Приповідок 9

Біблія	Библия Синодальный перевод
¹ Мудрість собі будинок збудувала \| і витесала сім стовпів до нього.	¹ Премудрость построила себе дом, вытесала семь столбов его,
² Забила свої жертви, вина свого налила \| і стіл свій теж приготувала.	² заколола жертву, растворила вино свое и приготовила у себя трапезу;
³ Послала своїх служниць, щоб оповістити, \| по щонайвищих закутках у місті:	³ послала слуг своих провозгласить с возвышенностей городских:
⁴ Хто простодушний, нехай сюди заверне, \| безумному ж вона сказала:	⁴ 'кто неразумен, обратись сюда!' И скудоумному она сказала:
⁵ «Ходіте, мій хліб їжте, \| і вино, що я приготувала, пийте;	⁵ 'идите, ешьте хлеб мой и пейте вино, мною растворенное;
⁶ киньте безумство — й житимете, \| ходіть дорогою розуму.»	⁶ оставьте неразумие, и живите, и ходите путем разума'.
⁷ Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, \| а сором — хто докоряє грішникові.	⁷ Поучающий кощунника наживет себе бесславие, и обличающий нечестивого--пятно себе.
⁸ Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; \| докоряй мудрому, — він тебе полюбить.	⁸ Не обличай кощунника, чтобы он не возненавидел тебя; обличай мудрого, и он возлюбит тебя;
⁹ Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; \| навчи праведника, і він знання побільшить.	⁹ дай [наставление] мудрому, и он будет еще мудрее; научи правдивого, и он приумножит знание.
¹⁰ Початок мудрости — острах Господній; \| спізнання Всесвятого — розум.	¹⁰ Начало мудрости--страх Господень, и познание Святаго--разум;
¹¹ Бо мною продовжиться вік твій, \| роки життя твого причиняться.	¹¹ потому что чрез меня умножатся дни твои, и прибавится тебе лет жизни.
¹² Коли ти мудрий, мудрий для себе; \| коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.	¹² если ты мудр, то мудр для себя; и если буен, то один потерпишь.
¹³ Дурнота — пустотлива, \| недбала, не відає нічого.	¹³ Женщина безрассудная, шумливая, глупая и ничего не знающая
¹⁴ Сидить біля дверей свого будинку, \| на троні, на висотах у місті,	¹⁴ садится у дверей дома своего на стуле, на возвышенных местах города,
¹⁵ щоб кликати перехожих; \| що дорогою собі простують.	¹⁵ чтобы звать проходящих дорогою, идущих прямо своими путями:
¹⁶ «Хто невіглас, нехай сюди заверне», \| а безумному вона каже:	¹⁶ 'кто глуп, обратись сюда!' и скудоумному сказала она:
¹⁷ «Вода украдена солодка, \| і смачний хліб схований!»	¹⁷ 'воды краденые сладки, и утаенный хлеб приятен'.
¹⁸ А він і не знає, що там тіні \| і що її гості в самій глибині Шеолу.	¹⁸ И он не знает, что мертвецы там, и что в глубине преисподней зазванные ею.