Приповідок 1

Біблія	EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL
1 Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля,	1 Sprichwörter Salomos, des Sohnes Davids, des Königs von Israel:
2 щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні,	2 um Weisheit zu lernen und Zucht, um kundige Rede zu verstehen,
3 щоб засвоїти (собі) освічену науку, | — справедливість, правосуддя та правоту, —	3 um Zucht und Verständnis zu erlangen, Gerechtigkeit, Rechtssinn und Redlichkeit,
4 щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність,	4 um Unerfahrenen Klugheit zu verleihen, der Jugend Kenntnis und Umsicht.
5 щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади,	5 Der Weise höre und vermehre sein Wissen, der Verständige lerne kluge Führung,
6 щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки.	6 um Sinnspruch und Gleichnis zu verstehen, die Worte und Rätsel der Weisen.
7 Острах Господній — початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують.	7 Gottesfurcht ist Anfang der Erkenntnis, nur Toren verachten Weisheit und Zucht.
8 Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї,	8 Höre, mein Sohn, auf die Mahnung des Vaters und die Lehre deiner Mutter verwirf nicht!
9 бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию.	9 Sie sind ein schöner Kranz auf deinem Haupt und eine Kette für deinen Hals.
10 Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся!	10 Mein Sohn, wenn dich Sünder locken, dann folg ihnen nicht,
11 Як скажуть: «Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного — без усякої причини,	11 wenn sie sagen: Geh mit uns, wir wollen darauf lauern, Blut zu vergießen, ohne Grund dem Arglosen nachzustellen;
12 поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть!	12 wie die Unterwelt wollen wir sie lebendig verschlingen, Männer in ihrer Kraft, als wären sie dem Grab verfallen.
13 Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю.	13 Manch kostbares Stück werden wir finden, mit Beute unsere Häuser füllen.
14 Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!»	14 Wirf dein Los in unserm Kreis, gemeinsam sei uns der Beutel.
15 Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки,	15 Mein Sohn, geh nicht mit ihnen, halte deinen Fuß fern von ihrem Pfad!
16 бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити.	16 Denn ihre Füße laufen dem Bösen nach, sie eilen, Blut zu vergießen.
17 Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи.	17 Umsonst wird das Netz ausgespannt vor den Augen aller Vögel;
18 Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають.	18 sie aber lauern auf ihr eigenes Blut, sie trachten sich selbst nach dem Leben.
19 Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має.	19 So enden alle, die sich durch Raub bereichern: Wer ihn an sich nimmt, dem raubt er das Leben.
20 Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає,	20 Die Weisheit ruft laut auf der Straße, auf den Plätzen erhebt sie ihre Stimme.
21 на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує:	21 Am Anfang der Mauern predigt sie, an den Stadttoren hält sie ihre Reden:
22 «Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку?	22 Wie lang noch, ihr Törichten, liebt ihr Betörung, gefällt den Zuchtlosen ihr dreistes Gerede, hassen die Toren Erkenntnis?
23 Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам.	23 Wendet euch meiner Mahnung zu! Dann will ich auf euch meinen Geist ausgießen und meine Worte euch kundtun.
24 За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати,	24 Als ich rief, habt ihr euch geweigert, meine drohende Hand hat keiner beachtet;
25 за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, —	25 jeden Rat, den ich gab, habt ihr ausgeschlagen, meine Mahnung gefiel euch nicht.
26 то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде;	26 Darum werde auch ich lachen, wenn euch Unglück trifft, werde spotten, wenn Schrecken über euch kommt,
27 як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток.	27 wenn der Schrecken euch wie ein Unwetter naht und wie ein Sturm euer Unglück hereinbricht, wenn Not und Drangsal euch überfallen.
28 Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.	28 Dann werden sie nach mir rufen, doch ich höre nicht; sie werden mich suchen, aber nicht finden.
29 За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли,	29 Weil sie die Einsicht hassten und nicht die Gottesfurcht wählten,
30 поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, —	30 meinen Rat nicht wollten, meine ganze Mahnung missachteten,
31 тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми.	31 sollen sie nun essen von der Frucht ihres Tuns und von ihren Plänen sich sättigen.
32 Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх.	32 Denn die Abtrünnigkeit der Haltlosen ist ihr Tod, die Sorglosigkeit der Toren ist ihr Verderben.
33 Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха».	33 Wer aber auf mich hört, wohnt in Sicherheit, ihn stört kein böser Schrecken.