Приповідок 15

¹ Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі.

² Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці.

³ На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими.

⁴ Язик лагідний — дерево життя, | лукавий — пригноблює душу.

⁵ Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим.

⁶ У домі праведного — добра повно, | у прибутках лихого — саме безладдя.

⁷ Мудрих уста поширюють науку, | не так бо — серце безумних.

⁸ Жертва злих — гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна.

⁹ Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить.

¹⁰ Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине.

¹¹ Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше — серця синів людських.

¹² Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде.

¹³ Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє.

¹⁴ Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою.

¹⁵ Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує.

¹⁶ Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі.

¹⁷ Ліпше миска капусти, та з любов’ю, | ніж віл годований, та з ненавистю.

¹⁸ Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду.

¹⁹ Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька.

²⁰ Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає.

²¹ Дурнота — радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто.

²² Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато — щастять.

²³ Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі!

²⁴ Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі.

²⁵ Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці.

²⁶ Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті — приємні.

²⁷ Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити.

²⁸ Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають.

²⁹ Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує.

³⁰ Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло.

³¹ Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває.

³² Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває.

³³ Острах Господній — мудрости навчання; | славу випереджує — покора.