je i pije, i cieszy się szczęściem przy całym swym trudzie - to wszystko dar Boży.
14 Я знаю, що все, що робить Бог, воно буде повіки; нічого до нього не можна причинити, нічого від нього відняти; Бог робить так, щоб його боялись.	14 Poznałem, że wszystko, co czyni Bóg, na wieki będzie trwało: do tego nic dodać nie można ani od tego coś odjąć. A Bóg tak działa, by się Go ludzie bali.
15 Те, що є, — давно вже було, а те, що має бути, — вже є; Бог же викликає минуле.	15 To, co jest, już było, a to, co ma być kiedyś, już jest; Bóg przywraca to, co przeminęło.
16 Бачив я ще й таке під сонцем: на місці правосуддя — кривда; на місці справедливости — беззаконня.	16 I dalej widziałem pod słońcem: w miejscu sądu - niegodziwość, w miejscu sprawiedliwości - nieprawość.
17 Я мовив у моїм сеоці: Праведника і грішника Бог буде судити, бо час-пора на всяку річ і на всякий вчинок.	17 Powiedziałem sobie: Zarówno sprawiedliwego jak i bezbożnego będzie sądził Bóg: na każdą bowiem sprawę i na każdy czyn jest czas wyznaczony.
18 Я мовив про людей у моєму серці: Бог випробовує їх, щоб показати, що самі собі вони — скотина.	18 Powiedziałem sobie: Ze względu na synów ludzkich tak się dzieje. Bóg chce ich bowiem doświadczyć, żeby wiedzieli, że sami przez się są tylko zwierzętami.
19 Бо доля людей і доля тварин — одна в них доля: як помирають ці, так помирають і ті, і один дух у всіх них; людина нічим не ліпша від скотини, бо усе — марнота.	19 Los bowiem synów ludzkich jest ten sam, co i los zwierząt; los ich jest jeden: jaka śmierć jednego, taka śmierć drugiego, i oddech życia ten sam. W niczym więc człowiek nie przewyższa zwierząt, bo wszystko jest marnością.
20 Усе прямує до одного місця; все з пороху постало і все повертається у порох.	20 Wszystko idzie na jedno miejsce: powstało wszystko z prochu i wszystko do prochu znów wraca.
21 Хто зна, чи людський дух знімається угору, а дух звірячий сходить наниз додолу?	21 Któż pozna, czy siła życiowa synów ludzkich idzie w górę, a siła życiowa zwierząt zstępuje w dół, do ziemi?
22 Я побачив, що нема нічого кращого для чоловіка, як радіти своїми ділами; така бо його доля; бо хто дасть йому побачити, що буде після нього?	22 Zobaczyłem więc, że nie ma nic lepszego nad to, że się człowiek cieszy ze swych dzieł, gdyż taki jego udział. Bo któż mu pozwoli widzieć, co stanie się potem?