І Макавеїв 1

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції,	1 Aleksandar Makedonac, sin Filipov – tada već gospodar Grčke – provali iz zemlje Kitima i potuče Darija, kralja perzijskog i medijskog, i zakralji se namjesto njega.
2 взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі.	2 Povede mnoge ratove, zauze tvrđave i poubija kraljeve zemlje.
3 Він пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів. Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо.	3 Dopro je do nakraj svijeta i poplijenio mnoge narode. Sva zemlja pred njim umuknu, a srce se njegovo uznese i uzoholi.
4 Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини.	4 Sakupi silnu vojsku, podloži svojoj vlasti krajeve, narode i vladare da mu plaćaju danak.
5 Та по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти.	5 Konačno pade u postelju i uvidje da mu je umrijeti.
6 От і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство.	6 Sazva svoje službenike, odličnike koji su s njim rasli od mladosti, i još za života razdijeli im svoje kraljevstvo.
7 Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер,	7 Tako, pošto je kraljevao dvanaest godina, Aleksandar umrije.
8 і старшини його захопили владу, кожний у своїй країні.	8 A njegovi časnici preuzeše vlast, svaki na svome području.
9 Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха.	9 Svi se oni poslije njegove smrti okruniše, a tako nakon njih i njihovi sinovi. Tako se godine i godine množilo zlo na zemlji.
10 Вийшов з них грішний нащадок — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування.	10 Od njih dođe grešni izdanak Antioh Epifan, sin kralja Antioha, koji bijaše talac u Rimu. On se zakralji godine sto trideset i sedme kraljevstva grčkoga.
11 Того часу з’явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів.»	11 U one dane nađoše se u Izraelu ljudi opaki koji stadoše uvjeravati mnoge: »Hajde da sklopimo savez s narodima, svojim susjedima, jer otkako se od njih odijelismo, snađoše nas mnoga zla.«
12 Сподобалось їм це слово,	12 I mnogima se to svidjelo.
13 і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї.	13 Štoviše, požuriše se neki od naroda i odoše kralju, koji im dopusti da se povedu za poganskim običajima.
14 От і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм,	14 I sagradiše u Jeruzalemu borilište, kako to običavaju pogani,
15 затерли собі знаки обрізання, відкупили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити.	15 prepraviše svoje obrezanje i otpadoše od svetog Saveza. Ujarmiše se s poganima i prodaše se da čine zlo.
16 Коли ж царство за Антіоха скріпилося, задумав він стати царем і над Єгиптом, щоб царювати над обидвома царствами.	16 Hrama Kad je Antioh učvrstio svoju vlast, poduze da svom kraljevstvu podvrgne Egipat pa da kraljuje dvama kraljevstvima.
17 Він увійшов у Єгипет з величезним військом, з колісницями, слонами, кіннотою й численними кораблями,	17 Provali u Egipat sa silnom vojskom, s bojnim kolima i slonovima, s konjaništvom i velikim brodovljem.
18 і вирушив війною на Птолемея, єгипетського царя; але Птолемей злякавсь його й утік, полишивши багато смертельно поранених.	18 I zametne rat protiv Ptolemeja, kralja egipatskog, koji pred njim uzmače i pobježe. Padoše mnogi nasmrt ranjeni.
19 Сирійці захопили укріплені міста у Єгипетськім краю, а Антіох забрав здобич з Єгипетського краю.	19 I tako oni zagospodariše egipatskim utvrđenim gradovima i poplijeniše Egipat.
20 Розгромивши, отже, у 143 році Єгипет, Антіох повернувся й рушив з величезним військом на Ізраїля та на Єрусалим;	20 A pošto je potukao Egipat, Antioh se godine sto četrdeset i treće vrati i krene protiv Izraela. Uziđe na Jeruzalem sa silnom vojskom.
21 увійшов зарозуміло у святиню й забрав золотий жертовник і ліхтар з усім приналежним до нього посудом,	21 Drsko prodre u Svetište i zaplijeni zlatni kadioni žrtvenik, svijećnjak sa svim priborom,
22 а й стіл появлення, чаші, кубки й золоті полумиски і завісу, вінки та золоту прикрасу, що були спереду храму, — усе пообдирав.	22 stol za prinošenje hljebova, sudove za žrtve ljevanice, kaleže, zlatne kadionice, zavjese, vijence i sav zlatni ures na pročelju Hrama, koje ogoli.
23 Забрав він срібло, золото, дорогий посуд і загарбав тайні скарби, що знайшов.	23 Zaplijenio je sve srebro i zlato, oteo dragocjeno posuđe i opljačkao tajne riznice koje je mogao pronaći.
24 Забрав він усе те та й подався у свій край, учинивши велику різню й виговорюючи дуже зарозуміло.	24 Oplijenivši sve to, vratio se u svoju zemlju, pošto je izvršio pokolj i izgovorio silno bogohulstvo.
25 Великий смуток огорнув Ізраїля по всіх усюдах:	25 U Izraelu nasta opća tuga po svim mjestima.
26 начальники й старші застогнали, дівчата і хлопці повмлівали, жіноча врода занапастилася.	26 Zastenjaše poglavari i starješine, obnemogoše mladići i djevojke – ljepota ženska sva uvenu.
27 Кожний новоженець заплакав, одружена, сидівши у світлиці, засмутилась.	27 Mladoženje udariše u tužaljke; a nevjeste po ložnicama prokukaše.
28 Земля здригнулась із-за своїх мешканців. Кожен дім Якова був соромом вкритий.	28 Sva se zemlja tresla od žalosti nad svojim stanovnicima, sav se dom Jakovljev obukao u sramotu.
29 Після двох років вислав цар головного збирача податків по містах Юди; він прибув у Єрусалим з великим військом	29 Jeruzalema Nakon dvije godine posla kralj u gradove judejske nadglednika poreza, koji dođe u Jeruzalem s jakom vojskom.
30 і говорив до них підступно мирними словами, а ті йняли йому віри. Тоді він зненацька напав на місто й побив його страшно, вигубивши силу народу з Ізраїля.	30 Najprije im je lukavo govorio o miru, i oni mu povjerovaše. Zatim iznenada navali na grad, potuče ga teškim udarcima i pogubi mnoštvo Izraelaca.
31 Він ограбував місто, спалив його й розбив доми та мури навколо.	31 Opljačka grad, zapali ga vatrom i sruši mu kuće i zid unaokolo.
32 Жінок з дітьми забрали у полон і зайняли їхню худобу.	32 Žene i djecu učiniše sebi robljem i porazdijeliše među sobom stoku.
33 Відбудували Давидгород з його великим міцним муром та сильними баштами та й зробили з нього твердиню;	33 Zatim su obzidali Davidov grad velikim i jakim zidom, s gordim kulama, i tako im postade utvrdom.
34 посадили туди грішне кодло, мужів без усякого закону, які в ньому добре укріпились,	34 Ondje smjestiše opaki ološ, ljude protivne Zakonu, koji se tu osiliše.
35 понаскладали там зброї й харчів, згромадили єрусалимську здобич, зібравши її там докупи, і зробились великою петлею;	35 Nagomilaše tu oružja i hrane i pohraniše plijen koji poplijeniše u Jeruzalemu. I tako se tu stvorilo neprijateljsko gnijezdo.
36 і стала з того засідка для святині та безнастанна диявольська загроза для Ізраїля.	36 Postade to zasjeda Svetištu, za sve vrijeme opak protivnik Izraelu.
37 Вони пролили кров невинну навкруги святині й осквернили святе місце.	37 Proliše krv nevinu naokolo Svetišta i oskvrnuše sveto mjesto.
38 І з-за них повтікали мешканці Єрусалиму, і став він осідком чужинців. Він став чужим для тих, що в ньому народились, його лишали власні його діти.	38 Zbog njih pobjegoše žitelji jeruzalemski i grad postade naselje stranaca. Jeruzalem postade tuđina porodu svome, i djeca ga njegova napustiše.
39 Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо.	39 Svetište njegovo opustje k’o pustinja, blagdani mu se okrenuše u žalovanje, subote u porugu, a slava njegova u ništavilo.
40 Такою, як колись була його слава, стала його безчесть, величність його обернулась на жалобу.	40 K’o nekoć slava njegova, namnožila mu se sramota, i sav se ponos njegov okrenu u tugovanje.
41 Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом	41 I napisa kralj proglas svemu svom kraljevstvu da svi moraju postati jedan narod i svaki mora ostaviti svoje običaje.
42 та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ.	42 I svi se narodi pokoriše kraljevoj naredbi.
43 Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи.	43 I mnogi Izraelci prihvatiše njegovo bogoštovlje i počeše žrtvovati idolima i ne svetkovati subotu.
44 Цар вислав також через гінців листи в Єрусалим та в міста Юди, яким наказував іти за чужими краєві звичаями,	44 A kralj posla u Jeruzalem, i u ostale judejske gradove, poslanice po glasnicima da se svi imaju povesti za običajima tuđinaca koji su u zemlji,
45 припинити всепалення, жертви та возливання в храмі, осквернити суботи й свята,	45 pa da se u Hramu dokinu paljenice, klanice i ljevanice; da se više ne svetkuju subote i blagdani;
46 опоганити храм та святих,	46 da se onečisti Svetište i sveti narod;
47 будувати жертовники, капища та божища, приносити в жертву свиней та інших нечистих тварин,	47 da se podignu oltari, sveti gajevi i idoli pa da im se žrtvuju svinje i nečiste životinje;
48 лишати своїх синів необрізаними, плюгавити свої душі всякою нечистотою та мерзотою,	48 da se više ne obrezuju djeca, da se onečiste svakom nečistoćom i gnusobom
49 так щоб забути закон та перемінити всі установи.	49 i tako zaborave Zakon i izmijene sve običaje.
50 А хто, мовляв, не чинитиме за царським наказом, той буде скараний на смерть.	50 Tko se ne pokori kraljevoj naredbi, osuđen je na smrt.
51 Згідно з усіма цими наказами він написав до всього свого царства й настановив наглядачів над усім народом і звелів містам Юди приносити поганські жертви у кожному місті.	51 Kralj je svem kraljevstvu napisao proglase takva sadržaja i postavio je nadglednike nad svim narodom da se to provede. Svim je judejskim gradovima, svakomu napose, zapovjedio da prinose žrtve.
52 Багато людей з народу пристало до них — усі ті, що покинули закон і накоїли в краю лиха.	52 I pridružiše im se mnogi od naroda, svi oni koji su otpali od Zakona, i zla velika učiniše u zemlji.
53 Вони присилували Ізраїля ховатися по всіх закутинах.	53 Takvi primoraše Izraela da se skriva u svakojakim zbježištima.
54 П’ятнадцятого дня (місяця) Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі.	54 Petnaestoga dana mjeseca kisleva, godine sto četrdeset i pete, sagradio je kralj na oltaru za žrtve paljenice Grozotu pustoši. I u susjednim judejskim gradovima podigoše žrtvenike.
55 При дверях домів та по майданах палено кадило.	55 I palili su tamjan na vratima kuća i po trgovima.
56 Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу,	56 A u koga nađoše knjige Zakona, razderaše ih i baciše u vatru.
57 а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть.	57 Ako bi otkrili da tko čuva svitak Knjige Saveza ili da pristaje uza Zakon, po kraljevoj je odluci bio ubijen.
58 Отак вони зловживали силою над ізраїльтянами, яких кожного місяця знаходили по містах.	58 Takvo nasilje provodili su mjesec za mjesecom nad Izraelom, nad svakim koga bi po gradovima otkrili.
59 А двадцять п’ятого дня місяця жертвували на вівтарі, що був поставлений на жертовнику всепалень.	59 Dvadeset i petoga u mjesecu prinosili su žrtve na žrtveniku podignutu na oltaru za paljenice.
60 І жінок, що давали до обрізання своїх дітей, згідно з наказом, карано на смерть,	60 Po toj zapovijedi pogubljivali su žene koje su dale obrezati svoju djecu;
61 разом з їхніми немовлятками, прив’язаними їм до шиї, а й їхніх слуг і тих, що їх обрізували.	61 objesili bi im o vrat dojenčad i smaknuli ih zajedno sa svim njihovim domom i s onima koji su izvršili obrezanje.
62 Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого.	62 Uza sve to, mnogi od Izraela ostadoše postojani i pokazaše se hrabri te nisu jeli od nečistih jela.
63 Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.	63 Radije su išli u smrt nego da se onečiste hranom ili da oskvrnu sveti Savez. I tako su umirali.
64 Вельми великий гнів завис над Ізраїлем.	64 Uistinu, strašan gnjev bijaše nad Izraelom.