Приповідок 17

Біблія	Biblia Tysiąclecia
1 Ліпше шматок хліба та мир до нього, | ніж хата, повна жертвенного м’яса, та незгода.	1 Lepszy jest suchy kęs chleba w spokoju niż dom pełen biesiad kłótliwych.
2 Розумний слуга старшує над ганебним сином, | — з братами він розділить спадщину.	2 Sługa rozumny weźmie górę nad bezecnym synem i z braćmi posiądzie dziedzictwo.
3 Як горно срібло, а вогонь золото, | так Господь випробовує серце.	3 Dla srebra - tygiel, dla złota - piec, a dla serc probierzem jest Pan.
4 Злочинець уважний на згубну мову, | а брехун прислухається до лукавого язика.	4 Nikczemnik zważa na wargi nieprawe, oszust słucha języka przewrotnych.
5 Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає; | і хто нещастю радий, той не уникне кари.	5 Kto drwi z ubogiego, znieważa jego Stwórcę, kto cieszy się z klęski, nie ujdzie karania.
6 Вінець старих людей — сини синів; | слава ж дітей — їхні батьки.	6 Koroną starców - synowie synów, a chlubą synów - ojcowie.
7 Не личить дурневі наказуюча мова, | тим менше князеві — уста брехливі.	7 Nie przystoi głupcowi mowa wytworna, tym mniej możnemu - warga kłamliwa.
8 Гостинець — самоцвіт для того, хто його має: | куди б не обернувсь він, матиме щастя.	8 Dla dającego - dar kamieniem szczęścia: gdziekolwiek się zwróci, ma powodzenie.
9 Хто провину покриває — той любови шукає; | хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.	9 Kto szuka miłości, cudzy błąd tai; kto sprawę rozgłasza, poróżnia przyjaciół.
10 Більше картання проймає розумного, | аніж дурного сто ударів.	10 Nagana głębiej działa na mądrego niżeli na głupiego sto batów.
11 Лихий шукає тільки заколоту, | тож на нього посланий буде жорстокий ангел.	11 Zły szuka jedynie buntu, lecz zwiastun nieszczęścia będzie mu posłany.
12 Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, | аніж на дурня, коли він шаліє.	12 Raczej spotkać niedźwiedzicę, co straciła małe, niżeli głupiego z jego głupotą.
13 Хто за добро злом платить, | від хати того зло не відійде.	13 Kto złem za dobre odpłaca, temu zło nie ustąpi z domu.
14 Почати сварку — немов випустити воду: | покинь спір, заки зчиниться сварка.	14 Kłótnię zaczynać to dać upust wodzie, nim spór wybuchnie - uciekaj!
15 І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує, | обидва вони огидні Господеві.	15 Kto uwalnia łotra i kto skazuje niewinnych: Pan do obu czuje odrazę.
16 Навіщо гроші в руках дурня? | Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.	16 Po cóż pieniądze w ręku głupiego? Brak mu rozumu, by nabyć mądrości.
17 Друг любить протягом усього часу; | він братом буде, коли спаде нещастя.	17 Przyjaciel kocha w każdym czasie, a bratem się staje w nieszczęściu.
18 Не має глузду той, хто зобов’язується | і дає запоруку перед ближнім.	18 Niemądry jest ten, kto daje porękę i kto przysięgą ręczy za bliźniego.
19 Хто любить рани, той любить сварку; | а хто нахабний, той занепаду шукає.	19 Kto lubi kłótnie, grzech lubi, kto podwyższa bramę, szuka zagłady.
20 Підступне серце добра не знаходить; | язик лукавий у біду потрапляє.	20 Szczęścia nie zazna serce przewrotne, w zło wpada - kto przewrotny w języku.
21 Хто народжує дурня — собі на журбу народжує; | тим то батько дурного радощів не знає.	21 Kto zrodził głupca, wiele ma zmartwień, nie cieszy się ojciec nicponia.
22 Веселе серце — ліки добрі; | а дух прибитий висушує й кості.	22 Radość serca wychodzi na zdrowie, duch przygnębiony wysusza kości.
23 Гостинці з пазухи бере безбожний, | щоб скривити стежки правосуддя.	23 Niegodziwiec dar bierze z zanadrza, by ścieżki prawa naginać.
24 Мудрість у розумного перед очима, | дурного ж очі на край землі несуться.	24 Przed rozumnego obliczem jest mądrość, lecz oczy głupiego na krańcach ziemi.
25 Безумний син своєму батькові досада, | і гіркота тій, що його вродила.	25 Zmartwieniem ojca syn niemądry, goryczą - swej rodzicielki.
26 Карати справедливого не добре, | як і бити благородного за правоту.	26 Dla sprawiedliwego i kara grzywny niedobra, zbić rózgą zacnego to przeciw prawości.
27 Хто в словах здержливий, той має знання, | і розумний той, у кого кров холодна.	27 Rozsądek posiadł, kto w słowach oszczędny, kto spokojnego ducha - roztropny.
28 І дурень, як мовчить, здається мудрим, | і розважливим, як стулить губи.	28 I głupi, gdy milczy, wydaje się mądrym, kto wargi zamyka - bezpieczny.