Приповідок 17

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Ліпше шматок хліба та мир до нього, | ніж хата, повна жертвенного м’яса, та незгода.	1 Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором.
2 Розумний слуга старшує над ганебним сином, | — з братами він розділить спадщину.	2 Разумный раб господствует над беспутным сыном и между братьями разделит наследство.
3 Як горно срібло, а вогонь золото, | так Господь випробовує серце.	3 Плавильня--для серебра, и горнило--для золота, а сердца испытывает Господь.
4 Злочинець уважний на згубну мову, | а брехун прислухається до лукавого язика.	4 Злодей внимает устам беззаконным, лжец слушается языка пагубного.
5 Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає; | і хто нещастю радий, той не уникне кари.	5 Кто ругается над нищим, тот хулит Творца его; кто радуется несчастью, тот не останется ненаказанным.
6 Вінець старих людей — сини синів; | слава ж дітей — їхні батьки.	6 Венец стариков--сыновья сыновей, и слава детей--родители их.
7 Не личить дурневі наказуюча мова, | тим менше князеві — уста брехливі.	7 Неприлична глупому важная речь, тем паче знатному--уста лживые.
8 Гостинець — самоцвіт для того, хто його має: | куди б не обернувсь він, матиме щастя.	8 Подарок--драгоценный камень в глазах владеющего им: куда ни обратится он, успеет.
9 Хто провину покриває — той любови шукає; | хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.	9 Прикрывающий проступок ищет любви; а кто снова напоминает о нем, тот удаляет друга.
10 Більше картання проймає розумного, | аніж дурного сто ударів.	10 На разумного сильнее действует выговор, нежели на глупого сто ударов.
11 Лихий шукає тільки заколоту, | тож на нього посланий буде жорстокий ангел.	11 Возмутитель ищет только зла; поэтому жестокий ангел будет послан против него.
12 Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, | аніж на дурня, коли він шаліє.	12 Лучше встретить человеку медведицу, лишенную детей, нежели глупца с его глупостью.
13 Хто за добро злом платить, | від хати того зло не відійде.	13 Кто за добро воздает злом, от дома того не отойдет зло.
14 Почати сварку — немов випустити воду: | покинь спір, заки зчиниться сварка.	14 Начало ссоры--как прорыв воды; оставь ссору прежде, нежели разгорелась она.
15 І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує, | обидва вони огидні Господеві.	15 Оправдывающий нечестивого и обвиняющий праведного--оба мерзость пред Господом.
16 Навіщо гроші в руках дурня? | Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.	16 К чему сокровище в руках глупца? Для приобретения мудрости [у] [него] нет разума.
17 Друг любить протягом усього часу; | він братом буде, коли спаде нещастя.	17 Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья.
18 Не має глузду той, хто зобов’язується | і дає запоруку перед ближнім.	18 Человек малоумный дает руку и ручается за ближнего своего.
19 Хто любить рани, той любить сварку; | а хто нахабний, той занепаду шукає.	19 Кто любит ссоры, любит грех, и кто высоко поднимает ворота свои, тот ищет падения.
20 Підступне серце добра не знаходить; | язик лукавий у біду потрапляє.	20 Коварное сердце не найдет добра, и лукавый язык попадет в беду.
21 Хто народжує дурня — собі на журбу народжує; | тим то батько дурного радощів не знає.	21 Родил кто глупого, --себе на горе, и отец глупого не порадуется.
22 Веселе серце — ліки добрі; | а дух прибитий висушує й кості.	22 Веселое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости.
23 Гостинці з пазухи бере безбожний, | щоб скривити стежки правосуддя.	23 Нечестивый берет подарок из пазухи, чтобы извратить пути правосудия.
24 Мудрість у розумного перед очима, | дурного ж очі на край землі несуться.	24 Мудрость--пред лицем у разумного, а глаза глупца--на конце земли.
25 Безумний син своєму батькові досада, | і гіркота тій, що його вродила.	25 Глупый сын--досада отцу своему и огорчение для матери своей.
26 Карати справедливого не добре, | як і бити благородного за правоту.	26 Нехорошо и обвинять правого, [и] бить вельмож за правду.
27 Хто в словах здержливий, той має знання, | і розумний той, у кого кров холодна.	27 Разумный воздержан в словах своих, и благоразумный хладнокровен.
28 І дурень, як мовчить, здається мудрим, | і розважливим, як стулить губи.	28 И глупец, когда молчит, может показаться мудрым, и затворяющий уста свои--благоразумным.