Сирах 45

¹ З нього він вивів милостивого мужа, який серед усіх ласку знайшов, який був і Богові, і людям любий: Мойсея, пам’ять якого — у благословеннях.

² Учинив його славою до святих подібним, зробив його великим на страх ворогам.

³ Словом його він чуда спинив, перед царями його прославив, доручив йому провід свого народу, а й величі своєї частку йому виявив.

⁴ Вірного й лагідного, він освятив його, вибравши його з-поміж усіх живих.

⁵ Свій голос йому почути зізволив, а ввівши його в темную хмару, заповіді дав йому віч-на-віч, закон життя і те, що знати треба, щоб Якова навчати свого союзу, Ізраїля — своїх приписів.

⁶ Звисочив він і Арона, подібного йому святого, брата його — з коліна Леві.

⁷ Заключив з ним вічний союз, і надав священство йому в народі, благоліпієм його ущасливив, покрив його світлим одягом;

⁸ зодягнув його довершеною славою, прикрасив його сану знаками: спідньою одежею, хитоном та наплічником.

⁹ Оточив його ґранатовими яблуками й багатьма золотими дзвінками навколо, щоб при кожному кроці його видзвонювали, щоб звук їхній чути було у храмі — на спомин синам народу свого;

¹⁰ його шати священні — з золота, блавату та з кармазину гаптованої роботи; судовий нагрудник — з об’явленнями правди, витканий з кармазину мистецького виробу,

¹¹ з дорогоцінним камінням, мов печатка, вирізьбленим, оправленим у золото — праці майстра-самоцвітника, — з виритим на пам’ять написом, за числом поколінь Ізраїля.

¹² Вінець золотий вклав зверху завою, з відбитою на ньому печаткою посвячення, пишну відзнаку чести художньої роботи, прикрасу — втіху очам.

¹³ Перед тим ніщо не було таке гарне, і ніколи чужинець не надягав такого, — лише його сини та нащадки його повіки.

¹⁴ Жертви його палено суцільно — двічі щоденно, по всякий час.

¹⁵ Мойсей його висвятив, святим миром помазав — для нього з того був вічний союз, а й для його потомства, доки триває небо, щоб богослужбу й священодію виконували та іменем його народ благословляли.

¹⁶ Він його вибрав з-поміж усіх живих — приносити Господеві жертву, кадило й пахощі приємні на спомин, ще й покутувати за свій народ.

¹⁷ Заповідями своїми надав він йому; повновладу над тими постановами законів: давати Якову науку свідоцтв, Ізраїля просвічувати його законом.

¹⁸ Чужинці проти нього вчинили повстання і ревнували його в пустині: мужі, що при Датані та Авірамі, ще й ватага Кораха, злослива й гнівлива.

¹⁹ Побачив те Господь і того не сподобав, тож були вони знищені в палкім його гніві: він проти них чудо вчинив і вщент їх вигубив полум’ям вогненним.

²⁰ Аронові ж славу він побільшив, отож і надав таку йому спадщину: призначив для нього первоплоди, передусім же зготував хліб для насичення.

²¹ Тим то й їдять вони жертви Господні, які він дав йому та його потомству.

²² Та в землі народу не має він спадщини, і частка між людом не існує для нього: сам бо він його частка та спадщина.

²³ Пінхас, син Єлеазара — третій славою, ревнував бо він в острасі Господньому й твердо стояв, коли народ бунтувався, з шляхетною відвагою душі своєї, — тож для Ізраїля милосердя виблагав.

²⁴ Тим-то й заключено з ним союз миру, і з того очолив він святиню й народ свій, так що достоїнство священства належало йому та потомкам його навіки.

²⁵ Був так само союз і з Давидом — сином Єссея, з коліна Юди; та наслідство царське йде з сина лиш на сина, наслідство ж Аронове — для всіх його нащадків.

²⁶ Хай Господь дасть вам мудрість у вашому серці — судити народ його за справедливістю, щоб не пропало щастя його, щоб перейшла його слава й на його потомство.