Товита 9

Біблія	Biblia Sagrada
1 Тоді Товія прикликав Рафаїла й сказав йому:	1 Tobías llamó a Rafael y le dijo:
2 «Брате Азаріє! Візьми з собою чотирьох слуг та двох верблюдів і піди в Раги. Піди до Гаваела, дай йому розписку, візьми гроші й приведи його з собою на весілля;	2 «Hermano Azarías, toma contigo cuatro criados y dos camellos y ve a Ragués.
3 закляв бо Рагуел мене, щоб я не відходив.	3 Cuando llegues a casa de Gabael, le das el recibo, cargas el dinero y a él te lo traes para la boda.
4 Сам же знаєш, що батько дні числить, і як спізнюсь хоч би на один день, засмучу його вельми. Знаєш також, як Рагуел поклявсь, і я не можу переступити його клятьби.»	4 Tú sabes que mi padre estará contando los días y con uno solo que me retrase le daré un disgusto. Ragüel me ha pedido que me quede y no puedo oponerme a su deseo».
5 І вирушив Рафаїл з чотирма слугами і двома верблюдами в Раги, в Мідію, і зупинилися вони в Гаваела, якому ангел дав розписку та й оповів йому про Товію, сина Товита, що той узяв собі жінку й просив його на весілля. Устав Гаваел і зараз же порахував йому запечатані мішки з грішми, тож: вони, навантажили їх на верблюдів,	5 Rafael marchó a Ragués de Media con los cuatro criados y los dos camellos. Una vez hospedados en casa de Gabael, Rafael le presentó el recibo y le informó de que Tobías, el hijo de Tobit, se había casado y lo invitaba a la boda. Gabael le entregó los sacos de dinero, con los precintos intactos, y los cargaron.
6 рано-вранці пустилися разом у дорогу й прибули на весілля. Ввійшли до Рагуела в хату й застали за столом Товію, який притьмом устав і привітав Гаваела, а той заплакав і благословив його, кажучи: «О гарний та путящий сину гарного, добрязного, справедливого та добродійного мужа! Нехай Владика неба дасть тобі, твоїй дружині, її батькові та її неньці своє благословення! Благословен Бог, бо я побачив тебе, що так скидаєшся на мого племінника Товита.»	6 Partieron juntos, muy de mañana, para la boda. Cuando entraron en casa de Ragüel, Tobías, que estaba sentado a la mesa, se levantó a toda prisa y saludó a Gabael. Con lágrimas en los ojos, Gabael lo bendijo: «¡Digno hijo de un padre digno, justo y caritativo! Que el Señor derrame las bendiciones del cielo sobre ti, tu mujer y tus suegros. Bendito sea Dios porque me ha permitido ver en ti el vivo retrato de mi primo Tobit».