ІІ Царів 23

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Тоді цар послав скликати до себе всіх старших юдейських і єрусалимських.	1 The king then had all the elders of Judah and of Jerusalem summoned together before him.
2 І пішов цар у Господній храм, а з ним всі юдейські мужі й усі єрусалимські мешканці, й священики, й пророки, й увесь народ, від малого до великого, і прочитав перед ними голосно всі слова з книги союзу, що знайдено в Господньому храмі.	2 The king went up to the temple of the LORD with all the men of Judah and all the inhabitants of Jerusalem: priests, prophets, and all the people, small and great. He had the entire contents of the book of the covenant that had been found in the temple of the LORD, read out to them.
3 Цар став на підвищенні й заключив союз перед Господом, зобов’язуючись ходити слідом за Господом і пильнувати його заповіді, накази і його установи з усього серця й з усієї душі, виконувати слова союзу, написані в цій книзі. Увесь народ прийняв союз.	3 Standing by the column, the king made a covenant before the LORD that they would follow him and observe his ordinances, statutes and decrees with their whole hearts and souls, thus reviving the terms of the covenant which were written in this book. And all the people stood as participants in the covenant.
4 І повелів цар первосвященикові Хілкії й нижчому священикові та сторожам при порозі винести з Господнього храму ввесь посуд, зроблений для Ваала, для Ашери й для всього війська небесного. Він спалив його за Єрусалимом, на полях Кедрон, а попіл з нього вивіз у Бетел.	4 Then the king commanded the high priest Hilkiah, his vicar, and the doorkeepers to remove from the temple of the LORD all the objects that had been made for Baal, Asherah, and the whole host of heaven. He had these burned outside Jerusalem on the slopes of the Kidron and their ashes carried to Bethel.
5 Він скасував жерців, що завели були юдейські царі і що кадили на узвишшях, по юдейських містах і по єрусалимських околицях, а й тих, що кадили Ваалові, сонцеві, місяцеві, сузір’ям і всьому війську небесному.	5 He also put an end to the pseudo-priests whom the kings of Judah had appointed to burn incense on the high places in the cities of Judah and in the vicinity of Jerusalem, as well as those who burned incense to Baal, to the sun, moon, and signs of the Zodiac, and to the whole host of heaven.
6 Повелів винести Ашеру з Господнього храму за Єрусалим, у Кедрон-долину, і спалити в Кедрон-долині, і розтоптати на порох, а порох той розкидати по гробах простого люду.	6 From the temple of the LORD he also removed the sacred pole, to the Kidron Valley, outside Jerusalem; there he had it burned and beaten to dust, which was then scattered over the common graveyard.
7 Зруйнував кімнати розпусників, що були в Господньому храмі, де жінки ткали завіси для Ашери.	7 He tore down the apartments of the cult prostitutes which were in the temple of the LORD, and in which the women wove garments for the Asherah.
8 Далі привів усіх священиків із юдейських міст і знечестив узвишшя, де ці священики кадили, від Геви до Версавії, і зруйнував узвишшя посвячене козлам, що було при вході у ворота Єгошуї, міського голови, ліворуч, коли входити через ворота в місто.	8 He brought in all the priests from the cities of Judah, and then defiled, from Geba to Beer-sheba, the high places where they had offered incense. He also tore down the high place of the satyrs, which was at the entrance of the Gate of Joshua, governor of the city, to the left as one enters the city gate.
9 Однак ті священики узвиш не сходили на Господній жертовник у Єрусалимі, хоч їли неквашений хліб посеред своїх братів.	9 The priests of the high places could not function at the altar of the LORD in Jerusalem; but they, along with their relatives, ate the unleavened bread.
10 Він знечестив і Тофет, що в Бен-Гінном-долині, щоб ніхто більш не проводив свого сина чи дочку через вогонь на честь Молоха.	10 The king also defiled Topheth in the Valley of Ben-hinnom, so that there would no longer be an immolation of sons or daughters by fire in honor of Molech.
11 Уусунув коней, що юдейські царі поставили були на честь сонця при вході в Господній храм, коло кімнати скопця Натан-Мелеха, у Парварімі; колісниці ж сонцеві спалив вогнем.	11 He did away with the horses which the kings of Judah had dedicated to the sun; these were at the entrance of the temple of the LORD, near the chamber of Nathan-melech the eunuch, which was in the large building. The chariots of the sun he destroyed by fire.
12 Жертовники на даху горішньої світлиці Ахаза, що їх зробили були юдейські царі, і жертовники, що їх зробив був Манассія в обох дворах Господнього храму, цар зруйнував, розбив їх, а порох з них кинув у Кедрон-потік.	12 He also demolished the altars made by the kings of Judah on the roof (the roof terrace of Ahaz), and the altars made by Manasseh in the two courts of the temple of the LORD. He pulverized them and threw the dust into the Kidron Valley.
13 Узвишшя перед Єрусалимом, на південь від Оливної гори, що побудував був Соломон, ізраїльський цар, Астарті, гидоті сидонській, і Кемошеві, гидоті моавській, та Молохові, мерзоті аммоніїв, цар знечестив;	13 The king defiled the high places east of Jerusalem, south of the Mount of Misconduct, which Solomon, king of Israel, had built in honor of Astarte, the Sidonian horror, of Chemosh, the Moabite horror, and of Milcom, the idol of the Ammonites.
14 порозбивав кам’яні стовпи, порубав ашери й наповнив місце, де вони були, людськими кістками.	14 He broke to pieces the pillars, cut down the sacred poles, and filled the places where they had been with human bones.
15 Та й жертовника, що був у Бетелі, і висоту, що побудував Єровоам, син Навата, який увів Ізраїля в гріх, і того жертовника й узвишшя він зруйнував, розбив їх каміння і стер на порох, і спалив Ашеру.	15 Likewise the altar which was at Bethel, the high place built by Jeroboam, son of Nebat, who caused Israel to sin--this same altar and high place he tore down, breaking up the stones and grinding them to powder, and burning the Asherah.
16 Дивлячись навкруги себе, побачив Йосія гроби, що були на горі, і послав позабирати з тих гробів кості, і спалив їх на жертовнику, і так знечестив його, за словом Господнім, що виповів був Божий чоловік, коли Єровоам стояв при жертовнику під час свята.	16 When Josiah turned and saw the graves there on the mountainside, he ordered the bones taken from the graves and burned on the altar, and thus defiled it in fulfillment of the word of the LORD which the man of God had proclaimed as Jeroboam was standing by the altar on the feast day. When the king looked up and saw the grave of the man of God who had proclaimed these words,
17 Далі спитав Йосія: «Що то за пам’ятник, що я там бачу?» Міські люди йому відповіли: «Це гріб Божого чоловіка, що прийшов був з Юдеї й прорік ті речі, що ти вчинив над бетелівським жертовником.»	17 he asked, "What is that tombstone I see?" The men of the city replied, "It is the grave of the man of God who came from Judah and predicted the very things you have done to the altar of Bethel."
18 І повелів Йосія: «Лишіть його, нехай ніхто не торкає його костей!» Так його кості й зостались цілими разом з кістьми пророка, що приходив із Самарії.	18 "Let him be," he said, "let no one move his bones." So they left his bones undisturbed together with the bones of the prophet who had come from Samaria.
19 Йосія усунув також усі будівлі на узвишшях по самарійських містах, що побудували були ізраїльські царі, щоб гнівити Господа. Він зробив з ними те саме, що зробив у Бетелі.	19 Josiah also removed all the shrines on the high places near the cities of Samaria which the kings of Israel had erected, thereby provoking the LORD; he did the very same to them as he had done in Bethel.
20 Усіх жерців узвиш, які були там, він повбивав на жертовниках і палив на них людські кості. Потім повернувсь у Єрусалим.	20 He slaughtered upon the altars all the priests of the high places that were at the shrines, and burned human bones upon them. Then he returned to Jerusalem.
21 Цар дав такий наказ усьому народові: «Святкуйте Пасху в честь Господа, Бога вашого, як написано у цій книзі союзу.»	21 The king issued a command to all the people to observe the Passover of the LORD, their God, as it was prescribed in that book of the covenant.
22 Такої Пасхи не було святковано від часів, коли судді правили Ізраїлем і за весь час ізраїльських царів та юдейських царів.	22 No Passover such as this had been observed during the period when the Judges ruled Israel, or during the entire period of the kings of Israel and the kings of Judah,
23 Аж; на вісімнадцятому році царя Йосії святковано таку Пасху на честь Господа в Єрусалимі.	23 until the eighteenth year of king Josiah, when this Passover of the LORD was kept in Jerusalem.
24 Йосія викорінив також викликачів мертвих і знахурів, домовиків, бовванів і всі ті гидоти, що можна було побачити в Юдейській землі й у Єрусалимі, щоб увійшли в силу слова закону, написані в книзі, що найшов у Господньому храмі священик Хілкія.	24 Further, Josiah did away with the consultation of ghosts and spirits, with the household gods, idols, and all the other horrors to be seen in the land of Judah and in Jerusalem, so that he might carry out the stipulations of the law written in the book that the priest Hilkiah had found in the temple of the LORD.
25 Перед ним не було такого царя, як він, що обернувся б з усього серця, з усієї душі й з усієї сили до Господа, повнотою за законом Мойсея, та й після нього не було такого, як він.	25 Before him there had been no king who turned to the LORD as he did, with his whole heart, his whole soul, and his whole strength, in accord with the entire law of Moses; nor could any after him compare with him.
26 Однак же, Господь не скасував свого палкого гніву, що ним роз’ярився був проти Юди за всю ту досаду, якої йому завдав Манассія.	26 Yet, because of all the provocations that Manasseh had given, the LORD did not desist from his fiercely burning anger against Judah.
27 Господь постановив: «Юду теж я усуну з-перед мого обличчя, як усунув Ізраїля; я відкину це місто, Єрусалим, що я був вибрав, і храм, що про нього я був сказав: Там буде моє ім’я.»	27 The LORD said: "Even Judah will I put out of my sight as I did Israel. I will reject this city, Jerusalem, which I chose, and the temple of which I said, 'There shall my name be.'"
28 Решта дій Йосії, й усе, що він чинив, записане у літописній книзі юдейських царів.	28 The rest of the acts of Josiah, with all that he did, are written in the book of the chronicles of the kings of Judah.
29 За його часів вирушив фараон Нехо, єгипетський цар, на допомогу асирійському цареві на Ефрат-ріку. Цар Йосія вийшов йому назустріч, але Нехо вбив його, ледве його побачив.	29 In his time Pharaoh Neco, king of Egypt, went up toward the river Euphrates to the king of Assyria. King Josiah set out to confront him, but was slain at Megiddo at the first encounter.
30 Слуги повезли його мертвого на колісниці з Мегідо; вони привезли його в Єрусалим і поховали в його гробі. Тоді люди взяли Йоахаза, сина Йосії, помазали його й зробили його царем на місце його батька.	30 His servants brought his body on a chariot from Megiddo to Jerusalem, where they buried him in his own grave. Then the people of the land took Jehoahaz, son of Josiah, anointed him, and proclaimed him king to succeed his father.
31 Було Йоахазові 23 роки, як став царем, і царював він 3 місяці в Єрусалимі. Мати його, дочка Єремії, з Лівни, звалась Хамутала.	31 Jehoahaz was twenty-three years old when he began to reign, and he reigned three months in Jerusalem. His mother, whose name was Hamutal, daughter of Jeremiah, was from Libnah.
32 Він чинив те, що було Господеві не довподоби, цілком так, як робили його батьки.	32 He did evil in the sight of the LORD, just as his forebears had done.
33 У Ріалі, у Хамат-країні, фараон Нехо, скинув його з царства в Єрусалимі, і наклав на землю данину — 100 талантів срібла й талант золота.	33 Pharaoh Neco took him prisoner at Riblah in the land of Hamath, thus ending his reign in Jerusalem. He imposed a fine upon the land of a hundred talents of silver and a talent of gold.
34 Фараон Нехо зробив царем Еліякима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і перемінив ім’я його на Йоакима, а Йоахаза взяв і відвів у Єгипет, де він і вмер.	34 Pharaoh Neco then appointed Eliakim, son of Josiah, king in place of his father Josiah; he changed his name to Jehoiakim. Jehoahaz he took away with him to Egypt, where he died.
35 Йоаким дав фараонові срібло й золото, але мусів був розцінити землю, щоб виплатити фараонові гроші, яких цей домагався. Від кожного, як кого оцінувано, брав він срібло й золото, щоб дати фараонові Нехо.	35 Jehoiakim gave the silver and gold to Pharaoh, but taxed the land to raise the amount Pharaoh demanded. He exacted the silver and gold from the people of the land, from each proportionately, to pay Pharaoh Neco.
36 Було Йоакимові 25 років, як став царем, і царював він 11 років у Єрусалимі. Мати його, дочка Падаї, з Руми, звалася Зевіда.	36 Jehoiakim was twenty-five years old when he began to reign, and he reigned eleven years in Jerusalem. His mother's name was Zebidah, daughter of Pedaiah, from Rumah.
37 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, цілком так, як робили його батьки.	37 He did evil in the sight of the LORD, just as his forebears had done.