Приповідок 13

Біблія	Biblia Tysiąclecia
1 Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення.	1 Syn mądry miłuje karcenie, naśmiewca nie słucha nagany.
2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників — насильство.	2 Z owocu swych ust spożywa się dobro, a gwałtem się sycą przewrotni.
3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель.	3 Kto ust swych strzeże - ten strzeże życia, kto usta rozwiera - zgubi sam siebie.
4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься.	4 Serce leniwego czeka bez skutku, a pilnych zamiary stale się spełniają.
5 Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно.	5 Prawy się brzydzi słowem przewrotnym, źle i haniebnie czyni występny.
6 Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба.	6 Prawość strzeże dróg niewinnego - a grzeszników powala nieprawość.
7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.	7 Jeden udaje bogacza - nie mając niczego, [inny] udaje nędzarza - a opływa w dobra.
8 Викуп життя людини — її багатство; | бідний же загроженим не почувається.	8 Bogactwo okupem za życie człowieka, lecz tyran pogróżek nie słucha.
9 Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне.	9 Wesoło błyszczy światło sprawiedliwych, a lampa niewiernych przygasa.
10 Гордість доводить до сварки, | а мудрість із тими, хто слухає пораду.	10 Skutkiem pychy stale są kłótnie, u szukających rady jest mądrość.
11 Майно, швидко нажите, пропадає; | а хто збирає поволі, той багатіє.	11 Przepadnie bogactwo podstępnie zagarnięte, a krok za krokiem zdobywane - rośnie.
12 Відсунута надія — мука серця; | а здійснене бажання — дерево життя.	12 Przewlekłe czekanie jest raną dla duszy, ziszczone pragnienie jest drzewem życia.
13 Хто словом нехтує, сам собі шкодить; | хто ж заповідь шанує, той матиме заплату.	13 Kto gardzi nakazem, ten szkodę ponosi, nagrodę otrzyma, kto rozkaz szanuje.
14 Наука мудрого — джерело життя, | щоб спастися від сітей смерти.	14 Nauka mądrego jest źródłem życia, by sideł śmierci uniknąć.
15 Добрий розум приносить ласку, | дорога ж віроломних шорстка.	15 Prawdziwy rozum zjednywa życzliwość, droga wiarołomnych niestała.
16 Кожен розумний чинить розважно, | а дурний виставляє дурноту напоказ.	16 Roztropny czyni wszystko z rozwagą, a dureń ujawnia głupotę.
17 Злий посланець у біду кидає, | а вірний вістун лікує.	17 Poseł nikczemny wtrąca w niedolę, wierny posłaniec - lekarstwem.
18 Злидні та сором, хто науку відкидає; | а хто приймає напоумлення, той у пошані.	18 W biedzie jest i hańbie, kto gardzi karnością, we czci zaś - kto strzeże upomnień.
19 Як здійсниться бажання, душа радіє; | від зла відвертатись — то для дурних осоружно.	19 Spełnione pragnienie ukoi duszę, wstrętne głupiemu - od zła się odwrócić.
20 Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; | а хто приятелює з дурним, — той зледачіє.	20 Kto z mądrym przestaje - nabywa mądrości, towarzysz głupców poniesie szkodę.
21 Грішних переслідує нещастя, | а добро — нагорода праведним.	21 Nieszczęście pędzi za grzesznikami, a szczęście nagrodą dla prawych.
22 Добрий свою спадщину онукам залишає, | а майно грішника для праведника бережеться.	22 Mąż dobry zostawi dziedzictwo wnukom, dobrym przypadnie majątek grzeszników.
23 Цілина бідних родить багато збіжжя; | за браком правосуддя не один гине.	23 Świeża uprawa ubogich da wiele żywności, majątek niszczeje bezprawiem.
24 Хто щадить різки, ненавидить сина; | хто ж його любить, той завчасу карає.	24 Nie kocha syna, kto rózgi żałuje, kto kocha go - w porę go karci.
25 Праведний їсть собі досхочу, | а живіт злих терпітиме нестачу.	25 Mąż prawy ma w bród pożywienia, żołądek niewiernych głód cierpi.