Tužaljke 5

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Spomeni se, Jahve, što nas je snašlo, pogledaj, vidi sramotu našu!	1 Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу!
2 Baština naša pade u ruke strancima, domovi naši pripadoše tuđincima.	2 Спадщина наша припала зайдам, доми наші — чужинцям.
3 Siročad smo: oca nemamo, majke su nam kao udovice.	3 Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці.
4 Vodu što pijemo plaćamo novcem, i za drvo valja nam platiti.	4 Воду нашу за гроші п’ємо, дрова наші набуваємо за плату.
5 Jaram nam je o vratu, gone nas, iscrpljeni smo, ne daju nam predahnuti.	5 Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку.
6 Pružamo ruke k Egiptu i Asiriji da se kruha nasitimo.	6 Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом.
7 Oci naši zgriješiše i više ih nema, a mi nosimo krivice njihove.	7 Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства.
8 Robovi nama zapovijedaju, a nitko da nas izbavi iz ruku njihovih.	8 Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук.
9 Kruh svoj donosimo izlažući život maču u pustinji.	9 Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині.
10 Koža nam gori kao peć užarena, ognjicom od plamena gladi.	10 Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі.
11 Oskvrnuli su žene na Sionu i djevice u gradovima judejskim.	11 Жінок знечещено в Сіоні, дівчат — у містах юдейських.
12 Svojim su rukama vješali knezove, ni lica staračka nisu poštivali.	12 Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.
13 Mladići su nosili žrvnjeve, djeca padala pod bremenom drva.	13 Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами.
14 Starci su ostavili vrata, mladići više ne sviraju na lirama.	14 Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться.
15 Radosti nesta iz naših srdaca, naš ples se pretvori u tugovanje.	15 Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились.
16 Pao je vijenac s naše glave, jao nama što zgriješismo!	16 Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили!
17 Evo zašto nam srce boluje, evo zašto nam oči se zastiru:	17 От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло.
18 zato što gora sionska opustje i po njoj se šuljaju šakali.	18 Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній!
19 Ali ti, Jahve, ostaješ zauvijek, tvoj je prijesto od koljena do koljena.	19 Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду.
20 Zašto da nas zaboraviš zauvijek, da nas ostaviš za mnoge dane?	20 Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш?
21 Vrati nas k sebi, Jahve, obratit ćemo se, obnovi dane naše kao što nekoć bijahu.	21 Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись.
22 Il' nas hoćeš sasvim zabaciti i na nas se beskrajno srditi?	22 Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався?