Приповідок 23

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Коли сядеш їсти з вельможею, | добре вважай на те, хто перед тобою,	1 Когда сядешь вкушать пищу с властелином, то тщательно наблюдай, что перед тобою,
2 і поклади собі ножа на горло, | коли ти надто ласий.	2 и поставь преграду в гортани твоей, если ты алчен.
3 На ласощі його не надься: | то оманлива страва.	3 Не прельщайся лакомыми яствами его; это--обманчивая пища.
4 В багатство не силкуйся вбиватись; | покинь думати про нього.	4 Не заботься о том, чтобы нажить богатство; оставь такие мысли твои.
5 Подивишся на нього, а його вже немає, | бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.	5 Устремишь глаза твои на него, и--его уже нет; потому что оно сделает себе крылья и, как орел, улетит к небу.
6 Не їж хліба із скнарою, | на його ласощі не надься,	6 Не вкушай пищи у человека завистливого и не прельщайся лакомыми яствами его;
7 бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці: | «їж, пий!» — він тобі скаже, | та його серце не з тобою.	7 потому что, каковы мысли в душе его, таков и он; 'ешь и пей', говорит он тебе, а сердце его не с тобою.
8 Шматок, що з’їв, ти повернеш, | і слова твої солодкі втратиш.	8 Кусок, который ты съел, изблюешь, и добрые слова твои ты потратишь напрасно.
9 Не говори до вух дурному, | бо він зневажить мудрість слів твоїх.	9 В уши глупого не говори, потому что он презрит разумные слова твои.
10 Не пересувай межі древньої, | і не вдирайся в поля сирітські,	10 Не передвигай межи давней и на поля сирот не заходи,
11 бо їх заступник сильний; | він захистить їхнє діло супроти тебе.	11 потому что Защитник их силен; Он вступится в дело их с тобою.
12 Прихили твоє серце до навчання, | і твої вуха до слів науки.	12 Приложи сердце твое к учению и уши твои--к умным словам.
13 Не щади для хлопця картання: | не умре бо, як битимеш його різкою.	13 Не оставляй юноши без наказания: если накажешь его розгою, он не умрет;
14 Ти битимеш його різкою | — і врятуєш його душу від Шеолу.	14 ты накажешь его розгою и спасешь душу его от преисподней.
15 Мій сину! Як серце твоє мудре, | то й моє серце теж буде радіти,	15 Сын мой! если сердце твое будет мудро, то порадуется и мое сердце;
16 і моє нутро буде веселитись, | коли уста твої казатимуть праві речі.	16 и внутренности мои будут радоваться, когда уста твои будут говорить правое.
17 Нехай твоє серце грішникам не заздрить, | але будь у Господнім страсі повсякденно,	17 Да не завидует сердце твое грешникам, но да пребудет оно во все дни в страхе Господнем;
18 бо будучина існує напевне, | і твоя надія не буде марна.	18 потому что есть будущность, и надежда твоя не потеряна.
19 Слухай, сину мій, і будь мудрий, | справляй серце твоє на путь (праву).	19 Слушай, сын мой, и будь мудр, и направляй сердце твое на прямой путь.
20 Не бувай з тими, що впиваються вином, | ані між тими, що обжираються м’ясом,	20 Не будь между упивающимися вином, между пресыщающимися мясом:
21 бо п’яниці й ненажери зубожіють, | а довге спання їх вбирає у лахи.	21 потому что пьяница и пресыщающийся обеднеют, и сонливость оденет в рубище.
22 Слухай батька, що породив тебе; | не зневажай матері, коли вона старенька.	22 Слушайся отца твоего: он родил тебя; и не пренебрегай матери твоей, когда она и состарится.
23 Придбай правду й не продавай її, | — мудрість, навчання й розум.	23 Купи истину и не продавай мудрости и учения и разума.
24 Праведного батько веселитиметься вельми, | і хто мудрого породив, буде ним радіти.	24 Торжествует отец праведника, и родивший мудрого радуется о нем.
25 Нехай радіють батько твій і мати; | нехай веселиться та, що тебе породила.	25 Да веселится отец твой и да торжествует мать твоя, родившая тебя.
26 Дай мені, сину, твоє серце, | і твої очі нехай доріг моїх пильнують,	26 Сын мой! отдай сердце твое мне, и глаза твои да наблюдают пути мои,
27 бо блудниця — то глибока яма, | вузька криниця — чужинка.	27 потому что блудница--глубокая пропасть, и чужая жена--тесный колодезь;
28 Неначе харцизяка, вона засідає | і між людьми зрадників множить.	28 она, как разбойник, сидит в засаде и умножает между людьми законопреступников.
29 У кого: «Ой» — у кого: «Ой, леле»? | У кого сварка, у кого скарги? | У кого рани без причини? | У кого очі червоні?	29 У кого вой? у кого стон? у кого ссоры? у кого горе? у кого раны без причины? у кого багровые глаза?
30 У тих, що при вині засиджуються довго; | у тих, що ходять смакувати вино пахуче.	30 У тех, которые долго сидят за вином, которые приходят отыскивать [вина] приправленного.
31 Не приглядайся до вина, яке воно червоне, | як гарно світиться у кубку, | як лагідненько ллється.	31 Не смотри на вино, как оно краснеет, как оно искрится в чаше, как оно ухаживается ровно:
32 Потім воно вкусить, як гадина, | утне, немов зміюка.	32 впоследствии, как змей, оно укусит, и ужалит, как аспид;
33 Тобі ввижатимуться дивні речі, | серце твоє буде дурниці говорити;	33 глаза твои будут смотреть на чужих жен, и сердце твое заговорит развратное,
34 і будеш немов той, що дрімає серед моря, | або як той, що вгорі лежить на щоглі.	34 и ты будешь, как спящий среди моря и как спящий на верху мачты.
35 «Били мене, та мене не боліло, | товкли мене, та не знав я нічого. | Коли ж я прокинусь? | Я буду знов того шукати!»	35 [И скажешь]: 'били меня, мне не было больно; толкали меня, я не чувствовал. Когда проснусь, опять буду искать того же'.