| 1 Lembrai-vos, Senhor, do que nos aconteceu. Olhai, considerai nossa humilhação. | 1 Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу! |
| 2 Nossa herança passou a mãos estranhas, e nossas casas foram entregues a desconhecidos. | 2 Спадщина наша припала зайдам, доми наші — чужинцям. |
| 3 Órfãos, fomos privados de nossos pais, e nossas mães são como viúvas. | 3 Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці. |
| 4 Somente a preço de dinheiro nos é dado beber; a nossa lenha, devemos pagá-la. | 4 Воду нашу за гроші п’ємо, дрова наші набуваємо за плату. |
| 5 Carregando o jugo ao pescoço, somos perseguidos, extenuamo-nos, não há trégua para nós! | 5 Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку. |
| 6 Estendemos a mão ao Egito e à Assíria para obtermos o pão para comer. | 6 Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом. |
| 7 Pecaram nossos pais, e já não existem, e sobre nós caíram os castigos de suas iniquidades. | 7 Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства. |
| 8 Um povo de escravos domina sobre nós. Ninguém nos arrebata de suas mãos. | 8 Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук. |
| 9 Se comemos o pão, é com perigo de nossa vida, por causa da espada que ataca no deserto. | 9 Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині. |
| 10 Nossa pele esbraseou-se como ao forno, sob os ardores da fome. | 10 Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі. |
| 11 Foram violadas as mulheres de Sião e as jovens nas cidades de Judá; | 11 Жінок знечещено в Сіоні, дівчат — у містах юдейських. |
| 12 chefes foram executados pelas mãos dos inimigos que nenhum respeito tiveram pelos anciãos. | 12 Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано. |
| 13 Jovens tiveram que girar a mó, e adolescentes vergaram sob o peso dos fardos de lenha. | 13 Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами. |
| 14 Não se assentam mais às portas os anciãos, deixaram os jovens de dedilhar as cordas da lira. | 14 Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться. |
| 15 Fugiu-nos a alegria dos corações; nossas danças se converteram em luto. | 15 Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились. |
| 16 Caiu-nos da cabeça a coroa; desgraçados de nós, porque pecamos. | 16 Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили! |
| 17 Nosso coração ficou amargurado, e nossos olhos toldaram-se de lágrimas, | 17 От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло. |
| 18 porque o monte Sião foi assolado, e nele andam à solta os chacais. | 18 Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній! |
| 19 Vós, porém, Senhor, sois eterno, e vosso trono subsistirá através dos tempos. | 19 Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду. |
| 20 Por que persistir em esquecer-nos? Por que abandonar-nos para sempre? | 20 Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш? |
| 21 Reconduzi-nos a vós, Senhor, e voltaremos. Fazei-nos reviver os dias de outrora. | 21 Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись. |
| 22 A menos que nos tenhais abandonado, e que contra nós demasiadamente vos tenhais irritado. | 22 Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався? |
