Mudre izreke 19

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Bolji je siromah koji živi u nedužnosti nego čovjek opakih usana i k tomu bezuman.	1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами.
2 Revnost bez razboritosti nije dobra, i tko brzo hoda, spotiče se.	2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться.
3 Ludost čovjeku kvari život, a srce mu se ljuti na Jahvu!	3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається.
4 Bogatstvo pribavlja mnoge prijatelje, a siromaha i njegov prijatelj ostavlja.	4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його.
5 Lažljiv svjedok ne ostaje bez kazne, i tko širi laži, neće uteći.	5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
6 Mnogi laskaju licu odličnikovu, i svatko je prijatelj čovjeku darežljivu.	6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці.
7 Na siromaha mrze sva braća njegova, još više se udaljuju od njega prijatelji njegovi: on hlepi za dobrim riječima, ali ih ne nalazi!	7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами.
8 Tko stječe razboritost, ljubi sebe, a tko čuva razum, nalazi sreću.	8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро.
9 Lažljiv svjedok ne ostaje bez kazne, i tko širi laži, propada.	9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине.
10 Ne dolikuje bezumnomu živjeti raskošno, a još manje sluzi vlast nad knezovima.	10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями.
11 Um čovjeka usteže od srdžbe, a čast mu je oprostiti krivicu.	11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати.
12 Kraljev je gnjev kao rika lavlja, a njegova milost kao rosa bilju.	12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину.
13 Nesreća je ocu svojemu bezuman sin, i neprestano prokišnjavanje svađe su ženine.	13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
14 Kuća se i bogatstvo baštine od otaca, a od Jahve je žena razumna.	14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка.
15 Lijenost navlači čovjeku dubok san, i nemarna duša gladuje.	15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати.
16 Tko se drži zapovijedi, čuva život svoj, a tko ne pazi putove svoje, umire.	16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре.
17 Jahvi pozaima tko je siromahu milostiv, i on će mu platiti dobročinstvo.	17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство.
18 Kažnjavaj sina svoga dok ima nade, ali ne idi za tim da ga ubiješ.	18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти.
19 Tko je jarostan, plaća globu, i kad ga štediš, samo uvećavaš njegov gnjev.	19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
20 Slušaj savjet i primaj pouku, kako bi naposljetku postao mudar.	20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку.
21 Mnogo je namisli u srcu čovječjem, ali što Jahve naumi, to i bude.	21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться.
22 Dražest je čovjekova u dobroti njegovoj, i bolji je siromah od lažljivca.	22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун.
23 Strah Gospodnji daje život, i tko se njime ispuni, zlo ga ne pohodi.	23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
24 Lijenčina umače ruku u zdjelu, ali je ustima svojim ne prinosi.	24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести.
25 Udari podsmjehivača, i lud se opameti; ukori razumnog, i shvatit će znanje.	25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання.
26 Sin je sramotan i pokvaren tko zlostavlja oca i odgoni majku.	26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний.
27 Prestani, sine moj, slušati naputke koji odvode od riječi spoznaje!	27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних.
28 Nevaljao se svjedok podruguje pravdi, i usta opakih gutaju nepravdu.	28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня.
29 Pripravljene su kazne podsmjevačima i udarci za leđa bezumnikâ.	29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари.