І Макавеїв 1

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції,	1 Now it came to pass, after that Alexander the son of Philip the Macedonian, who first reigned in Greece, coming out of the land of Cethim, had overthrown Darius king of the Persians and Medes:
2 взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі.	2 He fought many battles, and took the strong holds of all, and slew the kings of the earth:
3 Він пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів. Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо.	3 And he went through even to the ends of the earth, and took the spoils of many nations: and the earth was quiet before him.
4 Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини.	4 And he gathered a power, and a very strong army: and his heart was exalted and lifted up.
5 Та по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти.	5 And he subdued countries of nations, and princes: and they became tributaries to him.
6 От і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство.	6 And after these things, he fell down upon his bed, and knew that he should die.
7 Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер,	7 And he called his servants the nobles that were brought up with him from his youth: and he divided his kingdom among them, while he was yet alive.
8 і старшини його захопили владу, кожний у своїй країні.	8 And Alexander reigned twelve years, and he died.
9 Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха.	9 And his servants made themselves kings every one in his place:
10 Вийшов з них грішний нащадок — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування.	10 And they all put crowns upon themselves after his death, and their sons after them many years, and evils were multiplied in the earth.
11 Того часу з’явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів.»	11 And there came out of them a wicked root, Antiochus the Illustrious, the son of king Antiochus, who had been a hostage at Rome: and he reigned in the hundred and thirty-seventh year of the kingdom of the Greeks.
12 Сподобалось їм це слово,	12 In those days there went out of Israel wicked men, and they persuaded many, saying: Let us go, and make a covenant with the heathens that are round about us: for since we departed from them, many evils have befallen us.
13 і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї.	13 And the word seemed good in their eyes.
14 От і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм,	14 And some of the people determined to do this, and went to the king: and he gave them license to do after the ordinances of the heathens.
15 затерли собі знаки обрізання, відкупили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити.	15 And they built a place of exercise in Jerusalem, according to the laws of the nations:
16 Коли ж царство за Антіоха скріпилося, задумав він стати царем і над Єгиптом, щоб царювати над обидвома царствами.	16 And they made themselves prepuces, and departed from the holy covenant, and joined themselves to the heathens, and were sold to do evil.
17 Він увійшов у Єгипет з величезним військом, з колісницями, слонами, кіннотою й численними кораблями,	17 And the kingdom was established before Antiochus, and he had a mind to reign over the land of Egypt, that he might reign over two kingdoms.
18 і вирушив війною на Птолемея, єгипетського царя; але Птолемей злякавсь його й утік, полишивши багато смертельно поранених.	18 And he entered into Egypt with a great multitude, with chariots and elephants, and horsemen, and a great number of ships:
19 Сирійці захопили укріплені міста у Єгипетськім краю, а Антіох забрав здобич з Єгипетського краю.	19 And he made war against Ptolemee king of Egypt, but Ptolemee was afraid at his presence, and fled, and many were wounded unto death.
20 Розгромивши, отже, у 143 році Єгипет, Антіох повернувся й рушив з величезним військом на Ізраїля та на Єрусалим;	20 And he took the strong cities in the land of Egypt: and he took the spoils of the land of Egypt.
21 увійшов зарозуміло у святиню й забрав золотий жертовник і ліхтар з усім приналежним до нього посудом,	21 And after Antiochus had ravaged Egypt in the hundred and forty-third year, he returned and went up against Israel.
22 а й стіл появлення, чаші, кубки й золоті полумиски і завісу, вінки та золоту прикрасу, що були спереду храму, — усе пообдирав.	22 And he went up to Jerusalem with a great multitude.
23 Забрав він срібло, золото, дорогий посуд і загарбав тайні скарби, що знайшов.	23 And he proudly entered into the sanctuary, and took away the golden altar, and the candlestick of light, and all the vessels thereof, and the table of proposition, and the pouring vessels, and the vials, and the little mortars of gold, and the veil, and the crowns, and the golden ornament that was before the temple: and he broke them all in pieces.
24 Забрав він усе те та й подався у свій край, учинивши велику різню й виговорюючи дуже зарозуміло.	24 And he took the silver and gold, and the precious vessels: and he took the hidden treasures which he found: and when he had taken all away he departed into his own country.
25 Великий смуток огорнув Ізраїля по всіх усюдах:	25 And he made a great slaughter of men, and spoke very proudly.
26 начальники й старші застогнали, дівчата і хлопці повмлівали, жіноча врода занапастилася.	26 And there was great mourning in Israel, and in every place where they were.
27 Кожний новоженець заплакав, одружена, сидівши у світлиці, засмутилась.	27 And the princes, and the ancients mourned, and the virgins and the young men were made feeble, and the beauty of the women was changed.
28 Земля здригнулась із-за своїх мешканців. Кожен дім Якова був соромом вкритий.	28 Every bridegroom took up lamentation: and the bride that set in the marriage bed, mourned:
29 Після двох років вислав цар головного збирача податків по містах Юди; він прибув у Єрусалим з великим військом	29 And the land was moved for the inhabitants thereof, and all the house of Jacob was covered with confusion.
30 і говорив до них підступно мирними словами, а ті йняли йому віри. Тоді він зненацька напав на місто й побив його страшно, вигубивши силу народу з Ізраїля.	30 And after two full years the king sent the chief collector of his tributes to the cities of Juda, and he came to Jerusalem with a great multitude.
31 Він ограбував місто, спалив його й розбив доми та мури навколо.	31 And he spoke to them peaceable words in deceit: and they believed him.
32 Жінок з дітьми забрали у полон і зайняли їхню худобу.	32 And he fell upon the city suddenly, and struck it with a great slaughter, and destroyed much people in Israel.
33 Відбудували Давидгород з його великим міцним муром та сильними баштами та й зробили з нього твердиню;	33 And he took the spoils of the city, and burnt it with fire, and threw down the houses thereof, and the walls thereof round about:
34 посадили туди грішне кодло, мужів без усякого закону, які в ньому добре укріпились,	34 And they took the women captive, and the children, and the cattle they possessed.
35 понаскладали там зброї й харчів, згромадили єрусалимську здобич, зібравши її там докупи, і зробились великою петлею;	35 And they built the city of David with a great and strong wall, and with strong towers, and made it a fortress for them:
36 і стала з того засідка для святині та безнастанна диявольська загроза для Ізраїля.	36 And they placed there a sinful nation, wicked men, and they fortified themselves therein: and they stored up armour, and victuals, and gathered together the spoils of Jerusalem;
37 Вони пролили кров невинну навкруги святині й осквернили святе місце.	37 And laid them up there: and they became a great snare.
38 І з-за них повтікали мешканці Єрусалиму, і став він осідком чужинців. Він став чужим для тих, що в ньому народились, його лишали власні його діти.	38 And this was a place to lie in wait against the sanctuary, and an evil devil in Israel.
39 Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо.	39 And they shed innocent blood round about the sanctuary, and defiled the holy place.
40 Такою, як колись була його слава, стала його безчесть, величність його обернулась на жалобу.	40 And the inhabitants of Jerusalem fled away by reason of them, and the city was made the habitation to strangers, and she became a stranger to her own seed, and her children forsook her.
41 Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом	41 Her sanctuary was desolate like a wilderness, her festival days were turned into mourning, her sabbaths into reproach, her honours were brought to nothing.
42 та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ.	42 Her dishonour was increased according to her glory, and her excellency was turned into mourning.
43 Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи.	43 And king Antiochus wrote to all his kingdom, that all the people should be one: and every one should leave his own law.
44 Цар вислав також через гінців листи в Єрусалим та в міста Юди, яким наказував іти за чужими краєві звичаями,	44 And all nations consented according to the word of king Antiochus.
45 припинити всепалення, жертви та возливання в храмі, осквернити суботи й свята,	45 And many of Israel consented to his service, and they sacrificed to idols, and profaned the sabbath.
46 опоганити храм та святих,	46 And the king sent letters by the hands of messengers to Jerusalem, and to all the cities of Juda: that they should follow the law of the nations of the earth,
47 будувати жертовники, капища та божища, приносити в жертву свиней та інших нечистих тварин,	47 And should forbid holocausts and sacrifices, and atonements to be made in the temple of God.
48 лишати своїх синів необрізаними, плюгавити свої душі всякою нечистотою та мерзотою,	48 And should prohibit the sabbath, and the festival days, to be celebrated.
49 так щоб забути закон та перемінити всі установи.	49 And he commanded the holy places to be profaned, and the holy people of Israel.
50 А хто, мовляв, не чинитиме за царським наказом, той буде скараний на смерть.	50 And he commanded altars to be built, and temples, and idols, and swine's flesh to be immolated, and unclean beasts.
51 Згідно з усіма цими наказами він написав до всього свого царства й настановив наглядачів над усім народом і звелів містам Юди приносити поганські жертви у кожному місті.	51 And that they should leave their children uncircumcised, and let their souls be defiled with all uncleannesses, and abominations, to the end that they should forget the law, and should change all the justifications of God.
52 Багато людей з народу пристало до них — усі ті, що покинули закон і накоїли в краю лиха.	52 And that whosoever would not do according to the word of king Antiochus should be put to death.
53 Вони присилували Ізраїля ховатися по всіх закутинах.	53 According to all these words he wrote to his whole kingdom, and he appointed rulers over the people that should force them to do these things.
54 П’ятнадцятого дня (місяця) Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі.	54 And they commanded the cities of Juda to sacrifice.
55 При дверях домів та по майданах палено кадило.	55 Then many of the people were gathered to them that had forsaken the law of the Lord: and they committed evils in the land:
56 Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу,	56 And they drove away the people of Israel into lurking holes, and into the secret places of fugitives.
57 а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть.	57 On the fifteenth day of the month Casleu, in the hundred and forty-fifth year, king Antiochus set up the abominable idol of desolation upon the altar of God, and they built altars throughout all the cities of Juda round about:
58 Отак вони зловживали силою над ізраїльтянами, яких кожного місяця знаходили по містах.	58 And they burnt incense, and sacrificed at the doors of the houses, and in the streets.
59 А двадцять п’ятого дня місяця жертвували на вівтарі, що був поставлений на жертовнику всепалень.	59 And they cut in pieces, and burnt with fire the books of the law of God:
60 І жінок, що давали до обрізання своїх дітей, згідно з наказом, карано на смерть,	60 And every one with whom the books of the testament of the Lord were found, and whosoever observed the law of the Lord, they put to death, according to the edict of the king.
61 разом з їхніми немовлятками, прив’язаними їм до шиї, а й їхніх слуг і тих, що їх обрізували.	61 Thus by their power did they deal with the people of Israel, that were found in the cities month after month.
62 Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого.	62 And on the five and twentieth day of the month they sacrificed upon the altar of the idol that was over against the altar of God.
63 Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.	63 Now the women that circumcised their children, were slain according to the commandment of king Antiochus.
64 Вельми великий гнів завис над Ізраїлем.	64 And they hanged the children about their necks in all their houses: and those that had circumcised them, they put to death.
	65 And many of the people of Israel determined with themselves, that they would not eat unclean things: and they chose rather to die than to be defiled with unclean meats.
	66 And they would not break the holy law of God, and they were put to death:
	67 And there was very great wrath upon the people.