Сирах 12

Біблія	VULGATA
1 Чинивши добро, знай, кому чиниш, то й матимеш подяку за твої добродійства.	1 Si benefeceris, scito cui feceris, et erit gratia in bonis tuis multa.
2 Чини добро побожному, то й знайдеш нагороду, — хай не від нього, зате від Всевишнього.	2 Benefac justo, et invenies retributionem magnam : et si non ab ipso, certe a Domino.
3 Не зазнає добра, хто упертий у злому, і хто милостиню не роздає з почуттям любови.	3 Non est enim ei bene qui assiduus est in malis, et eleemosynas non danti : quoniam et Altissimus odio habet peccatores, et misertus est p?nitentibus.
4 Дай благочестивому, за грішника ж — не обставай.	4 Da misericordi, et ne suscipias peccatorem : et impiis et peccatoribus reddet vindictam, custodiens eos in diem vindictæ.
5 Чини добро смиренному, та не подавай нечестивому: відмов йому хліба, стримайсь від подаяння, щоб він, бува, не запанував над тобою; він бо тобі подвійним злом відплатить за всі ті блага, які ти йому сподієш.	5 Da bono, et non receperis peccatorem.
6 Бо й Всевишньому грішники осоружні, і нечестивим воздасть він відплатою.	6 Benefac humili, et non dederis impio : prohibe panes illi dari, ne in ipsis potentior te sit :
7 Подай же доброму, а за грішника не обставай.	7 nam duplicia mala invenies in omnibus bonis quæcumque feceris illi, quoniam et Altissimus odio habet peccatores, et impiis reddet vindictam.
8 Друга годі спізнати у щасті, зате ворог не укриється — при нещасті.	8 Non agnoscetur in bonis amicus, et non abscondetur in malis inimicus.
9 Коли щастить комусь, то вороги його сумують, зате ж як не щастить, то й друг відступається.	9 In bonis viri, inimici illius in tristitia : et in malitia illius, amicus agnitus est.
10 Ніколи не звіряйся своєму ворогові, бо мов мідь позеленіла — така й злоба його.	10 Non credas inimico tuo in æternum : sicut enim æramentum æruginat nequitia illius :
11 Навіть як смириться він і ходитиме похнюплений, все одно будь уважний і стережися його. Наче б дзеркало витирав ти — так із ним поводься, знай, що нашарування до кінця його не приховає.	11 et si humiliatus vadat curvus, adjice animum tuum, et custodi te ab illo.
12 Зблизу до себе його не ставляй, щоб зваливши тебе, не став він на твоє місце. Праворуч від себе його не садови, бо намагатиметься він ослін твій засісти, — тож ти кінець-кінцем слова мої збагнеш і сумуватимеш, повчання моє згадавши.	12 Non statuas illum penes te, nec sedeat ad dexteram tuam, ne forte conversus in locum tuum, inquirat cathedram tuam, et in novissimo agnosces verba mea, et in sermonibus meis stimuleris.
13 Хто заклинача пожаліє, коли гад його вкусить, та й усіх отих, які зо звірями взаемляться?	13 Quis miserebitur incantatori a serpente percusso, et omnibus qui appropiant bestiis ? et sic qui comitatur cum viro iniquo, et obvolutus est in peccatis ejus.
14 Тож так воно й із тим, хто грішному товариш і хто в його злочинах участь бере.	14 Una hora tecum permanebit : si autem declinaveris, non supportabit.
15 Годину він побуде з тобою, а похитнись — він тебе не підтримає.	15 In labiis suis indulcat inimicus, et in corde suo insidiatur ut subvertat te in foveam.
16 Устами своїми ворог солодкий, а в серці задумує тебе в яму звалити. Очима своїми ворог просльозиться, а знайде нагоду, то й не насититься кров’ю.	16 In oculis suis lacrimatur inimicus, et si invenerit tempus, non satiabitur sanguine.
17 Спіткає тебе лихо — перед собою знайдеш його: ніби допомагаючи, він тебе перехопить,	17 Et si incurrerint tibi mala, invenies eum illic priorem.
18 прикивне головою, сплесне в долоні, багато наторочить ще й вираз обличчя змінить.	18 In oculis suis lacrimatur inimicus, et quasi adjuvans suffodiet plantas tuas.
	19 Caput suum movebit, et plaudet manu, et multa susurrans commutabit vultum suum.