Сирах 51

¹ Славословитиму тебе, Господи, Царю, і восхвалю тебе, Боже, мій Спасителю; славу воздам імені твоєму!

² Бо ти був для мене покровитель і помічник, і тіло моє врятував єси від згуби, від сітей язика, що його мають обмовці, від уст отих, що брехню кують, — тож проти тих, які мене оточили, помічником моїм був ти і мене єси визволив, —

³ милосердям твоїм великим та іменням твоїм: від укусу готових мене пожерти, від руки зазіхальників на моє життя, від тих великих злиднів, які мене обсіли,

⁴ від вогню, що навколо, — вогню, не мною розпаленого,

⁵ із самих глибин адових нутрощів, від нечестивого язика й неправдивого слова,

⁶ від наклепу несправедливого язика перед царем! Душа моя наблизилась до самісінької смерти, й моє життя було вже долі, поблизу від аду;

⁷ звідусіль я був оточений — помічника не було, рятунку людського виглядав я — його не було.

⁸ І згадав тоді я, Господи, про твоє милосердя і про діла твої, що від віків стаються, про визволення тих, які на тебе надіються, про те, як спасаєш їх ти від рук ворожих, —

⁹ і возніс я з землі прохання своє, і благав, щоб звільнитись, мені від смерти.

¹⁰ До Господа візвав я — до батька мого, Господа, щоб він мене не покинув за днів тієї скрути, за часів, де діють горді й де немає допомоги. Повсякчасно буду твоє ім’я хвалити, і славословитиму його піснями.

¹¹ І мольбу мою вислухано: ти спас мене від згуби і врятував від лихої години.

¹² Тому славословитиму тебе й хвалитиму, — і благословитиму ім’я Господнє.

¹³ Ще юнаком, заки в мандри я пустився, шукав я щиро мудрости у своїй молитві.

¹⁴ Перед святинею благав про неї — і до кінця її буду шукати.

¹⁵ У розквіті своїм, мов достигаюче гроно, серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я.

¹⁶ Лиш вухом нахиливсь я — і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику.

¹⁷ Їй завдяки поступив я багато, — тож прославлю того, що дав мені мудрість.

¹⁸ Рішив я ділом її вживати, шукав добра я ревно — і не осоромився!

¹⁹ За неї змагалась моя душа, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я.

²⁰ Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, — тим то й полишений я не буду.

²¹ Тремтів усім нутром я, шукаючи її, — тим і придбав я майно прекрасне.

²² Господь язик дав мені у нагороду, — тож ним і буду його я хвалити.

²³ Підійдіть же ближче до мене, неуки, і знайдіть оселю в домі повчань!

²⁴ Чого твердите, що тих речей вам бракує, і ваші душі так сильно її прагнуть?

²⁵ Відкрив я уста й заговорив про неї: без грошей її для себе набувайте!

²⁶ Шию вашу вкладіте в отеє ярмо: хай ваша душа прийме повчання, бо шукати її не треба далеко!

²⁷ Гляньте власним оком, як мало я трудився, — а таки знайшов для себе спокій превеликий.

²⁸ Набувайте освіту й великим коштом: в ній собі придбаєте золота чимало.

²⁹ Хай душа ваша радіє милосердям Господнім. — і ніяк не стидайтесь хвалити його!

³⁰ Ваше діло чиніте заздалегідь, — а він своєчасно дасть вам нагороду.