І Макавеїв 1

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції,	1 E fatto è, poi che percosse Alessandro di Filippo di Macedonia, il quale primo regnò in Grecia, uscito della terra di Cetim, (contro a) Dario re di Persia e di Media,
2 взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі.	2 ordinò molte battaglie, e tutte le vinse, e uccise gli re della terra.
3 Він пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів. Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо.	3 E passòe infino alle fini della terra, e tolse le spoglie della moltitudine delle genti; e tenne la terra silenzio nel suo conspetto.
4 Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини.	4 E radunò potenza, e oste molto forte; e lo suo animo s' innalzòe da prendere e d' aggrandire.
5 Та по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти.	5 E acquistòe li paesi delle genti, e soggiogòe li tiranni; e dispuosegli a rendere tributo a lui.
6 От і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство.	6 E dopo queste cose infermòe, e conobbe ch' egli dovea morire.
7 Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер,	7 E convocò a sè (tutte le genti) li uomini e baroni, i quali erano stati nutriti con lui insino nella sua gioventù; e (loro venendo a lui, gli) divise lo suo regno intra loro, (dando a ciascuno quello che gli si convenia).
8 і старшини його захопили владу, кожний у своїй країні.	8 Egli regnò, il detto Alessandro, XII anni (in grande stato), e poi si morì.
9 Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха.	9 E li suoi baroni tennono il suo reame, ciascuno nel suo luogo.
10 Вийшов з них грішний нащадок — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування.	10 E tutti, dopo la sua morte, si posono in capo corona d' oro per molti anni, e poi i loro figliuoli dopo loro; e (di costoro) moltiplicaróno (molti) mali in terra.
11 Того часу з’явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів.»	11 E di loro uscìe la radice di peccato, ciò fue il gentile Antioco, figliuolo dello re Antioco, il quale era istato a Roma per ostaggio; e regnòe negli anni CXXXVII del regno de' Greci.
12 Сподобалось їм це слово,	12 In quel tempo si partirono alquanti malvagi uomini del popolo d' Israel, e confortarono molti altri (andare a fare male), dicendo: andiamo, e disponiamo il testamento (di Dio) colle genti le quali dimorano intorno a noi; conciosia cosa che, poi che noi ci partimmo da loro, molti mali ci sono avvenuti.
13 і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї.	13 E parve loro buono questo consiglio.
14 От і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм,	14 E così si partirono alquanti del popolo, e andàronsene allo re (Antioco); a' quali egli diede signoria di fare la giustizia delle genti (cioè di vivere secondo il modo de' pagani).
15 затерли собі знаки обрізання, відкупили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити.	15 Ed edificarono in Ierusalem giocosa giostra, secondo la legge delle (strane) nazioni.
16 Коли ж царство за Антіоха скріпилося, задумав він стати царем і над Єгиптом, щоб царювати над обидвома царствами.	16 E feciono a loro prepuzii, e partìrsi dal santo testamento, e aggiunsonsi alle nazioni, e straniaronsi acciò che facessono male.
17 Він увійшов у Єгипет з величезним військом, з колісницями, слонами, кіннотою й численними кораблями,	17 E così fu disposto lo regno alla volontà di Antioco, e incominciò a regnare nella terra d' Egitto, acciò ch' egli regnasse sopra due reami.
18 і вирушив війною на Птолемея, єгипетського царя; але Птолемей злякавсь його й утік, полишивши багато смертельно поранених.	18 Ed entròe in Egitto con grande moltitudine di gente, con carri ed elefanti e cavalieri armati, e con grande moltitudine di navi.
19 Сирійці захопили укріплені міста у Єгипетськім краю, а Антіох забрав здобич з Єгипетського краю.	19 E fece battaglia contro a Tolomeo re di Egitto; di che fu sconfitto Tolomeo; e fuggirono, e molti ne furono abbattuti e feriti.
20 Розгромивши, отже, у 143 році Єгипет, Антіох повернувся й рушив з величезним військом на Ізраїля та на Єрусалим;	20 Allora prese lo re Antioco le cittadi armate d'Egitto, e rubò (le cittadi e) le ricchezze del paese d'Egitto.
21 увійшов зарозуміло у святиню й забрав золотий жертовник і ліхтар з усім приналежним до нього посудом,	21 Negli anni CXLIII (del regno de' Greci, e) poi ch' egli ebbe conquistato lo reame d' Egitto, egli venne verso il popolo d' Israel.
22 а й стіл появлення, чаші, кубки й золоті полумиски і завісу, вінки та золоту прикрасу, що були спереду храму, — усе пообдирав.	22 E sì venne in Ierusalem con moltitudine di genti.
23 Забрав він срібло, золото, дорогий посуд і загарбав тайні скарби, що знайшов.	23 Ed entrò nella chiesa di Dio con superbia, e rubòe l'altare dell' oro e lo candeliere del lume e tutti gli altri suoi vaselli, e la mensa della proposizione e li vasi da sacrificare, e le guastarde e li mortai dell' oro, il velo e le corone e l' ornamento dell' oro, il quale era nella faccia del tempio; e ogni cosa ispezzòe.
24 Забрав він усе те та й подався у свій край, учинивши велику різню й виговорюючи дуже зарозуміло.	24 Di che tolse l'oro e l'argento e' vaselli dell' oro, e prese li nascosi tesori i quali egli trovòe; e rubate tutte queste cose, egli se n' andòe nella terra sua.
25 Великий смуток огорнув Ізраїля по всіх усюдах:	25 E fece grande tagliata d' uomini, parlando con grande superbia.
26 начальники й старші застогнали, дівчата і хлопці повмлівали, жіноча врода занапастилася.	26 Ecco che si levò gran pianto nel popolo d' Israel, e in ogni loro luogo.
27 Кожний новоженець заплакав, одружена, сидівши у світлиці, засмутилась.	27 E piansono li principi e li vecchi; e li giovani e le vergini (e di quegli che) infermarono; e la bellezza delle donne si cambiò.
28 Земля здригнулась із-за своїх мешканців. Кожен дім Якова був соромом вкритий.	28 E ogni marito si lamentava; e (con ogni lamento) si lamentavano le pulcelle ch' erano da maritarsi.
29 Після двох років вислав цар головного збирача податків по містах Юди; він прибув у Єрусалим з великим військом	29 Tutta la terra si commosse sopra li suoi abitatori, e tutto il lignaggio di Iacob fu ripieno di confusione.
30 і говорив до них підступно мирними словами, а ті йняли йому віри. Тоді він зненацька напав на місто й побив його страшно, вигубивши силу народу з Ізраїля.	30 E (avendo fatto) lo re Antioco (la sua VOlontà di spogliare e di rubare la chiesa di Dio, e l'altre ruberie e uccisioni, sì si partì e ritornossi in suo paese) in capo di due anni passati (egli) mandò alle cittadi de' Giudei il principe de' tributi; e venne in Ierusalem con grande gente.
31 Він ограбував місто, спалив його й розбив доми та мури навколо.	31 E parlòe cogli Giudei parole di pace con tradimento; e loro credettono a lui.
32 Жінок з дітьми забрали у полон і зайняли їхню худобу.	32 Donde egli coila sua gente subitamente corsono sopra la cittade, e feciono grandissimo danno; e distrusse molti del popolo d' Israel.
33 Відбудували Давидгород з його великим міцним муром та сильними баштами та й зробили з нього твердиню;	33 E prese le ricchezze della cittade, e misevi poi fuoco; e arsela, e distrusse le [sue case], e li loro muri d' intorno.
34 посадили туди грішне кодло, мужів без усякого закону, які в ньому добре укріпились,	34 E menarono le femine prigione e li loro figliuoli, e possederono il loro bestiame.
35 понаскладали там зброї й харчів, згромадили єрусалимську здобич, зібравши її там докупи, і зробились великою петлею;	35 E riedificarono la cittade di David con grandi muri e forti, e con molte torri; e feciono in loro rocca e fortezza.
36 і стала з того засідка для святині та безнастанна диявольська загроза для Ізраїля.	36 E lo sopradetto principe vi mise dentro genti peccatrici, e uomini malvagi; e così le tenevano, e misonvi dentro armi e vittovaglia; e radunarono le ruberie di Ierusalem.
37 Вони пролили кров невинну навкруги святині й осквернили святе місце.	37 E quivi le puosono; e così furono ivi in grande pericolo li paesani.
38 І з-за них повтікали мешканці Єрусалиму, і став він осідком чужинців. Він став чужим для тих, що в ньому народились, його лишали власні його діти.	38 E tutto questo si fece a disonore della santificazione, con grande impedimento del popolo d' Israel.
39 Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо.	39 E sparsono il sangue innocente nel circuito della santificazione, e così contaminarono la santificazione.
40 Такою, як колись була його слава, стала його безчесть, величність його обернулась на жалобу.	40 E per paura di loro sì fuggirono li abitatori di Ierusalem; donde ella fue abitata da gente forestiera, e rimase abbandonata del suo seme, cioè che li suoi figliuoli la lasciarono.
41 Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом	41 E la sua santificazione fue desolata sì come solitudine; e gli dì suoi festerecci tornarono in pianto, gli suoi sabbati in vituperio, e li suoi onori in nulla.
42 та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ.	42 E secondo la sua gloria moltiplicò il suo disonore; e la sua altezza tornò (in basso e in disonore e) in pianto.
43 Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи.	43 Poi avvenne che lo re Antioco scrisse per tutto il suo reame, che ogni gente fosse solamente un popolo, e ciascuno abbandonasse la sua legge (e ubbidisse alla sua).
44 Цар вислав також через гінців листи в Єрусалим та в міста Юди, яким наказував іти за чужими краєві звичаями,	44 E tutte le genti consentirono al comandamento del re Antioco.
45 припинити всепалення, жертви та возливання в храмі, осквернити суботи й свята,	45 Di che molti di quegli del popolo d' Israel consentirono a lui, e sacrificarono agl' idoli, e corruppono la festa loro del sabbato.
46 опоганити храм та святих,	46 E mandò il re Antioco i libri suoi in Ierusalem per le mani de' suoi ambasciatori, e per tutte le cittadi de' Giudei ...
47 будувати жертовники, капища та божища, приносити в жертву свиней та інших нечистих тварин,	47 ...
48 лишати своїх синів необрізаними, плюгавити свої душі всякою нечистотою та мерзотою,	48 e che per tutte le cittadi de' Giudei vietassono loro di guardare il sabbato e le loro feste solenni.
49 так щоб забути закон та перемінити всі установи.	49 E [comandò di] corrompere le sante cose, e lo (altare) santo (del) popolo d' Israel;
50 А хто, мовляв, не чинитиме за царським наказом, той буде скараний на смерть.	50 e che si edificasse altari e templi e idoli, e che si offerissono carni porcine e comunali animali.
51 Згідно з усіма цими наказами він написав до всього свого царства й настановив наглядачів над усім народом і звелів містам Юди приносити поганські жертви у кожному місті.	51 E comandò ch' egli lasciassono di circoncidere i loro figliuoli, e che corrompessono l'anime loro; e tutte le brutture e cose abominevoli comandò che facessono, acciò che dimenticassono la legge loro, e abbandonassono li comandamenti di Dio;
52 Багато людей з народу пристало до них — усі ті, що покинули закон і накоїли в краю лиха.	52 e che chi non facesse secondo il comandamento del re Antioco, fosse morto.
53 Вони присилували Ізраїля ховатися по всіх закутинах.	53 E appresso tutte queste cose scrisse per tutto il suo reame; e propose alli principi del popolo, che costrignessono di (far) fare tutte queste cose.
54 П’ятнадцятого дня (місяця) Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі.	54 E comandarono alle (genti delle) cittadi dei Giudei di sacrificare (alli idoli).
55 При дверях домів та по майданах палено кадило.	55 E molti (malvagi) del popolo (di Dio) i quali aveano abbandonata la legge divina, (di loro volontà) sì si radunarono costoro; e (con loro insieme) feciono di molti mali sopra la terra.
56 Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу,	56 E cacciarono il popolo d' Israel in luoghi nascosi, e celati e fuggitivi.
57 а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть.	57 E a' dì XV del mese di dicembre, nel centesimo quadragesimo quinto anno, lo re Antioco fece edificare uno idolo abominevole di desolazione sopra l'altare di Dio; e per tutte le cittadi dintorno dei Giudei edificarono altari.
58 Отак вони зловживали силою над ізраїльтянами, яких кожного місяця знаходили по містах.	58 E dinanzi alle porte delle case (loro) e nelle (loro) piazze sì accendevano gl' incensi e sacrificavano (agl' idoli).
59 А двадцять п’ятого дня місяця жертвували на вівтарі, що був поставлений на жертовнику всепалень.	59 E istracciando li libri della legge di Dio, misongli nel fuoco.
60 І жінок, що давали до обрізання своїх дітей, згідно з наказом, карано на смерть,	60 E (uccidevano) chiunque avea alcuni de' detti libri, e chiunque osservava la (detta) legge di Dio, secondo il comandamento del re era morto.
61 разом з їхніми немовлятками, прив’язаними їм до шиї, а й їхніх слуг і тих, що їх обрізували.	61 E così per la potenza del re e de' suoi facevano al detto popolo d' Israel queste cose ogni mese a tutti quelli ch' erano trovati nelle cittadi.
62 Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого.	62 E nel XXV di del mese sacrificavano sopra l'altare
63 Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.	63 E tutte le femine, che avessono circoncisi i loro figliuoli, erano morte secondo il comandamento del re Antioco.
64 Вельми великий гнів завис над Ізраїлем.	64 E li loro figliuoli impiccavano per le teste per tutte le loro case; e ancora uccidevano coloro che. gli circoncidevano.
	65 E molti del popolo d' Israel deliberaronc intra loro di non mangiare le cose immonde (e not lecite); e inanzi eleggevano di morire, che contaminare loro degli cibi (vietati e) immondi.
	66 E non volevano rompere la santa legge di Dio; e (così per questa cagione) furono morti (amaramente).
	67 E così l' ira (dello re Antioco) abbondava (diversamente) sopra il popolo (d' Israel).