Prima lettera ai Corinzi 15

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Vi richiamo poi, o fratelli, il vangelo che vi ho annunziato e che avete ricevuto, nel quale perseverate,	1 Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
2 e dal quale ricevete la salvezza, se lo ritenete nei termini con cui ve l'ho annunziato; altrimenti avreste creduto invano.	2 Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
3 Vi ho dunque trasmesso, anzitutto, quello che ho ricevuto, che Cristo morì per i nostri peccati secondo le Scritture,	3 Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
4 e che fu sepolto, e fu risuscitato il terzo giorno, secondo le Scritture;	4 що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
5 e che apparve a Cefa, e poi ai Dodici.	5 що з’явився Кифі, потім дванадцятьом;
6 In seguito apparve a più di cinquecento fratelli in una volta, la maggior parte dei quali vive ancora, mentre alcuni sono morti.	6 опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
7 Poi apparve a Giacomo, e quindi a tutti gli apostoli.	7 Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам.
8 Infine apparve anche a me, ultimo di tutti, come a un aborto.	8 А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені;
9 Io infatti sono l'ultimo tra gli apostoli, neanche degno di venire chiamato apostolo, perché ho perseguitato la chiesa di Dio.	9 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
10 Per grazia di Dio sono quello che sono, e la sua grazia in me non fu vana; anzi, ho faticato più di tutti loro, non io invero, ma la grazia di Dio con me.	10 Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
11 Sia dunque io sia loro così predichiamo e così avete creduto.	11 Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
12 Ora, se si predica che Cristo fu risuscitato dai morti, come possono dire alcuni tra voi che non si dà risurrezione dai morti?	12 Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
13 Ché se non si dà risurrezione dai morti, neanche Cristo fu risuscitato!	13 Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14 Ma se Cristo non fu risuscitato, è vana la nostra predicazione, vana la vostra fede.	14 А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
15 E ci troveremmo ad essere falsi testimoni di Dio, perché abbiamo testimoniato di Dio che ha risuscitato il Messia, mentre non l'avrebbe risuscitato, se fosse vero che i morti non risorgono.	15 І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
16 Se infatti non si dà risurrezione di morti, neanche Cristo è risorto;	16 Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
17 e se Cristo non è risorto, è inutile la vostra fede e voi siete ancora nei vostri peccati.	17 А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
18 E anche quelli che si sono addormentati in Cristo sono perduti.	18 отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
19 Se avessimo speranza in Cristo soltanto in questa vita, saremmo i più miserabili di tutti gli uomini.	19 Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
20 Ma invece Cristo è stato risuscitato dai morti, primizia di quelli che dormono.	20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
21 Poiché, se per un uomo venne la morte, per un uomo c'è anche la risurrezione dei morti;	21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
22 e come tutti muoiono in Adamo, così tutti saranno vivificati in Cristo.	22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
23 Ma ciascuno al suo posto. Prima Cristo, che è la primizia; poi, alla sua venuta, quelli di Cristo;	23 І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
24 quindi la fine, quando consegnerà il regno a Dio Padre, dopo aver annientato ogni principato, potestà e potenza.	24 Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
25 Deve infatti regnare finché non abbia posto tutti i nemici sotto i suoi piedi.	25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
26 L'ultimo nemico ad essere annientato sarà la morte, perché ogni cosa ha sottoposto ai suoi piedi.	26 Знищений буде останній ворог — смерть;
27 Ma quando dice: "ogni cosa è sottoposta", è chiaro che si eccettua Colui che ha sottomesso a lui ogni cosa.	27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
28 E quando tutto gli sarà stato sottomesso, anch'egli, il Figlio, farà atto di sottomissione a Colui che gli ha sottomesso ogni cosa, affinché Dio sia tutto in tutti.	28 Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
29 Se così non fosse, che cosa farebbero quelli che si battezzano per i morti? Se assolutamente i morti non risorgono, perché si fanno battezzare per loro?	29 Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
30 E perché ci esponiamo al pericolo continuamente?	30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
31 Ogni giorno io affronto la morte, com'è vero che voi siete il mio vanto, o fratelli, in Cristo Gesù Signore nostro!	31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 Se soltanto per ragioni umane io avessi combattuto a Efeso contro le fiere, a che mi gioverebbe? Se i morti non risorgono, mangiamo e beviamo, perché domani morremo.	32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
33 Non lasciatevi ingannare: Corrompono i buoni costumi i discorsi cattivi.	33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
34 Ritornate in voi, secondo giustizia, e non peccate. Taluni dimostrano di non conoscere Dio; lo dico a vostra vergogna!	34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
35 Ma qualcuno dirà: "Come risorgono i morti? Con quale corpo verranno?".
36 Stolto, ciò che tu semini non prende vita se prima non muore;	36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
37 e quello che semini non è il corpo che nascerà, ma un semplice chicco di grano o di altro genere:	37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
38 Dio gli darà un corpo come vuole, a ciascun seme il proprio corpo.	38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
39 Non ogni carne è la medesima carne; altra è la carne di un uomo e altra quella di un animale; altra quella di un uccello e altra quella di un pesce.	39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
40 Vi sono corpi celesti e corpi terrestri; altro è lo splendore dei corpi celesti, e altro quello dei corpi terrestri.	40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
41 Altro è lo splendore del sole, altro quello della luna, altro quello delle stelle: ogni astro differisce dall'altro nello splendore.	41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
42 Così anche la risurrezione dei morti: si semina nella corruzione, si risorge nell'incorruttibilità;	42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
43 si semina nello squallore, si risorge nello splendore; si semina nell'infermità, si risorge nella potenza;	43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
44 si semina un corpo naturale, risorge un corpo spirituale. Se infatti c'è un corpo naturale, vi è pure un corpo spirituale.	44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
45 Sta scritto: il primo uomo, Adamo, divenne anima vivente, ma l'ultimo Adamo divenne spirito vivificante.	45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
46 Non vi fu prima il corpo spirituale, ma il naturale, poi lo spirituale.	46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
47 Il primo uomo tratto dalla terra è di polvere, ma il secondo uomo viene dal cielo.	47 Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
48 Qual è l'uomo di polvere, così sono quelli di polvere, ma qual è il celeste, così saranno i celesti.	48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
49 E come abbiamo portato l'immagine dell'uomo di polvere, così porteremo l'immagine dell'uomo celeste.	49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
50 Vi dico, o fratelli, che la carne e il sangue, non possono ereditare il regno di Dio, né ciò che è corruttibile eredita l'incorruttibilità.	50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
51 Ecco, vi dico un mistero: non tutti morremo, ma tutti saremo trasformati:	51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
52 in un istante, in un batter d'occhio, all'ultima tromba; suonerà infatti la tromba, i morti risorgeranno incorrotti e noi saremo trasformati.	52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
53 Questo corpo corruttibile deve rivestire l'incorruttibilità e questo corpo mortale rivestire l'immortalità.	53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
54 Quando questo corpo corruttibile sarà rivestito d'incorruttibilità e questo corpo mortale d'immortalità, si realizzerà la parola che sta scritta: La morte è stata ingoiata nella vittoria.	54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
55 Dov'è, o morte, la tua vittoria? Dov'è, o morte, il tuo pungiglione?	55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
56 Il pungiglione della morte è il peccato e la potenza del peccato è la legge.	56 Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.
57 Ma siano rese grazie a Dio che ci concede la vittoria per mezzo del Signore nostro Gesù Cristo!	57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Perciò, o fratelli miei carissimi, rimanete saldi, irremovibili, prodigandovi senza sosta nell'opera del Signore, sapendo che la vostra fatica non è vana nel Signore.	58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.