Приповідок 9

¹ Мудрість собі будинок збудувала | і витесала сім стовпів до нього.

² Забила свої жертви, вина свого налила | і стіл свій теж приготувала.

³ Послала своїх служниць, щоб оповістити, | по щонайвищих закутках у місті:

⁴ Хто простодушний, нехай сюди заверне, | безумному ж вона сказала:

⁵ «Ходіте, мій хліб їжте, | і вино, що я приготувала, пийте;

⁶ киньте безумство — й житимете, | ходіть дорогою розуму.»

⁷ Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, | а сором — хто докоряє грішникові.

⁸ Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; | докоряй мудрому, — він тебе полюбить.

⁹ Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; | навчи праведника, і він знання побільшить.

¹⁰ Початок мудрости — острах Господній; | спізнання Всесвятого — розум.

¹¹ Бо мною продовжиться вік твій, | роки життя твого причиняться.

¹² Коли ти мудрий, мудрий для себе; | коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.

¹³ Дурнота — пустотлива, | недбала, не відає нічого.

¹⁴ Сидить біля дверей свого будинку, | на троні, на висотах у місті,

¹⁵ щоб кликати перехожих; | що дорогою собі простують.

¹⁶ «Хто невіглас, нехай сюди заверне», | а безумному вона каже:

¹⁷ «Вода украдена солодка, | і смачний хліб схований!»

¹⁸ А він і не знає, що там тіні | і що її гості в самій глибині Шеолу.