І Хронік 26

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 Прийшли зіфії з Гівеа до Саула та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається на Хахіла-горбі, на краю пустині?»	1 As for the divisions of the gatekeepers: of the Korahites, Meshelemiah the son of Kore, of the sons of Asaph.
2 Зібрався Саул і з трьома тисячами чоловік, найдобірнішими з Ізраїля, пішов у Зіф-пустиню шукати там Давида.	2 And Meshelemiah had sons: Zechariah the first-born, Jedia-el the second, Zebadiah the third, Jathni-el the fourth,
3 Саул отаборився на Хахіла-горбі, що на краю пустині, при дорозі, а Давид сидів у пустині. Побачивши ж, що Саул прийшов за ним у пустиню,	3 Elam the fifth, Jehohanan the sixth, Eli-e-ho-enai the seventh.
4 вислав Давид вивідачів і довідався, що Саул справді прибув.	4 And Obed-edom had sons: Shemaiah the first-born, Jehozabad the second, Joah the third, Sachar the fourth, Nethanel the fifth,
5 Устав тоді він і прийшов на місце, де Саул отаборився. Бачив Давид те місце, де спав Саул і Авнер, син Нера, начальник його війська: Саул спав серед табору, а люди порозлягались круг нього.	5 Ammi-el the sixth, Issachar the seventh, Pe-ullethai the eighth; for God blessed him.
6 Давид звернувсь до Ахімелеха, хеттита, та до Авішая, сина Церуї, брата Йоава, кажучи: «Хто піде зо мною до Саула в табір?» І каже Авішай: «Я піду з тобою!»	6 Also to his son Shemaiah were sons born who were rulers in their fathers' houses, for they were men of great ability.
7 Прийшли Давид і Авішай І уночі до війська; Саул же лежав посеред табору в сні, а спис його стремить у землі в головах у нього. Авнер же й люди лежать навколо нього.	7 The sons of Shemaiah: Othni, Repha-el, Obed, and Elzabad, whose brethren were able men, Elihu and Semachiah.
8 Тоді Авішай і каже до Давида: «Сьогодні Господь видав твого ворога тобі в руки. Тому дозволь, я пристромлю його за одним ударом до землі його ж власним списом! Не треба буде вдаряти вдруге!»	8 All these were of the sons of Obed-edom with their sons and brethren, able men qualified for the service; sixty-two of Obed-edom.
9 Давид же відповів Авішаєві: «Не вбивай його! Хто бо коли наклав руку на Господнього помазаника і зоставсь безвинним?»	9 And Meshelemiah had sons and brethren, able men, eighteen.
10 Далі Давид сказав: «Так певно, як живе Господь: хай Господь сам його поб’є: або на нього його час настане й він умре, або двигнеться в похід і поляже;	10 And Hosah, of the sons of Merari, had sons: Shimri the chief (for though he was not the first-born, his father made him chief),
11 мене ж нехай Господь боронить, щоб я наклав руку на помазаника Господнього. Ти ж візьми списа, що в головах у нього, і кінву з водою, та й ходімо.»	11 Hilkiah the second, Tebaliah the third, Zechariah the fourth: all the sons and brethren of Hosah were thirteen.
12 І Давид узяв списа й кінву з водою, що були в головах у Саула, та й пішли собі, й ніхто не бачив, ніхто не знав, і ніхто не прокинувсь; усі спали, бо всіх пойняв глибокий сон від Господа.	12 These divisions of the gatekeepers, corresponding to their chief men, had duties, just as their brethren did, ministering in the house of the LORD;
13 Тоді Давид перейшов на другий бік, став на верху гори здалека, так що між ними був великий простір,	13 and they cast lots by fathers' houses, small and great alike, for their gates.
14 і кликнув Давид до людей та до Авнера, сина Нера: «Не відкликнешся, Авнере?» Авнер же відповів, кажучи: «Хто ти такий, що мене кличеш?»	14 The lot for the east fell to Shelemiah. They cast lots also for his son Zechariah, a shrewd counselor, and his lot came out for the north.
15 Давид так до Авнера: «Чи ти ж не муж? Хто тобі рівний в Ізраїлі? Чому ж ти не стеріг твого пана — царя? Он хтось із людей пробрався, щоб убити царя, твого пана.	15 Obed-edom's came out for the south, and to his sons was allotted the storehouse.
16 Недобра то річ, що ти вдіяв! Так певно, як живе Господь! Ви заслужили смерть, що ви не стерегли вашого пана, Господнього помазаника. Глянь лишень, де царський спис і кінва з водою, що були в головах у нього!»	16 For Shuppim and Hosah it came out for the west, at the gate of Shallecheth on the road that goes up. Watch corresponded to watch.
17 Впізнав Саул голос Давида й каже: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» «Так! — каже Давид, — це мій голос, мій пане, царю.»	17 On the east there were six each day, on the north four each day, on the south four each day, as well as two and two at the storehouse;
18 Та й каже далі: «Чого мій пан переслідує свого слугу? Що я вчинив? Чим я провинився?	18 and for the parbar on the west there were four at the road and two at the parbar.
19 Нехай же мій пан цар вислухає тепер слова свого слуги: якщо Господь настроїв тебе проти мене, хай буде йому приємна пахуча офіра; а коли люди, то нехай вони будуть прокляті перед лицем Господнім, бо вони вигнали мене сьогодні, щоб я не мав части в спадкоємстві Господнім, кажучи: Йди, служи чужим богам!	19 These were the divisions of the gatekeepers among the Korahites and the sons of Merari.
20 Нехай же моя кров не проллється на землю далеко від лиця Господнього! Оце бо цар Ізраїля вийшов чигати на мою душу, як уганяють за куріпкою по горах.»	20 And of the Levites, Ahijah had charge of the treasuries of the house of God and the treasuries of the dedicated gifts.
21 Саул сказав: «Згрішив я! Вернись назад, мій сину, Давиде, зла тобі більш не заподію, тому що душа моя була тобі такою дорогою нині. Я вчинив по-дурному і тяжко провинився!»	21 The sons of Ladan, the sons of the Gershonites belonging to Ladan, the heads of the fathers' houses belonging to Ladan the Gershonite: Jehieli.
22 А Давид відповів: «Ось тут царський спис: нехай хтось із молодців прийде сюди й візьме.	22 The sons of Jehieli, Zetham and Joel his brother, were in charge of the treasuries of the house of the LORD.
23 Господь заплатить кожному по його справедливості й його вірності: сьогодні Господь видав був тебе в мої руки, та я не хотів накласти руки на помазаника Господнього.	23 Of the Amramites, the Izharites, the Hebronites, and the Uzzielites--
24 Як дорога була мені твоя душа сьогодні, так нехай моя душа буде дорога Господеві, й нехай він визволить мене від усякої напасти.»	24 and Shebuel the son of Gershom, son of Moses, was chief officer in charge of the treasuries.
25 І сказав Саул до Давида: «Благословенний ти, сину мій, Давиде! Ти й діло зробиш і певно зможеш доконати.» І пішов Давид своєю дорогою, а Саул повернувсь додому.	25 His brethren: from Eliezer were his son Rehabiah, and his son Jeshaiah, and his son Joram, and his son Zichri, and his son Shelomoth.
	26 This Shelomoth and his brethren were in charge of all the treasuries of the dedicated gifts which David the king, and the heads of the fathers' houses, and the officers of the thousands and the hundreds, and the commanders of the army, had dedicated.
	27 From spoil won in battles they dedicated gifts for the maintenance of the house of the LORD.
	28 Also all that Samuel the seer, and Saul the son of Kish, and Abner the son of Ner, and Joab the son of Zeruiah had dedicated--all dedicated gifts were in the care of Shelomoth and his brethren.
	29 Of the Izharites, Chenaniah and his sons were appointed to outside duties for Israel, as officers and judges.
	30 Of the Hebronites, Hashabiah and his brethren, one thousand seven hundred men of ability, had the oversight of Israel westward of the Jordan for all the work of the LORD and for the service of the king.
	31 Of the Hebronites, Jerijah was chief of the Hebronites of whatever genealogy or fathers' houses. (In the fortieth year of David's reign search was made and men of great ability among them were found at Jazer in Gilead.)
	32 King David appointed him and his brethren, two thousand seven hundred men of ability, heads of fathers' houses, to have the oversight of the Reubenites, the Gadites, and the half-tribe of the Manassites for everything pertaining to God and for the affairs of the king.