Приповідок 9

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Мудрість собі будинок збудувала | і витесала сім стовпів до нього.	1 Премудрость построила себе дом, вытесала семь столбов его,
2 Забила свої жертви, вина свого налила | і стіл свій теж приготувала.	2 заколола жертву, растворила вино свое и приготовила у себя трапезу;
3 Послала своїх служниць, щоб оповістити, | по щонайвищих закутках у місті:	3 послала слуг своих провозгласить с возвышенностей городских:
4 Хто простодушний, нехай сюди заверне, | безумному ж вона сказала:	4 'кто неразумен, обратись сюда!' И скудоумному она сказала:
5 «Ходіте, мій хліб їжте, | і вино, що я приготувала, пийте;	5 'идите, ешьте хлеб мой и пейте вино, мною растворенное;
6 киньте безумство — й житимете, | ходіть дорогою розуму.»	6 оставьте неразумие, и живите, и ходите путем разума'.
7 Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, | а сором — хто докоряє грішникові.	7 Поучающий кощунника наживет себе бесславие, и обличающий нечестивого--пятно себе.
8 Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; | докоряй мудрому, — він тебе полюбить.	8 Не обличай кощунника, чтобы он не возненавидел тебя; обличай мудрого, и он возлюбит тебя;
9 Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; | навчи праведника, і він знання побільшить.	9 дай [наставление] мудрому, и он будет еще мудрее; научи правдивого, и он приумножит знание.
10 Початок мудрости — острах Господній; | спізнання Всесвятого — розум.	10 Начало мудрости--страх Господень, и познание Святаго--разум;
11 Бо мною продовжиться вік твій, | роки життя твого причиняться.	11 потому что чрез меня умножатся дни твои, и прибавится тебе лет жизни.
12 Коли ти мудрий, мудрий для себе; | коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.	12 если ты мудр, то мудр для себя; и если буен, то один потерпишь.
13 Дурнота — пустотлива, | недбала, не відає нічого.	13 Женщина безрассудная, шумливая, глупая и ничего не знающая
14 Сидить біля дверей свого будинку, | на троні, на висотах у місті,	14 садится у дверей дома своего на стуле, на возвышенных местах города,
15 щоб кликати перехожих; | що дорогою собі простують.	15 чтобы звать проходящих дорогою, идущих прямо своими путями:
16 «Хто невіглас, нехай сюди заверне», | а безумному вона каже:	16 'кто глуп, обратись сюда!' и скудоумному сказала она:
17 «Вода украдена солодка, | і смачний хліб схований!»	17 'воды краденые сладки, и утаенный хлеб приятен'.
18 А він і не знає, що там тіні | і що її гості в самій глибині Шеолу.	18 И он не знает, что мертвецы там, и что в глубине преисподней зазванные ею.