Сирах 18

¹ Той, що вічно живе, усе разом створив.

² Лиш один Господь справедливим буде визнаний, і іншого немає крім нього.

³ Той, хто світом керує рухом руки своєї і все підкорює волі своїй, він — володар усього в могутності власній, він — розрізняє святе від несвятого.

⁴ Він нікого не вповноважив про свої діла розповідати, — та й хто б був спроможний велич його дослідити?

⁵ Хто міг би обчислити могутність його величі, хто міг би й розповісти про його милосердя?

⁶ Нічого не можна ні відняти, ні додати, — неможливо дослідити чудеса Господні.

⁷ Коли людина закінчує, тоді знову починає, а коли вона перестає — тоді й зніяковіє!

⁸ Що таке людина? Яка користь із неї? В чому добро її і в чому її зло?

⁹ Число днів людини? Найбільше сто років.

¹⁰ Крапля води морської чи зеренце піску — ось так мало років під час цього віку.

¹¹ Тому саме Господь і довготерпеливий з ними, а й ізлив на них своє милосердя.

¹² Він бачить і знає, що кончина їх жалюгідна, — тим то й помножив своє прощення.

¹³ Милість людини — до її ближнього, а Божа милість — до всякого тіла: він докоряє, виховує, навчає і навертає, як пастух своє стадо.

¹⁴ Він милує тих, що його повчання приймають і пильно виконують його постанови.

¹⁵ Сину, добро чинивши, не до давай докору, ані прикрого слова до кожного подаяння.

¹⁶ Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре — ще краще, ніж дарунок.

¹⁷ Чи не бачиш, що слово — над добрий дарунок? Але й те, і те — в благодатного мужа.

¹⁸ Дурний безжалісно докоряє, а заздрісного дарунок — виїдає очі.

¹⁹ Ще заки говоритимеш — повчися, і лікуйся — перед недугою.

²⁰ Заки судитимеш, себе перевір самого, тож у час кари знайдеш помилування.

²¹ Перед тим, як занедужаєш, — смирися, а, согрішивши, вияви розкаяння.

²² Хай ніщо не стримує тебе виконати обіт своєчасно, і не чекай аж до смерти, щоб бути оправданим.

²³ Заки обітуєшся, приготуй себе, і не будь людина, що спокушує Господа.

²⁴ Пам’ятай про гнів Божий за днів останніх і про час відплати, коли відверне він обличчя.

²⁵ Згадай у час достатків про голоднечу; про злидні та вбозтво — коли ти багатий.

²⁶ Від ранку аж до вечора час проминає — усе перед Господом переходить швидко.

²⁷ Мудра людина в усьому обережна, і за днини гріха — стережеться завинити.

²⁸ Кожен розумний спізнає мудрість, а й тому, хто знайде її, віддає він похвалу.

²⁹ Хто розумний словом, той виявляє вченість: такі бо сіють дощем приповідки влучні.

³⁰ Не ходи слідом за своїми пристрастями і від похотей своїх стримуйся.

³¹ Коли даси волю душі твоєї забаганкам, то осмішать вони тебе перед ворогами твоїми.

³² Не втішайся життям розкішним — не в’яжи себе з таким товариством.

³³ Не допускайся зубожіння, бенкетувавши на позичене, коли сам у гаманці нічого не маєш.